"Жовтень": врятувати чи остаточно знищити?

За спиною громадськості та з численними порушеннями Регламенту (яких активісти нарахували мінімум7!) у Київраді проштовхують проект рішення авторства Дмитра Гордона.

Якщо 25 грудня депутати Київради проголосують за цей проект, вони візьмуть на себе всю відповідальність за правовий нігілізм і нехтування базовими принципами демократії.

Гордон має відкликати свій проект та, якщо справді прагне захищати "Жовтень", надалі діяти в рамках Регламенту Київради.

Давня фраза "Бійся данайців, що дари приносять", на жаль, актуальна і сьогодні. Коли 31 жовтня прихильники кінотеатру проводили першу акцію "Поверніть Жовтень!", свою підтримку пропонували, здається, усі без винятку "сильні міста цього". Можна було навіть подумати, що будівлю відновлять мало не через місяць.

Треба сказати, що учасники спільноти "Врятуй Жовтень!"були приємно вражені відкритістю і готовністю до співпраці багатьох депутатів Київради з різних фракцій, яким треба подякувати за підтримку та інформування.

Однак, деякі обранці киян явно розчарували. Без будь-яких обговорень з колективом кінотеатру, активістами та громадою, секретар земельної комісії Київради Гордон лобіює власний проект рішення. Ним пропонується надати ділянці біля "Жовтня" статус скверу, а самій будівлі – статус пам’ятки.

На перший погляд, ініціатива похвальна, адже кияни інколи роками добиваються визнання тієї чи іншої ділянки сквером.

До речі, і біля самого кінотеатру є ділянка, за яку місцева громада бореться вже давно –площа Червона Пресня. Її від "Жовтня" відділяє вулиця Щекавицька. Цікаво, що згаданий проект рішення цю ділянку до скверу не включає, хоча це було б цілком  логічно.

У разі прийняття згадане рішення може надовго затягти відновлення будівлі "Жовтня", або й узагалі позбавити кінотеатр земельної ділянки.

Зміст цього проекту рішення та найбільш ймовірні його наслідки детально уже коментував юрист "Врятуй Жовтень!", Григорій Фетісов.

За його словами, через невизначеність меж планованого скверу, рішення загрожує кінотеатрові втратою частини земельної ділянки, на якій розміщені важливі інженерні споруди.

До того ж, статус скверу планується надати неіснуючій з юридичної точки зору земельній ділянці. Площу ділянки для скверу визначили навмання, адже землевпорядна документація не розроблялась. Межі запроектованого скверу навіть не погодили з кінотеатром як із землекористувачем.

До речі, є судова практика щодо скасування схожих незаконних рішень.  

У цій публікації зосередимось, радше, на формі та процесі "проштовхування" цієї ініціативи.

Захисники "Жовтня" переконані, що дотримання процедури прийняття рішень є не менш важливим, аніж їх зміст. Хоча багато людей воліють уникати бюрократії, маємо розуміти, що демократія без суворого дотримання процедур є просто фікцією.

Отож, прослідкуємо за хронологією подій.

31 жовтня. Гордон виступає на мітингу, організованому активістами "Врятуй Жовтень!", обіцяючи кінотеатру підтримку.

3 листопада. Гордон розміщує свій агітаційний намет біля кінотеатру "Жовтень". Як виявиться згодом, у наметі  збирають підписи за надання ділянці біля кінотеатру статусу скверу, а самій будівлі – статусу пам’ятки.

4 листопада. Директор кінотеатру Людмила Горделадзе надсилає Гордону листа, в якому просить його "скасувати свою депутатську ініціативу" та запрошує  спочатку поспілкуватись з колективом.

Після цього починається найцікавіше…

9-11 листопада. У Київраді реєструється проект рішення авторства Гордона. У ньому депутат зазначає лише комісію у справах містобудування, архітектури та землекористування (секретарем якої він є), а також комісію з екологічної політики. Без "візування" у вказаних комісіях рішення не можна поставити на порядок денний.

З якоїсь причини депутат не вказує в своєму проекті комісію з питань культури та туризму, хоча питання присвоєння будівлі статусу пам’ятки, як і питання статусу ділянки закладу культури, однозначно належить до її функцій (ст. 23 Регламенту).

- Порушення № 1.

Не зрозуміло, чому секретаріат Київради не повернув проект рішення на доопрацювання, адже у ньому явно бракувало щонайменше однієї комісії – з питань культури і туризму (ст. 25 Регламенту). Оскільки будівля "Жовтня" є комунальною власністю, то, на думку автора, проект рішення потребував також погодження в комісії з питань власності.

- Порушення № 2.

12 листопада.  Низка депутатів Київради на чолі з Гордоном заблокували розгляд питання про передачу кінотеатру "Жовтень" в оренду ТОВ "Кіноман", і добились перенесення його розгляду на наступний день.

13 листопада. Київрада таки приймає рішення, яким доручає виконавчій владі передати цілісний майновий комплекс кінотеатру в оренду ТОВ "Кіноман".

14 листопада. Оскільки комісія з питань культури та туризму не була зазначена у проекті рішення Гордона, вона і не отримувала це рішення для погодження від Секретаріату. Не зрозуміло тоді, на якій підставі вже 14 листопада це рішення обговорювалось на поспіхом скликаному засіданні Комісії з культури.

