Київська веломережа – не для велосипедистів. Ми не вміємо так їздити, як ви будуєте

Версія для друку     Додати коментар

21.06.2012  12:42 __ Ірина Бондаренко

"270 км велодоріжок, зручні велопарковки біля театрів та університетів, безпечні велосипедні перехрестя у червоному кольорі. Повний вело-розвиток міста буде завершений до 2019 року".

Думаєте, це Київ? Ні, це Львів. А Київ продовжує займати одне з останніх місць серед українських міст у питаннях розвитку велоінфраструктури.

Спочатку ми ще чекали, що Київ "натренується" на перших велодоріжках і почне будувати їх добре. Але останні події наштовхують на думку, що київській владі неважливо, чи зможуть велосипедисти їздити по збудованих велодоріжках. Київ будує велоінфраструктуру "для галочки". А не для велосипедистів. За гроші всіх нас, київських платників податків.

На оце витрачають немалі гроші. Наші гроші

Збудованими і запроектованими велодоріжками їздити незручно, а іноді й неможливо

На нещодавно збудованій велодоріжці на проспекті Бажана – високі бордюри і стовпи посеред доріжки. На найбільш складних ділянках (метро Харківська, Позняки) велодоріжки немає взагалі або вона проходить у кількох метрах від кіосків. Велосипедисту пропонується самому придумати, як він має їхати: вискакувати на дорогу, давити пішоходів чи розкластися на молекули і матеріалізуватися знову з іншого боку транспортної розв’язки.

Недовелодоріжка на Бажана

Простіше для велосипедистів виходить їхати одразу по дорозі, бо там все очевидно і передбачувано. Тому, якщо будувати велодоріжку – то треба будувати таку, по якій дійсно зручніше їхати, ніж по дорозі. На Бажана це поки що не вийшло.

Але гірша ситуація з Трухановим островом, де зараз починають проектувати веломаршрут "Труханівський". Проектна фірма "Білтек" планує збудувати тут окрему велодоріжку уздовж вулиці Труханівська, хоча тут вона не потрібна. Труханів острів – пішохідна зона, про що свідчать дорожні знаки на в’їздах на острів.

Тож машини тут мають право рухатися не швидше 20 км/год. Це безпечна швидкість для спільного руху всіх учасників дорожнього руху: і для пішоходів, і для велосипедистів. В Європі на таких ділянках усі учасники руху пересуваються разом, і це одні з найприємніших місць для прогулянок та велопоїздок. Тому тут велодоріжка не потрібна.

Велосипедисти не розуміють, нащо доріжки на Трухановому. Вони більш потрібні у місті, де мільйон машин і сотні тисяч пішоходів

Більше того, збудувавши на Трухановому окрему велодоріжку, велосипедистів фактично змусять порушувати Правила дорожнього руху. Адже, по-перше, на Трухановому традиційно їздить дуже багато велосипедистів, і однієї велодоріжки навіть шириною 4 метри для них буде недостатньо. У результаті, велосипедисти будуть виїжджати на дорогу – і відповідно, порушувати ПДР.

По-друге, по велодоріжці будуть рухатися пішоходи, адже на острові немає пішохідного тротуару, тож, згідно з ПДР, пішоходи муситимуть іти по велодоріжці. Це змусить велосипедистів їхати по дорозі, і знову ж таки порушувати ПДР.

Тож навіщо тут будувати велодоріжку? Відповіддю на це питання може бути: треба потратити гроші.

При виборі, яку велодоріжку збудувати, у Києві вибирають невиправдано дорогі варіанти

Велоінфраструктуру можна будувати безпечну, комфортну і недорогу. Тим не менш, у Києві вибирають дорогі варіанти, які не завжди надають безпеку та комфорт.

Труханів острів – найактуальніша зараз велосипедна проблема. Тут немає потреби будувати окрему велодоріжку, але проектна фірма ТОВ "Білтек" та замовник "Київдорсервіс" все одно наполягають на такому будівництві.

Фактично, на Трухановому можна зекономити гроші і збудувати "з розумом", як добрий господар: тут потрібні ліхтарі, відремонтований асфальт і виконання уже існуючих знаків дорожнього руху: у пішохідній зоні має бути ліміт швидкості, як належить – 20 км/год. Нова асфальтована велодоріжка у цій рекреаційній зоні не потрібна. Більше того, велодоріжка тут буде марним витрачанням коштів.

Київські проектанти думають про пафос і розмах велоінфраструктури, а не про зручність для користувачів

Велодоріжку на Бажана усю зробили з червоного асфальту. Навіщо? Адже в Європі червоним позначають тільки небезпечні ділянки, але не всю велодоріжку. Великі білі велосипеди розмічені по всій її довжині. Їх дуже добре видно з вікна машини, коли їдеш від аеропорту – може, з цією метою її і робили?

