Рейдерство на Позняках, або Боротьба киян з кримінальним тероризмом

Версія для друку     Додати коментар

20.12.2012  10:22 __ Вадим Гордін

Рейдерство на Позняках, або Боротьба киян з кримінальним тероризмом

Київ охопила епідемія рейдерства. Хоча ні: зважаючи на масштаби і зухвалість бацил, які вона поширює, це вже справжня чума. І байдуже, центр це столиці чи приміська зона, ця пошесть скрізь прогресує з однаковими симптомами. І вражає саме ті місця, де є дорога земля чи просто ласий її шмат.

Симптоми однакові. Серед іншого – в усіх випадках задіяні кримінальні "елементи" при повному невтручанні правоохоронців та байдужості влади. Банальний злочинний тероризм, якому ніяк не знайдуть назву вітчизняні юристи.

У нашому випадку мова про спокусливу ділянку землі під автостоянкою на початку вулиці Ревуцького.

Свого часу тут відвели місце під автостоянку, щоб не зводити жодних будівель. Унизу – розподільчий колектор та центральний водогін для всього Дарницького району. Тож доступ аварійних служб у разі необхідності завжди має бути вільним.

Про це знають усі мешканці мікрорайону. Навіть не власники автомобілів і ті, хто не користуються автостоянкою. Стоянка, до речі, тут єдина на кілька кілометрів довкола.

Усе було добре, поки якомусь новобагатьку не захотілося збудувати саме на цьому місці великий торгово-розважальний центр. Звідтоді все йде за звичним злочинним сценарієм, і за справу беруться "кримінальні елементи".

Подаю протокольний виклад подій і шкодую, що місце їм скоріш у рубриці "Кримінальна хроніка".

Отже, 11 грудня 2012 року близько 14 години дня на згадану вище автостоянку вдерлися кілька автобусів "Богдан" та один великий автобус типу "Неоплан" із держномером АА 2078 АВ. Останній і досі знаходиться на цій території. Також в’їхали легкові автомобілі, номери яких автовласники, які опинилися на той час в епіцентрі подій, встигли записати.

Мов за командою, з автобусів та автомобілів, нецензурно лаючись, вискочила понад сотня молодиків із бейсбольними битами та пістолетами. Вони відкрили стрілянину, зламали захисну решітку приміщення охорони, залили сльозогінним газом охоронців, які там знаходилися, та виштовхали їх зі стоянки на вулицю, навіть не дозволивши забрати особисті речі. Одночасно уся ця "братва" трощила майно.

Керували цими діями, як з’ясувалося, директор ТОВ "Аллан Плюс" Водолазький В.В., раніше засуджений Кашмадзе Г. В. на прізвисько "Гоша" та кримінальний "авторитет" Юрій Крисін та – громадянин, який називав себе Юрою "Чеченом". Вони навіть не приховували своїх прізвищ, навпаки, демонстративно залякували своїм кримінальним минулим людей, які чинили їм опір.

Вочевидь, таким чином ці злочинці хотіли відразу попередити  власників авто, що вступати у суперечки немає сенсу. А може, просто хотіли уваги. Тож їх почули, і прізвища записали, щоб разом з номерами автомобілів передати правоохоронним органам, що, до речі, і було зроблено.

Відразу після захоплення стоянки усім власникам на лобове скло автівок були прикріплені заготовлені заздалегідь листівки-попередження наступного змісту:

"ТОВ "Аллан Плюс" не несе відповідальність за збереження чи охорону автомобілів на вищезазначеній земельній ділянці".

У попередньому абзаці цієї листівки говорилося, що відтепер ця земля належить ТОВ "Аллан Плюс". За рішенням суду і чомусь – Голосіївського районного...

Далі події розгорталися, як у поганому бойовику. 15 грудня близько 20 години я та інші власники автомобілів знаходилися біля в’їзду на автостоянку. Ми стали свідками того, як молодики, що "поселилися" на стоянці, занесли на її територію дерев’яні ящики захисного кольору, схожі на військові. На нашу думку, це могла бути зброя чи навіть вибухівка. Це ще більше занепокоїло мешканців мікрорайону і власників автомобілів, які ще перебувають на автостоянці.

Виникає логічне питання: "А де ж правоохоронці?". Це, на жаль, – один із елементів типового сценарію рейдерського захоплення. Представники силових органів час від часу приїздять, дивляться і… не втручаються. При цьому рейдери по той бік шлагбауму (на автостоянці), відверто хизуються перед міліцією свою зброю. Отаке "кіно".

Приїздили навіть бійці спецроти "Беркута"в чорній спецформі. Ми записали номер і їхнього автомобіля. Схоже, "беркутівці" скоріш охороняли бандитів, аніж автолюбителів.

