Кияни вже давно втомилися від виснажливих бюрократичних процедур отримання адміністративних послуг (паспортів, реєстрацій, дозволів, довідок тощо). Сварки в довжелезних чергах, обмежені години прийому, через які необхідно відкладати роботу чи важливі справи, похмурі кабінети, недоброзичливі чиновники, частина з яких сподівається лише на хабар, – все це хочеться забути як страшний сон.
Ці проблеми мають бути вирішені через створення так званих "єдиних офісів" – центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП).
Вони повинні були запрацювати з 1 січня 2014 року. Це не українське ноу-хау, такі центри вже давно функціонують в країнах Європейського Союзу та Північної Америки, забезпечуючи максимальний комфорт громадянам при отриманні адміністративних послуг.
10 районних та один загальноміський ЦНАП відкрито і в Києві. Однак рівень облаштування та якість роботи таких центрів не завжди відповідає бажаним стандартам. Які ж проблеми стають на заваді втіленню ідеї комфортних "прозорих офісів"?
Клікніть, щоб збільшити |
Проблеми з приміщенням
Проблеми з приміщенням характерні для більшості районних Центрів надання адміністративних послуг у Києві. Вузькі коридори, скупчення адміністраторів (персоналу) у тісних кімнатах та обмеженість місць для відвідувачів – це сумні реалії, яких не повинно бути у "прозорих офісах".
Так, наприклад, конструкція приміщення Святошинського та Шевченківського ЦНАП не дозволяє зробити єдиний відкритий простір з прозорими перегородками, де б працювали адміністратори.
Приміщення Оболонського та Печерського ЦНАП розташовані окремо від РДА, проте є затісними для комфортного розміщення відвідувачів та забезпечення умов для інвалідів.
Незручні графіки роботи
Згідно з вимогами закону, час прийому громадян у ЦНАП є універсальним для всіх адміністративних послуг, що у ньому надаються. Однак на практиці ця вимога часто порушується.
Так, послуги Державної реєстраційної служби (реєстрація суб’єктів підприємництва, нерухомості) надаються у приміщеннях більшості ЦНАП за власним графіком, який суперечить законодавству.
Як приклад, можна навести ЦНАП Подільського району. Державні реєстратори Укрдержреєстру не працюють до 20 години жодного дня, а також не працюють у суботу.
Крім того, вони не відмовляються від обідньої перерви. Те саме стосується й державних адміністраторів даного ЦНАП, що надають дозвільні послуги.
Частково позитивний досвід має Голосіївський ЦНАП. Керівництву цього центру вдалось домовитись з державними реєстраторами, що здійснюють реєстрацію нерухомого майна, працювати за графіком центру. Однак державні реєстратори, що реєструють суб’єктів підприємництва, воліють працювати за власним незаконним графіком.
Провини ЦНАП у цій ситуації мало. Адже часто так виглядає, що це Державна реєстраційна служба ігнорує вимоги закону та намагається дискредитувати ідею "відкритих офісів".
Але найбільшим саботажником ідеї ЦНАП є Державна міграційна служба України (ДМС), що також часто не дотримується графіків роботи ЦНАП та не надає потрібної інформації щодо своїх послуг.
Клікніть, щоб збільшити |
Обмеженість асортименту послуг
Важливо, що до "відкритих офісів" мають бути передані найпопулярніші послуги органів виконавчої влади – агентств та служб. Саме вони користуються найбільшим попитом серед громадян.
Наразі номенклатура таких послуг у центрах є недостатньою. Розпорядження Кабміну №523-р передбачає її розширення. Зокрема, через ЦНАП мають надаватися (поетапно включатися до їх компетенції) послуги з реєстрації місця проживання громадян, видачі паспортів (у т.ч. закордонних), реєстрації бізнесу, прав на нерухомість та землі. До речі, у зарубіжних країнах практикується здійснення у таких офісах і реєстрації транспортних засобів та видачі посвідчення водія.
З 1 жовтня поточного року у київських Центрах надання адмінпослуг вже почалось обслуговування громадян щодо реєстрації місця проживання. При цьому йдеться лише про спілкування з громадянами на етапах прийому документів і видачі результату, тобто про ті ділянки роботи, що здійснювався "паспортистами".
Однак з наданням цієї групи послуг у столиці виникли серйозні проблеми. І тут необхідно визнати, що з одного боку неналежно підготувалась столична влада. З іншого боку, є очевидним саботаж і з боку ДМС.
