Чому Київрада працює за регламентом 2011 року?

19 червня Київрада обрала секретаря, затвердила перелік та склад постійних комісій Київської міської ради VII скликання.

За логікою, першочерговим завданням новообраної ради мало б стати ухвалення нового регламенту. Проте, Київрада продовжує діяти за старим, непрозорим, що був ухвалений ще 14 липня 2011 року і доповнений правлячою Партією регіонів 15 березня 2012.

Чому не порушується питання зміни регламенту? Обмеженість у часових рамках чи брак фахових спеціалістів?

Чи справа у суті чинного регламенту, який фактично легітимізує політичні маневри більшості?

Левова частина депутатів виявила бажання працювати в "хлібних комісія", де є доступ до розподілу фінансових потоків, комунального майна та землі.

Наприклад, комісія з питань землекористування та архітектури нараховує аж 20 депутатів, з питань бюджету – 17, з питань власності – 14, а комісії з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики і ЖКГ – по 9 осіб.

Натомість, комісії з питань освіти, охорони здоров’я, спорту, туризму та місцевого самоврядування нараховують лише по 3-5 депутатів, які займають керівні посади голови, заступника та секретаря. Разючий дисбаланс. Правда?

Навіть боротися з корупцією захотіло лише три депутати. Виходить, що там всі начальники, а працювати нікому?

Звичайно, що кожен депутат може сказати: "Я обрав цю комісію для того, щоб всіх контролювати… щоб ніхто нічого не вкрав… щоб захищати інтереси виборців". Таке обґрунтування має право на життя.

Абсолютний контроль в цих комісіях отримали представники партії "УДАР", а вплив меншості на прийняття рішень в цих комісіях мінімізований.

Такий кількісний розподіл серед комісій дає можливість зробити висновок, що соціальна політика нині не в пріоритеті. Краще щось проконтролювати в царині земельних відносин, майна чи місцевого бюджету? Чи не так?

Можна зробити висновок, що значна частина депутатів не бажає вирішувати соціальні проблеми киян за допомогою депутатської діяльності. Або ж це їм просто не цікаво.

Секретарем Київради було обрано відомого адвоката Олексія Резнікова, якого ЗМІ називають людиною з оточення Петра Порошенка. Інший кандидат від УДАРу на цю посаду – Андрій Странніков був обраний головою постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

З 14 існуючих комісій, УДАР планував віддати меншості лише п’ять. Однак, згодом було створено ще одну 15-ту комісію з питань боротьби з корупцією.

Чимало інформаційних повідомлень в ЗМІ пояснили це прагненням розділити порівну десять комісій між партією Віталія Кличка та групою Петра Порошенка. Якщо це правда, маємо ще одне підтвердження тези, що для задоволення інтересів сторони-переможця створюються додаткові посади та комісії.

Тож виходить, що партизацію і квотування на місцевому рівні ніхто не відміняв. Залишається тільки "перетрусити" бюрократичний апарат у виконавчому органі Київради.

В результаті переговорів меншість отримала головування в п’яти гуманітарних комісіях та по п’ять посад заступників голів та секретарів.

Наприклад, комісію з питань освіти та науки очолила депутат від партії "Самопоміч" Наталія Шульга, комісію з питань екології очолив представник ВО "Свобода" Руслан Андрійко, комісію з питань антикорупційної політики віддали Ігорю Мосійчуку від Радикальної партії Олега Ляшка, а питаннями розвитку місцевого самоврядування буде опікуватися самовисуванець Олександр Бродський.

По дві посади заступників голів комісій отримала "Громадянська позиція" і Радикальна Партія, по одній – "Нове життя" та "Єдність". Якщо на засідання присутній голова комісії, то його заступник не підписує жодного документу, що був прийнятий на сесії Київради. Тому функції заступників голів – чисто декоративні.

Секретарські посади в комісії з питань власності дісталися партії "Нове життя", з питань регламенту та депутатської етики – ВО "Свобода", охорони здоров’я – "Громадянській позиції", з питань сім’ї, молоді та спорту – Радикальній партії, а комісія з питань землекористування та архітектури дивним чином знайшла журналіста Дмитра Гордона.

На сьогодні єдиною формою впливу на прозорість прийнятих рішень в Київраді залишаються ЗМІ та окремі депутати. Цих агентів впливу достатньо для інформування, проте катастрофічно замало для зміни системи та подолання корупції.

Розумію, що зручно працювати за старими і "зручними" правилами. Систему, підходи та процедури треба змінювати, а не консервувати. Зрештою, це була одна з головних вимог Майдану. Депутатам необхідно якомога швидше ухвалити новий регламент, в якому не буде "білих плям" та можливостей для маневрів.

Анатолій Октисюк, політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, для УП