До слова, бійці оперативно тікали від відеокамер журналістів, що можна побачити на цьому відео:

(Мені пригадалися події і під Українським домом улітку цього року, коли люди вийшли захищати українську мову. Зокрема, те, яку масу правоохоронців та різного роду "беркутівців" було кинуто тоді проти нас, мирних людей… Але це так  – відступ.)

Що ж до мешканців мікрорайону… Звісно, ми не сидимо склавши руки. Збір підписів, звернення до президента, генпрокурора, голови КМДА і всі інші законні дії нами вже використано. Яка відповідь? Ніякої. Власне, як і завжди. Ми зорганізувалися у Громаду захисту вулиці Ревуцького. Розуміємо, що захист наших прав є виключно нашою проблемою.

А проблеми такі. По-перше: близько півтори тисячі власників автомобілів, які користувалися даною автостоянкою, відтепер будуть змушені паркуватися у дворах біля своїх будинків, на клумбах і тротуарах. По-друге (і це найстрашніше) – усі жителі мікрорайону і всього Дарницького району стають заручниками хазяїв торгово-розважального центру (чи будь-якої іншої будівлі), яка поховає під собою доступ до колектора та центрального водогону.

Кожна аварія стане фатальною для усього мікрорайону, бо локалізувати її буде неможливо. Уся каналізація опиниться в наших будинках, і не лише в підвалах. А в разі пориву центрального водогону весь район залишиться без води. Навіть не хочу порівнювати це з Алчевськом, бо тут масштаби набагато більші.

Подібна ситуація вже і в сусідньому мікрорайоні – на Харківському шосе. Там колектор забетонували будівлею над ним і доступу до нього вже немає. Люди, які придбали квартири в прилеглих будівлях, зокрема, в будинках №17 і 19 (а вони – не з дешевих), уже стали заручниками чиєїсь кримінальної безкарності, бо каналізації у них не буде.

Як і в нашому випадку, там забудовники колектора не отримували технічних умов від "Київводоканалу".

Не отримало їх і ТОВ "Аллан Плюс", бо навіть не зверталося. Це підтвердили фахівці з "Київводоканалу". І взагалі, ТОВ "Аллан Плюс" займається лісопильним виробництвом. Виникає логічне питання: що вони можуть набудувати?

Отже, в ситуації, що склалася довкола автостоянки по вулиці Ревуцького, 1, жителям мікрорайону нічого не залишається, як покладатися на власні сили. І переходити до альтернативних дій. До  цього людей своєю бездіяльністю спонукають влада і її правоохоронні органи. Тому криміналітет і виявляє надактивність.

19 грудня увечері власники автівок та й інші мешканці мікрорайону зібралися біля автостоянки, щоб громадою вирішити, що робити, як діяти далі, і, головне, як захистити себе від кримінального тероризму.

Справа вже набула розголосу, тож прийшли представники ЗМІ, прийшла і народний депутат Ксенія Ляпіна, для якої тутешні мешканці – її виборці. Разом усі підійшли до огорожі, яку вже сплели із колючого дроту ті, що забарикадувалися на автостоянці.

Але розмови не вийшло, бо рейдери "зустріли" людей сльозогінним газом із вогнегасників. Точнісінько все, як в Гостинному Дворі. Дісталося всім: і журналістам, і народному депутату разом із виборцями. "Братва" по той бік колючого дроту ще раз продемонстрували, що домовлятися з ними немає сенсу.

Тож громада самозахисту вулиці Ревуцького прямо біля автостоянки провела своє зібрання, на якому люди прийняли рішення позиватися до рейдерів через суд, адже їхні машини, які лишилися на автостоянці, не охороняються, а розграбовуються, і відкрити кримінальну справу особисто на директора ТОВ "Аллан Плюс" Водолазького В.В.

До Ксенії Ляпіної вони звернулися з проханням взяти справу про захоплення автостоянки під особистий депутатський контроль та делегували їй повноваження розібратися щодо рішення, яке прийняв Голосіївський суд про передачу земельної ділянки під автостоянкою ТОВ "Аллан Плюс".

Також громадяни зажадали знати прізвище судді, який прийняв це незаконне рішення, взявши на себе функції Київради.

Мешканці мікрорайону налаштовані рішуче. По-перше, вони свідомі того, що земля під автостоянкою належить громаді, бо жодного рішення Київради про передачу її в чиюсь власність не було. Вони одностайно проти забудови цієї ділянки і ліквідації автостоянки. І свої права вони готові відстоювати за будь-яких обставин.

Вадим Гордін, голова Громади самозахисту Києва