Піар однієї особи, або Кому потрібен референдум Попова?

Версія для друку     Додати коментар

09.07.2012  10:05 __ Наталія Новак, для УП. Київ

Київ третій місяць рясніє білл-бордами, з яких відомі та не дуже особистості закликають киян дати "добро" на проведення "першого референдуму киян". Саме з цих рекламних площин нам обіцяють "рай" у столиці: муніципальні доплати, захист громадян, будівництво дитячих і спортивних майданчиків, збереження історичного центру і зелених зон.

Після низки відвертих антистоличних рішень міська влада вирішила поцікавитися у киян, чого ж вони хочуть насправді. От тільки реалізація цієї ідеї вийшла, як завжди, в стилі провладної партії.

Взяти хоча б питання, які виносять на референдум.

Питання перше: чи схвалюєте Ви обов’язкове включення до щорічного бюджету м. Києва надання адресної матеріальної допомоги пенсіонерам та надбавок працівникам бюджетної сфери столиці?

А хто заважає встановити муніципальні надбавки бюджетникам столиці? Вочевидь, ніхто. Вся повнота влади у Києві знаходиться сьогодні в руках Олександра Попова. Він – голова КМДА, органу, без погодження з яким жодне бюджетне питання не буде ухвалене.

Ще 2007 року за ініціативи фракції "УДАР Віталія Кличка" у Київраді такі надбавки були встановлені: для освітян, медиків, працівників закладів фізичної культури та спорту, житлово-комунального господарства, соціального захисту, культури.

Начебто, все просто - бери рішення Київради і виконуй.

Але… Вже починаючи з отримання повноважень голови КМДА, Олександром Поповим, виконавчий орган не закладає в повному обсязі у бюджет кошти на виплату цих надбавок.

Наприклад, у 2011 році передбачених у бюджеті коштів вистачило на перші чотири місяці.

У 2012 році на фоні "ініційованого Олександром Поповим референдуму" коштів не вистачило навіть для виплати премії на День медичного працівника.

Про те, що за статтею 74 Конституції України референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії, а надбавки – це питання бюджету, навіть говорити якось не зручно. І не таке незнання законів демонструвала міська влада!

Тож, схвалюють чи не схвалюють кияни запровадження таких доплат, аж ніяким чином не впливає на здатність голови КМДА забезпечити повноцінне виконання бюджету столиці. Навпаки – більше коштів закладеш на надбавки – у більшому обсязі не виконають бюджет.

Якщо пан Попов не може забезпечити виконання бюджету, аби виплатити надбавки та допомогу у повному обсязі, для чого він виносить це питання на референдум? І що зміниться від ухвалення такого рішення?

Питання друге: чи схвалюєте Ви створення в Києві підлеглої міській громаді муніципальної міліції, що має забезпечувати порядок у місті та безпеку жителів?

Муніципальна міліція – це, звичайно, добре. Служба дільничних інспекторів міліції має бути підконтрольна громаді. Але й тут виникає протиріччя з законом.

У березні 2004 року Верховна Рада дозволила місцевим радам створювати місцеву міліцію, яка б фінансувалась за рахунок місцевого бюджету. Проте, закон діяти так і не почав – парламент зупиняв його дію щороку через відсутність бюджетних коштів, поки врешті решт остаточно його не скасував.

Як можна створити міліцію, яка не передбачена законом? І для чого це, відверто незаконне питання, голова КМДА Олександр Попов виносить на місцевий референдум?

Отже, схвалюють кияни чи не схвалюють існування місцевої міліції, все одно для її створення треба щоб Верховна Рада України ухвалила відповідний закон. Чого, звичайно, не буде, бо це явно не під силу голові КМДА.

І, нарешті, ось воно – головне питання, заради якого витрачено стільки зусиль та коштів: чи схвалюєте Ви базові проектні рішення нового Генерального плану розвитку м. Києва?

Що ж насправді являє собою майбутній Генплан?

Перше. Місто залишається у своїх межах. Мова про його розширення за рахунок Київської області не йде. При цьому, кількість міського населення буде невпинно зростати – до майже 4 млн. осіб.

Висновок – місто "задихнеться" у своїх межах. Адже вже сьогодні, за даними науковців, у місті проживає така кількість населення, яку автори Генплану-2025 запроектували на далекий 2025 рік.

Друге. За Генпланом–2025 планують побудувати 26,4 млн. кв.м. нового житла. Якщо оптимістично визначити, що Генплан ухвалять у 2012-ому, то це 2,03 млн. кв.м. житла щороку. Для довідки: навіть за сприятливих умов під час керівництва О. Омельченка місто не будувало більше 1-1,5 млн. кв.м. на рік. А де зводитимуть це житло, якщо місто не змінює кордонів? Правильно, у дворах, скверах, парках, лісах.