Остання не забезпечила центри необхідною інформацією щодо того, яким чином надається та чи інша послуга у цій сфері, які особливості у вимогах щодо документів для надання даних послуг (для іноземців, осіб з дітьми тощо), не забезпечила ЦНАП бланками та формулярами, не узгодила графіків роботи і т.д.
Отже, найбільша проблема українських "відкритих офісів" і відмінність від їхніх західних аналогів у тому, що в наших офісах ще мало дійсно потрібних послуг. І основна причина цього – це високий рівень централізації влади у державі, та відомчий спротив передачі послуг до ЦНАП.
Недоступність для людей з інвалідністю
Більшість Центрів надання адмінпослуг обмежуються лише пандусами, ігноруючи інші потреби людей з інвалідністю. Крім того, деякі центри, що розміщені на декількох поверхах, забезпечують пандус тільки при вході, а на інші поверхи, де, власне, і надаються послуги, інвалідам дістатись неможливо. Таку проблему мають Дарницький та Шевченківський ЦНАП.
Прикладом для наслідування у цьому питанні може бути Подільський ЦНАП. Оскільки його приміщення розташоване на декількох поверхах, його керівництво виділило на першому поверсі окрему кімнату для обслуговування осіб з інвалідністю.
Кімната особистої гігієни з умовами для інвалідів є лише у Дніпровському, Солом’янському та загальноміському ЦНАП.
Інформаційний термінал, що пристосований для таких людей, наявний виключно у Солом’янському ЦНАП.
Дитячий куточок – питання не пріоритетне
Не кращою є і ситуація для відвідувачів з дітьми. Більшість ЦНАП притримуються позиції "нам не до цього". Хоча відвідувачі з маленькими дітьми – явище доволі не рідке.
Похвалитись дитячим куточком може лише Голосіївський ЦНАП. Там є два невеличких столики, на яких розміщені олівці й книжки-розмальовки, а також чотири маленькі стільці.
Замість консультантів – охоронці за рецепцією
Більшість ЦНАП забезпечили облаштування стола-рецепції у своїх приміщеннях, що є безперечним позитивом. Однак чимало з них посадили за рецепцією охоронців замість консультантів.
Охоронці нездатні забезпечити відвідувачам розгорнуту консультаційну допомогу та часто відправляють їх до адміністраторів. Останні, в свою чергу, не можуть надати термінову консультацію, оскільки зайняті обслуговуванням клієнтів. Крім того, адміністратор не в змозі, сидячи за робочим столом, показувати, як працює інфомат (термінал електронної черги).
Серед ЦНАП, що всадили охоронця за рецепцію – Подільський та Оболонський.
У Святошинському центрі рецепція відсутня взагалі.
Клікніть, щоб збільшити |
Обмеженість супутніх послуг
Хороша практика "відкритих офісів" – це можливість отримати у його приміщенні ще й супутні послуги (платіж через банківські термінали, інтернет, телефон, ксерокс, пошта тощо). Відпадає потреба виходити на вулицю та шукати, де ж зробити ксерокопію або сплатити за послугу.
Однак ЦНАП далеко не завжди забезпечують весь необхідний комплекс таких послуг для відвідувачів.
Найкращою є ситуація із банківськими терміналами. Вони розташовані майже у кожному Центрі надання адміністративних послуг. У Солом’янському ЦНАП таких терміналів навіть декілька.
Швидкісний інтернет, Wi-Fi відвідувачам забезпечує половина центрів Києва – Голосіївський, Солом’янський, Деснянський, Дарницький та загальноміський.
Апарат для ксерокопіювання, телефон у загальному доступі для відвідувачів наявні лише у Солом’янському ЦНАП, де, до речі, можна придбати і канцтовари. Решта центрів не поставились серйозно до цієї частини необхідного обсягу супутніх послуг.
У підсумку слід сказати, що є неприпустимим, щоб громадяни і бізнес ще довго особисто відвідували чиновників, аби отримати адміністративну послугу. Електронне спілкування хоча і має очевидні переваги, проте не може бути впроваджено швидко і щодо усіх послуг.
Тож інтегровані офіси наразі залишаються актуальною формою організації відносин влади і громадян. Особливо важливо, щоб ЦНАП успішно розвивалися у Києві, адже саме столичний досвід додає віри у цю ідею і є вагомим аргументом для впровадження політики децентралізації.
Тож столична влада має приділити належну увагу проблематиці ЦНАП, і в інтересах мешканців Києва, і в інтересах всієї України.
Євген Школьний, експерт Центру політико-правових реформ