- Порушення №3.

На засіданні Комісії були присутні двоє з чотирьох її членів ("культурна" комісія не надто популярна серед депутатів Київради, хоча в комісії із питань землі – аж 20 депутатів!). Це, в тім, не є порушенням Регламенту і Положення про комісії Київради.

На засідання комісії були запрошені представники громадськості, частина з яких гаряче підтримували ідеї скверу та пам’ятки. Разом з тим, представники руху "Врятуй Жовтень!" виступили з позицією відновлення statusquo та відсутності будь-яких змін до моменту повного відновлення кінотеатру, яке очікується до кінця 2015 року. Будь-які ініціативи щодо зміни статусу будівлі, форми власності, орендаря і т.д. вони назвали "неконструктивними і такими, що призведуть до затягування відновлення кінотеатру і/або його знищення".

Стало зрозуміло, що "безшумно" погодити проект рішення на цьому засіданні не вдасться, тому комісія обмежилась створенням "громадських груп" для "доопрацювання рішень", про що повідомив у Facebook Ігор Луценко.

Створення таких груп не передбачено Положенням про постійні комісії Київради.

- Порушення № 4. Треба ще раз наголосити, що "Врятуй Жовтень!" також підтримує ідею надання будівлі "Жовтня" статусу пам’ятки історії місцевого значення. Однак, це має відбутись лише після відкриття відновленого кінотеатру. Ця позиція спирається також на консультативне голосування, проведене в соцмережі. 

Скриншот з Facebook-сторінки акції "Поверніть Жовтень"

18 листопада. Комісія з культури проводить "таємне" позачергове засідання під головуванням Ігоря Луценка.  Представників громадськості на засіданні вже немає. Комісія приймає рішення погодити проект, але лише за певних умов. Такими умовами є проведення громадських слухань, урахування одного з розпоряджень КМДА та уточнення, що кінотеатру присвоять статус саме пам’ятки історії.

Це "погодження", звісно, ж знаходиться поза Регламентом. Адже комісія, як і раніше, не зазначена у проекті рішення, а "віза" основної комісії – земельної – стояла на проекті рішення вже 13 листопада.

- Порушення № 5

20 листопада. Київрада припиняє повноваження Ігоря Луценка у зв’язку із його обранням до Верховної ради України.

Далі - більше…

9 грудня. У порядку денному засідання Київради з’являється уже знайомий читачеві проект рішення без жодних змін, на якому, як і раніше, немає візи комісії з культури.

Активісти "Врятуй Жовтень!" приходять до зали та наполягають на знятті проекту із порядку денного.

Ігор Федоренко з комісії з питань культури вносить пропозицію про зняття цього проекту із розгляду. Київрада підтримує його пропозицію та відправляє проект на доопрацювання до Комісії Київради з питань культури та туризму, а також до Комісії КМДА з питань відновлення та подальшого розвитку кінотеатру "Жовтень".

12 грудня. "Врятуй Жовтень!" розсилає членам Президії листа, в якому пояснює, чому проект рішення в такому вигляді не слід ставити на порядок денний, поки він не буде доопрацьований відповідно до рішення від 9 грудня.

На засіданні Президії Київради проект рішення знову пропонують поставити на порядок денний. Лобісти проекту стверджують, що він усе ж таки пройшов погодження комісії з культури (мовляв, його безпідставно зняли з розгляду 9 грудня).

Однак, що найцікавіше, членам Президії не демонструють жодного документа, що свідчив би про таке погодження. Цю інформацію авторові публікації підтвердили двоє учасників засідання.

- Порушення № 6

Один із присутніх депутатів стверджує, що він таки бачив документ про погодження проекту комісією з культури.

"Свідчень" одного депутата виявляється достатньо, аби таки включити проект до порядку денного засідання Київради 25 грудня!

- Порушення № 7

За іронією, Президія мотивує своє рішення… нормами Регламенту!     

За Конституцією громадяни  можуть робити все, що не заборонено законом. На відміну від них, депутати Київради можуть робити лише те, що прямо передбачено нормами права і лише у спосіб, визначений цими нормами.

Щоб приготувати морквяного пирога, важливо не лише мати всі інгредієнти. Важливо повністю дотриматись технології. Цукор треба спочатку змішати із жовтками, а не з морквою; не можна "викинути" розпушувач тіста чи замінити його на сіль…

Що ж готує киянам міськрада, якщо на кухні у неї такий хаос?

Верховенство права є одним із засадничих принципів Європейського союзу, за зближення з яким Україна платить дуже високу ціну.

Ідея верховенства права протистоїть ідеї, що окремі посадові особи чи органи влади можуть бути вищими за закон. Ця ідея також вимагає, щоб норми були опублікованими, стабільними і передбачуваними у своєму застосуванні.

Очевидно, що поки що для Київради принцип верховенства права – порожній звук, а дотримання Регламенту – зайва розкіш.

Якщо міська рада столиці працює в такий спосіб над усіма своїми рішеннями, у киян, здається, серйозні проблеми.

Зорян Кісь, співкоординатор спільноти "Врятуй Жовтень!"  спеціально для "Української правди. Київ"