Тобто Генплан–2025 принесе киянам висотку майже у кожен двір. Додаткові квадратні метри потягнуть за собою і додаткове навантаження на соціально-інженерну інфраструктуру, про яку в Генеральному плані навіть не йдеться.

Третє. За Генпланом-2025 в столиці до 2025 року має бути 6,7 тис. га зелених зон. Проте, КМДА "забуло" що саме за останні роки кількість зон зменшилася із 6,6 тис. га у 2004 до 3,7 тис. га у 2010. Всі ці землі незаконно позбавила статусу та віддала "у хороші руки" команда Черновецького.

Тобто автори Генплану-2025" пропонують у далекому 2025 році вийти на показник… 20-річної давнини? А от за рахунок чого ці зелені зони збільшать, якщо нові сквери чи парки ніхто не будуватиме? І тут відповідь є у авторів Генплану-2025 – міські лісі переведуть у статус буферних парків. Тож тим, хто буде задихатися від нестачі дерев у центрі чи на Оболоні, можна їхати до Коцюбинського лісу.

Четверте. У новому Генплані-2025 автори кажуть, що збільшать площу міських доріг утричі. Цікаво, як вони планують це зробити, адже сьогодні площа доріг займає близько 12%. Якщо збільшити "утричі", то ще 26% Києва треба "закатати в асфальт".

П’яте. Цікаво, про який захист історичного центру Києва говорять Олександр Попов та його підлеглі, якщо весь центр міста і так є заповідником "Стародавній Київ", забудова якого (як і взагалі будь-яке перетворення) напряму заборонена? Звичайно, вони знайшли вихід – через позбавлення об’єктів статусу пам’яток, як це сталося із Гостинним двором чи садибою Іпсіланті. Але вони можуть робити це і без нового Генплану.

Тож, які насправді "базові проектні рішення" Генплану-2025?

Генплан Попова унеможливить повернення розкраденої землі. Якщо сьогодні щодо розбазарених "у хороші руки" землям тривають судові процеси, основним аргументом яких є невідповідність землевідведень Генплану, то із ухваленням нового документу Київ може назавжди забути про повернення цих земель. Адже у проекті нового Генплану всі ці відводи узаконені.

Генплан Попова є благословенням подальшій забудові історичних святинь Києва. Розділ, що стосується охорони історико-культурної спадщини, просто не витримує критики. Генплан Попова не визнає особливо цінними землями територію навколо Києво-Печерської лаври та собору святої Софії.

Це означає - там можна будувати висотки, паплюжачи історичний вигляд тисячолітнього міста.

Новий Генплан - спроба створити можливості для комфортного грабунку столиці у майбутньому. Тільки вже із перерозподілом вкраденого у свої руки або руки наближених до нової команди.

І саме це хоче "протягнути" на референдумі столична влада. При цьому, КМДА приховує остаточну версію документа. Чергова заява Олександра Попова про необхідність "доопрацювати проект Генплану до грудня" говорить виключно про те, що власне показати ще немає чого. До документу треба вносити численні зміни, а сам він викличе різкий опір громади.

Величезна кількість зовнішньої реклами з агітацією за проведення референдуму не могла не викликати запитання: а за чиї ж кошти ця медіа кампанія вартістю не в один мільйон гривень?

Як з’ясувалося, за народні.

Для довідки: тільки розміщення відеоролику про референдум на одному відеоборді у центрі Києва, скажімо, на Європейській площі, коштує 13 тисяч гривень.

За нашими підрахунками, розміщення відеороликів лише на відеобордах тягне на 381 тисячу гривень. І це лише крапля в морі, без урахування стаціонарних рекламних носіїв, друку агітаційних матеріалів тощо.

Хто відкривав банківський рахунок, хто проводив збір коштів, врешті решт, чи сплачені податки? Цими питаннями наразі мали б займатися прокуратура та податкова.

На референдум не захотіли винести питання про розділення посад призначеного Банковою голови КМДА та мера столиці, якого обирають кияни, питання будівництва "вертодрому Януковича" на схилах Дніпра, питання знищення Андріївського узвозу чи Гостинного двору. Міську владу чомусь не цікавить думка киян з цих питань.

Сьогодні можна чітко сказати одне. Підготовка референдуму відбувається із значними порушеннями, а питання, передбачені для його проведення, не відповідають діючому законодавству. Але навіщо звертати увагу на такі "дрібниці", коли напередодні виборів піар для влади - понад усе.

Наталія Новак, заступник голови фракції "УДАР" у Київраді