Доріжка х сюрпризом: після "покатушок" можна потрапити до лікарні зі струсом мозку

Надзвичайно зручна велодоріжка. Можна потренуватися в уважності і спритності викручування керма:)

Велодоріжка на Григоренка широка і викладена красивою плиткою. Виглядає красиво, але їхати нею неможливо: жоден бордюр не занижений.

А це велодоріжка-тренажер для стрибків на велосипеді

50 м велодоріжки біля правобережної розв’язки з моста Патона – це вершина непередбачуваності. Ніхто не розуміє, як вона там з’явилася, куди вона веде, і навіщо взагалі нею користуватися: навіщо велосипедисту стрибати через бордюр на велодоріжку, а потім через 30 секунд стрибати назад на дорогу?

Доріжка з перешкодами

Запроектована, але, на щастя, ще не збудована велодоріжка на проспекті Перемоги – ще один приклад "потьомкінської" велоінфраструктури. За проектом, вона має проходити то з одного, то з іншого боку від проспекту, якось "переносячись" через дорожнє полотно. На розв’язках вона традиційно має зникати, надаючи велосипедистам змогу кілька разів потренуватися у телепортації.

Збудувавши велодоріжку, далі за її станом ніхто не слідкує. Висновки не роблять, помилки не виправляють

Якби велодоріжки будувалися для людей, а не "для галочки", то вищезазначені помилки уже би були виправлені. Але після "здачі об’єкту в експлуатацію" його долею більше ніхто не цікавиться.

Ще й не встигли велосипедисти дізнатися про велодоріжку на Здолбунівській, як її розрили задля встановлення автозаправочної станції. Велодоріжкою тепер не те що проїхати – нею неможливо пройти.

А на Здолбунівській, якою дуже хвалилася міська влада, - випробування не для слабкодухих

Велодоріжка на Бажана має ліхтарний стовп просто посередині.

Ще одна доріжка з сюрпризом

Реконструйований проспект Бажана "здали" ще місяць тому, і більше "Київавтодор" про нього не згадує. Незважаючи на вказівку голови КМДА, досі жоден представник "Київавтодору" не вийшов на зв’язок з Асоціацією велосипедистів Києва і не проїхався з нами велодоріжками, щоб побачити і усунути недоліки.

Їзда через численні бордюри може виховати або терплячість, або ненависть до тих, хто наробив такого

Велодоріжка на Дніпровській набережній – просто частина пішохідного тротуару, зі старим асфальтом і незаниженими бордюрами. Це – найсмішніша київська велодоріжка. Незважаючи на численні листи і прохання, вона уже більше року перебуває у "первісному" стані, і є найбільш улюбленою ілюстрацією низької якості київської велоінфраструктури, коли про це заходить мова.

"Реконструкція" велоінфраструктури

То навіщо потрібна така робота? "Для галочки" велосипедисти і самі можуть намалювати велодоріжки, вони уже це робили. Не тільки велосипедистам потрібно усвідомити, що Київ – європейська столиця, де має бути все якісно, зручно і безпечно. І не обов’язково дорого.

Ніхто краще за самих велосипедистів не розбирається у тому, як і де їм зручніше проїхати. Для проектантів та будівельників було би очевидним просити велосипедистів про допомогу та підказки, тим більше, що зараз в Києві склалася така ситуація, що про різновиди велоінфраструктури громадськість знає більше, ніж чиновники.

Але досі проектанти не вважають за потрібне дослухатися до велосипедистів (як у випадку велодоріжки на проспекті Перемоги). Досі замовники "Київавтодор" та "Київдорсервіс" вважають велосипеди "дитячою забавкою" і відмахуються від зауважень та пропозицій.

У мерії досі немає жодної людини, яка би несла відповідальність за розвиток велосипедного руху. Я вже не кажу про Управління транспорту, де навіть є дві людини, що мають займатися розвитком велоруху, але вся ця робота зводиться до написання відписок у відповідь на листи з зауваженнями. В інших управліннях на велосипедистів дивляться, як на НЛО: "нам це здалося, і ви скоро зникнете".

І тому, на жаль, всі розповіді Олександра Попова про потрібність і розвиток велотранспорту у Києві – не більше, ніж просто вдало написаний меседж, який його прес-служба переклала з іноземних статей про доцільність велорозвитку.

П.С. Заради справедливості зазначу, що серед працівників мерії, комунальних підприємств та проектних установ є люди, які ідуть назустріч велосипедистам і всіляко намагаються допомогти. За це ми висловлюємо їм велику подяку і, за їхньою згодою, можемо назвати їхні імена.

Але доки цих людей можна перерахувати на пальцях однієї руки. І тому Київ лишається в хвості світових тенденцій і цивілізованого розвитку транспортної системи.

Фото: Ірина Бондаренко, Артур Ігнатов, Валерій Турковський, Петро Вакс, та з ЖЖ buiashenko.livejournal.com

Ірина Бондаренко