Дешевий популізм, або Як заробляють політичні бали

Версія для друку     Додати коментар

19.07.2012  10:25 __ Руслан Крамаренко, для УП. Київ

Я не беру участі в політичних шоу, не є членом жодної політичної партії, і тримаюсь осторонь політичного життя міста. Є життя реальне, яке щодня потребує вирішення багатьох проблем. Заробляти політичні бали нема часу. І витрачати свій час на закиди політиканів теж шкода.

Але у всьому є межа. І терпіти відверте глупство не буду.

По пунктах готовий відповісти на тези депутата Київради Наталі Новак, що їх викладено в авторській колонці "Гроші на вітер, Або куди вставляти картку киянина".

1. "Заступник голови КМДА Руслан Крамаренко повідомив, що в першій черзі 4,5 тисяч киян отримають такі картки. За їхньою допомогою нібито можна буде проводити банківські операції, безкоштовно їздити в громадському транспорті, вести облік пільг. Як бачимо, у порівнянні з 2010 роком, коли картку представляв інший заступник голови КМДА – Анатолій Голубченко, її спектр діяльності звузився".

По-перше, я не відповідаю за обіцянки інших людей. Проект "Картка киянина" є унікальним для України, і повністю відповідає тій концепції, що була нами розроблена.

По-друге, щодо "Картки" яку представляли в 2010 році, то її розробники намагались впорядкувати також і державні пільги. А це було б незаконним, і з першого ж дня роботи ця картка була б нелегітимною.

Як людина з вищою юридичною освітою, Ви б мали про це знати.

2. "Наприклад, міська влада збиралась за допомогою картки киянина обмежити пільговий проїзд у міському транспорті. Вони планували встановити турнікети в рухомому складі й щомісяця на кожну картку перераховувати 120 гривень. Тобто, турнікет мав би зчитувати із цієї картки вартість проїзду, 1,5 гривні – а власник такого "надсучасного дива" міг проїхатись аж 80 разів у наземному транспорті або ж 60 разів у метро.

Але монетизації пільг не сталося. Турнікети в наземному транспорті, як і кондиціонери – проект довгограючий. Їхнього встановлення чекати ще явно не один рік".

Ми дійсно плануємо монетизувати пільги, але це стане можливим лише тоді, коли всі пільговики отримають "Картку киянина", і ми зможемо проаналізувати, якими саме пільгами й у якому обсязі користуються люди.

Для того щоб когось обмежити в кількості поїздок у метро чи наземному транспорті, треба внести правки до програми "Турбота". Жодних проектів рішень щодо обмеження пільгових категорій, міська адміністрація не пропонувала.

Як депутат Київради, Ви б мали про це знати.

3. "Облік пільг наразі теж лишається за кадром, адже вставити цю картку нема куди. Договору з банками не існує. Тобто, у будь-якому магазині це "диво техніки" як платіжна картка слугувати не може – терміналів просто немає. Єдиної системи не створено".

Це "диво техніки" – звичайна платіжна банківська картка системи Visa. Для неї не треба створювати якоїсь "Єдиної системи".

Як сучасна людина, тим більше політик, Ви б мали про це знати.

4. "Замість широко розрекламованого "дива техніки", кияни отримають пластиковий проїзний. І пред'являти його доведеться по-старому кондукторам із контролерами, адже зчитувати інформацію більше нема кому".

Сьогодні ті, хто отримують "Картку киянина" – це люди, котрі згідно із прийнятою Київрадою програмою "Турбота" мають право пільгового проїзду саме в метрополітені. Так, карткою користується близько 600-700 осіб на день, я отримую щодня зведену інформацію від програмістів. У метро нема кондукторів і контролерів, на станціях уже давно стоять турнікети та зчитується інформація з безконтактних карток.

Якби Ви хоч іноді користувались громадським транспортом, Ви б мали про це знати.

5. "Кому дістанеться база персональних даних пільговиків, яка включатиме фото, адресу, дані паспорту та ідентифікаційного коду, пенсійних справ, пільг, зразок підпису – адже саме ці відомості має зберігати картка киянина? Чи не скористаються цим шахраї, до яких можуть потрапити усі данні?"

Банк, що випускає картку, має доступ лише до фінансового додатка. База персональних даних пільговиків зберігається на окремому сервері КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр". Там же багато років зберігаються всі дані про платників комунальних послуг, і жодного разу не було проблем із захистом інформації.

Як депутат трьох скликань, Ви б мали про це знати.

6. "Руслан Крамаренко запевняє, що на картку киянина бюджет міста не витратить ні копійки, або ж витратить мізер. Весь проект, начебто, фінансуватимуть за інвестиційні кошти. За підрахунками експертів, реалізація цього проекту потягне мінімум на 290 мільйонів гривень.

Одразу виникає багато запитань. Що отримає таємничий інвестор, який готовий вкласти таку суму в цю "доброчинність"? От і маємо за 290 мільйонів проїзний для пенсіонерів. Чи не задорого?"

Щодо зиску інвестора, то я вже багато разів пояснював – інвестор матиме вигоду лише від дисконтних програм із комерційними мережами.

Дійсно, від безкоштовного проїзду та знижок у КП "Фармація", інвестор нічого не заробляє – він заточений на перспективу й зацікавлений у залученні якомога більше торговельних мереж до проекту, адже зможе заробляти на різниці в знижках. Наприклад, ми домовляємось з торговельною мережею про знижку в 11%, а власник "Картки киянина" отримує знижку 10%. Різниця в 1% нараховується інвестору.

Бюджет міста знаходиться у відкритому доступі, з основним текстом та усіма поточними правками ознайомлені депутати. Ані в минулому, ані в цьому році, жодної копійки виділено не було, це легко перевірити. Статті видатків на "Картку киянина" взагалі не існує.

Як людина, яка очолювала в Київраді відділ із питань бюджету та соціально-економічного розвитку Києва, Ви б мали про це знати.

*   *   *

Як представник виконавчого органу Київради, я готовий у будь-який час відповісти на питання та звітуватися перед депутатами. У більшості випадків ці відповіді прості та зрозумілі. Знаходячись у різних таборах, ми все одне працюємо на місто.

І я не вірю, що хтось, заради політичних балів сьогодні, може робити шкоду місту.

Я щиро сподіваюсь, що людина із трьома вищими освітами –  історичною, юридичною та економічною, яка з відзнакою закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка та Муніципальну Академію управління персоналом та носить почесне звання "Заслужений економіст України" – не могла прийти до таких нелогічних висновків.

Припускаю, що її могли ввести в оману численні політтехнологи, PR-консультанти та радники, які зазвичай поверхово розуміються в економічних проблемах та механізмі життєдіяльності міста.

Проте в мене є до Наталі Василівни інше питання.

Що конкретно Вона, як людина, що тричі обиралася депутатом Київської міської ради III, IV та V скликань та у свій час очолювала в Київраді відділ із питань бюджету та соціально-економічного розвитку Києва – зробила для міста?

Чи є хоч щось, крім популізму та критики, чим Вона може пишатись?

Руслан Крамаренко, заступник голови КМДА, спеціально для УП. Київ