Велодоріжка як спосіб "освоєння коштів" столичного бюджету

Версія для друку     Додати коментар

11.09.2012  14:53 __ Олександр Івахнюк

Вже чимало написано про розвиток велоінфраструктури у столиці України.  Поза сумнівом хочеться коли-небудь побачити у Києві велопарковки, як у Барселоні,

як у Празі,

автоматизований велопрокат

і, звичайно, цивілізовані велодоріжки.

Але, з огляду на те, як це втілюється у нас, треба чесно сказати: "Не тратьте, куме, сили!!!" Будь-яка корисна і цікава ідея буде перетворена в київських умовах на фарс і принесе користь лише чиновнику, який під цю ідею виб’є фінансування та покладе його до своєї кишені. Приклад? Будь-ласка. Нещодавно міська влада відрапортувала про облаштування сучасної велодоріжки на проспекті Бажана

Не буду переказувати усі епітети місцевого начальства на адресу цього інфраструктурного дива і  компліментів, які начальники самі собі з цього приводу наговорили. Кому цікаво – читайте цю оду у придворній газеті. Я просто пропоную фотофакти, які свідчать, що помпезно відкрита велодоріжка – всього лише піар-булька. У районі станцій метро велодоріжка уже зайнята і, як бачите, не велосипедистами.

Спочатку  просто на велодоріжку поставили поштову скриньку, але після того, як я розмістив це фото у фейсбуку і його лайкнули небайдужі мешканці мікрорайону – поштову скриньку переставили, однак "недовго музика грала".

На велодоріжці нині розмістився кіоск з продажу цигарок, агітаційний намет і майже завжди на цьому місці стоять автомобілі, які привозять товар у перехід, де роками триває  незаконна торгівля під ногами у пішоходів. 

Та ж історія біля метро "Харківська" з тією лише різницею, що тут на велодоріжці також формується черга з пасажирів маршруток. Однак, такі перешкоди на шляху велосипедистів є лише в районі станцій метро. Отож, ніби, можна пережити, адже станцій метро на шляху не так багато.

Але і у тих місцях, де  ще кіосків не поставили, предмет гордості місцевого начальства на велодоріжку не схожий. Знак, що це велодоріжка, там є, але ями, вибоїни, провали щойно покладеного асфальту свідчать про те, що не для велосипедистів це робилося, а лише для того, щоб великі начальники урочисто під телекамери перерізали стрічку, аби показати усім, що гроші нібито витрачені на велодоріжку.

Я – хоча і маю понад двадцять років досвіду веломандрів Україною і не тільки, - не ризикую на своєму велосипеді користуватися цією велодоріжкою і їду у крайній правій смузі проїжджої частини проспекту Бажана.

Вона хоча і розбита вантажівками, але нею їхати комфортніше, ніж щойно покладеною велодоріжкою.

Таким чином, напрошується невтішний висновок – не варто просити нинішнє київське начальство облаштовувати велодоріжки чи будь-що інше. Що б вони не облаштовували – все одно, зрештою, вийде незаконний базар. Що менше робитимуть нинішні столичні зверхники, то менше буде шкоди. А поміняється влада – знову повернемося до цієї теми і тоді попросимо: велопарковок біля кожної державної чи недержавної установи, магазину, лікарні, аптеки.

Причому, це повинні бути такі велопарковки, на яких не страшно залишити велосипед на тривалий час, щоб вирушаючи з дому у державну установу чи інший заклад, можна було скористатися велосипедом.

А також мережу велодоріжок по всьому місту, запровадження штрафу за заняття велодоріжки сторонніми і т.д.   

Таким чином, найближчий вклад київських велосипедистів у велоінфраструктуру – не паради і піар-заїзди по Хрещатику, а голосування на виборах мера Києва і Київради.

Якщо ви не зареєстровані у Києві – потурбуйтесь про те, щоб довести фахівцям державного реєстру виборців у вашому районі, що ви – киянин і маєте право голосувати за столичну владу, навіть якщо ви не зареєстровані. Ще є для цього час, бо поки що невідомо, коли у Києві взагалі будуть вибори.

Це буде реальна справа.

А ваша участь у веломасовках з вимогою облаштування велодоріжок лише допомагає місцевим чиновникам вибивати гроші і освоювати їх так, щоб ще й собі залишилося.    

Олександр Івахнюк