Мрій, країно Мрій!

Версія для друку     Додати коментар

25.06.2012  14:04 __ Ірина Андрійчук

Вкотре ми з подругою готували вишиванки задовго до фестивалю Олега Скрипки, щоб, замріяно спацеруючи, розглядати доробок майстрів на алеях та смакувати різні традиції на галявинах і сценах Співочого поля. 9-та Країна Мрій таки відбулася. Все. Випрана сорочка у шафі знов цілий рік нагадуватиме про це яскраве свято творчого братання.

За словами організаторів, цього року "Країна мрій" вмістила 9 тисяч "мешканців" і втричі більше майстрів – 250. (Деякі ремісники навіть не змогли потрапити – через нові правила з живою чергою при реєстрації не всі лишатись ночувати при вході).

Фото Дмитра Ларіна

Попри злі прогнози, вона все ж "не заглохла", не втратила постійного спонсора, а ще й отримала додаткову підтримку. На місці проведення фестивалю – Печерських пагорбах – саме тривала ландшафтна виставка, тому КМДА знизила оренду за місце, пояснив ініціатор фестивалю Олег Скрипка.

Коли хтось з журналістів на прес-конференції дорікнув Скрипці, чому ж не додали цьогоріч фестивальних днів – співак поскаржився, що в 1-й день фестивалю було мало людей.

А й справді – лишень у суботу, у 2-й і останній день "Країни мрій" зелені пагорби стали звично яскраво-зозулястими. Групи гарно вбраних відвідувачів нагадували клумби, поряд з якими вони сиділи. Причиною зменшення відвідувачів фестивалю могла бути вируюча фан-зона на Хрещатику та інші паралельні заходи в Києві. Але всі ці заходи не порівняти зі справжніми людьми, такими близькими "зірками", що ходили поряд алеями, шалено дружньою атмосферою "мрійників".

Усі, хто заплатили 50 гривень за вхід, були всіляко нагороджені: ярмаркували, вчилися народних і давніх танців, ліпили горщики, навчалися в козаків трюкам, слухали кобзарів, літераторів, пили-їли, тішилися травичкою та видом на Дніпро крізь "задник" великої сцени. І потопали у пахощах липи. Так, цього разу "Країну мрій" лишень трохи полило дощем під кінець першого дня.

Новинками фесту були: Кримська фольклорна сцена, майданчик "Етно-fashion" із показами давнього та традиційного одягу.

У перший день вечірню сцену відкривала чарівна "русалка" Іларія з Романом Гриньківим (бандура) та Олексою Кабановим (колісна ліра, сітар, уд, флейти, електронна дуда, гонг, африканський горщик, дощовиця). Тут якимсь чудом з'явився російський телеканал "Культура", що навмання приїхав у Київ у пошуках фольклору, і записав саме цей виступ.

Далі була незвична співачка з гуртом "Намгар" з Улан-Уде (Бурятія), Ліліан Віейра з Бразилії у халатику, як у медсестри, але із запальним співом у стилі босса нова та сальса за підтримки голландців Zuco 103. "Танок на майдані Конго" порадував драйвом вправного Фагота та віртуозними підголосками бандуриста Ярослава Джуся.

А от насамкінець концерту вийшло негарно. Шанованого в Турції дядька у чалмі з купою прецікавих етнічних інструментів з етно-рок гурту Baba Zula народ не сприйняв і почав нечемно лишати зал open-air.

На другий день від сцени "Під стінами Лаври" не відпускало баладне і водночас бадьоре виконання гурту "Voanerges" (Київ). А поляки з Orkiestra Sw. Mikolaja тримали глядачів пристрасним голосом соліста та зойками скрипальок, зрозумілим, майже українським змістом пьосенек. Публіка також гарно сприйняла грузин з колективу Mgzavrebi, французів-шансоньє з Ma Valise на великій сцені.

У сі малі сцени також отримали увагу глядачів. Заважало одне – іноді хотілося бути біля кількох сцен одночасно та встигнути побалакати із усіма майстрами, в яких було накуплено безцінних авторських речей. Не полишала думка: найкращі люди – це творчі люди.

Довгоочікуваний Олег Скрипка у білому капелюсі виступив останнім, цього разу до нього приєдналися скрипаль Василь Попадюк,"Ле Гранд Оркестра" і фолькове тріо вокалісток.

До зустрічі на наступному фестивалі мрійників, що вміють втілювати мрії у життя! 

Відео Skrypin Production, для УП та відео з YouTube

Ірина Андрійчук