Новину про те, що закривають станцію метро "Політехнічний інститут", я спочатку не сприйняла, бо зачиняти її за 10 хвилин до 8 і відчиняти тільки через 2,5 години – абсурдно: година-пік, люди їдуть на роботу і таке інше.
Оголошення в самому метрополітені повернуло до дійсності – її таки закривають.
Попов надумав ремонтувати станцію, хоча тільки за своє піврічне проживання в столиці я вже пам’ятаю один ремонт (у липні чи серпні).
Все ніби добре. У нас пакращується життя по всіх параметрах. То чому ж не пакращити й метро? Але ж не в такий спосіб!
КМДА дозволила зачиняти станцію на вхід, бо КПІ перенесе заняття для студентів і щось там ще. Таке пояснення – навіть не марення сивої кобили. Це щось інше, щось далеке й неосяжне, щось у дусі Черновецького.
До чого тут КПІ??? Станція на вихід все одно буде відкрита. За логікою речей, зранку студенти виходять з метро і йдуть на пари. Заходять вони в метро вже після пар, тобто, ніяк не о 7.50. Бубніти щось про пари, КПІ і закриття метро – все одно, що пояснювати таке рішення рухом небесних тіл, скажімо, наближенням астероїда.
Можна ще відповісти щось на зразок: "Щоб було". Це аргумент, який принесе перемогу в будь-якій суперечці. Хоча КМДА, судячи з усього, ним і скористалась, тільки надала цій відповіді дещо іншої форми.
Ще один момент, який трохи особисто мене бентежить – це те, що ремонт триватиме 4,5 місяці – не багато і не мало. Тобто, люди мають весь цей час зранку влаштовувати для себе розвагу: "Як хочеш, але на роботу доберись".
Я у середу, наприклад, ішла до станції "Шулявської", щоб доїхати до "Хрещатика". 24 хвилини по морозу й снігу (засікала, вийшовши з під’їзду. До "Політеху" – 5 хвилин) – і я на "Шулявці". А ще можна спробувати йти до "Вокзальної". А потім спробувати добиратись ще чимось.
Зате в суботу і неділю в метро заходити можна, бо, бач, ремонтуватимуть його тільки в будні. Шкода, що не знайома ні з ким з КМДА. Можна було б запропонувати зачиняти станцію метро на вихід години від 17.00 до 19.30, щоб ремонт був ефективнішим, і щоб життя киян стало ще кращим.
І коли з таким явним пакращенням я читаю новини про те, що Попов вважає, що проїзд у метро має коштувати 3 гривні, то хочеться спитати: чому так скромно? Чому відразу не 4 або 5 гривень? І що я отримаю, витрачаючи наполовину більше за жетон?
Може, вагони, в яких будуть місця принаймні для нормального стояння (не кажучи вже про сидіння), а не ранкова та вечірня забавка: проїхати в метро і вижити? Може, ще й ескалатори всі працюватимуть в години-пік? А то працює зазвичай один вгору та один униз, і люди стоять у натовпі по кілька хвилин. А може, навіть нові вагони куплять?
Анастасія Федченко