Термінал "D" порожній – дитинка дорогою цяцькою награлася...

20.07.2012  12:45 __ Олександр Івахнюк, для УП.Київ

Є в нас, українців, така традиція – як їдуть гості, то треба такий стіл накрити, щоб гості наїлися. До того ж господарок, як правило, не цікавить, чи хочуть гості їсти так багато, чи ні, – але на столі повинно бути всього багато, і гість обов'язково має все спробувати. На накривання такого стола господарі виймуть заначку, навіть позичать... Головне, щоб було "як у людей"!

Сухий залишок таких дій – за вечір гості й господарі з'їдають місячний бюджет на харчування, гості об'їдаються, бо господар просить усе спробувати – відмовити незручно. Тобто, зрештою, усі учасники дійства роблять те, чого не дуже хочуть, до того ж собі та іншим на шкоду.

Ну, коли це на рівні родини, то над цим можна посміятися.

А коли таке на рівні держави?..

Днями вранці був у терміналі "D" аеропорту "Бориспіль". Зайшов усередину, натрапив на величезній території аж на двох прибиральниць. І жодного пасажира. Навіть охоронець полінувався вийти зі своєї халабуди, щоб сказати традиційне: "Маладой чєлавек, тут с лісапєтамі ніззя".

Так, ніби й не було в нас ніякого Євро, ніби шановний міністр інфраструктури не розказував про те, що термінал "D" дуже нам потрібен.

 

Красивий термінал, нічого не скажеш.

Але після того, як футбольні єврогості роз'їхались, і трафік нашого міжнародного аеропорту знову повернувся до рівня аеродрому сільгоспавіації – цей термінал став просто красивою цяцькою, якою дитинка вже награлася.

За гроші, витрачені на цю цяцьку, можна було б, наприклад, нарешті привести до ладу Бортницьку станцію аерації, аромати якої роками тероризують лівий берег.

Чимало є різних важливих витрат. Але справжній український господар, в очікуванні гостей мусить накупити багато всього непотрібного, щоб гості подумали, що в нас усього багато. Сумно лише, що то наші з вами гроші так витрачаються.

Тож запрошую всіх до терміналу "D": поки він новий і красивий – там треба фотографуватися! 

 

Бодай якась користь кожному з тих, хто за це щастя заплатив із власної кишені. 

 

Олександр Івахнюк, спеціально для УП.Київ

powered by lun.ua