А у цей час в Гостинному дворі…

Версія для друку     Додати коментар

20.06.2012  12:07 __ Марія Лебедєва

Уже три тижні(!) існує Гостинна республіка у Гостинному Дворі. А в інформаційному світі про неї дискутують: Що це? Чого вони хочуть? Хто за ними стоїть? Яки їх вимоги? Скільки вони будуть протестувати? А чому поганий проект реконструкції? А чому вони проти? А чому саме зараз?

Гостинна республіка – не протест і не тимчасовий страйк. А закономірний процес. Мирний, ненасильницький культурний спротив, створення нового вільного відкритого мистецько-громадського центру. Виник він внаслідок подій багаторічної давнини, а не вчора, і не 26 травня.

Багато років поспіль кожен з учасників цього процесу намагався боротись за збереження цінностей міста та права мешканців тими ж системними методами – звертаннями до суду, листуванням, акціями протесту, висвітленням беззаконня у ЗМІ, і так далі і тому подібне.

Але, на жаль, система себе не виправдовує. Найгірше – не це, а коли хтось каже: "якщо вже "нагорі" щось вирішили, що вже подієш". Оце – трагедія. Проте, біда об’єднує людей.

Схеми дерибану Києва вже багато років поспіль залишаються одні й ті самі. Журналісти описують їх вже багато років у своїх розслідуваннях. Але люди, які беруть участь у будівельних скандалах, ще чомусь досі залишаються на своїх посадах.

Кияни розчистили завалений сміттям "простір" Гостинного двору

Сьогоднішня "стратегія" "розвитку міста" – це руйнація історії, нищення культури, видавання зробленого наперекір киянам за бажане ними, повне ігнорування думки громади міста щодо використання життєвого простору. Киян ставлять нижче, ніж гостей міста – є з чим порівняти, адже "Євро" у розпалі.

Для архітектурних пам’яток вже давно потрібен не державний реєстр, а державний некролог. Ходять чутки, що з реєстру вже видалили чергову пам’ятку – будинок Петра. Музей Києва так і не в’їхав у скандальний "подарунок" на Театральній. А минулого тижня чиновники поставили на голосування його розформування.

І взялися знайомитися та

Нищаться та виселяються театри, музеї, маса культурних закладів, що кричать про допомогу. Таке враження, що розуміння "культура" у теперішніх можновладців зводиться лише до Оперного театру, який вони просто ще не встигли надбудувати для торгових рядів. Про вільний мистецький простір, простір для життя годі й питати.

Для тих, хто досі вважає, що Гостинний двір – те ж саме, що приватна дачна ділянка, на яку чомусь вдерлись якісь люди: Гостинний Двір  – державне майно (належить Фонду Держмайна), яке здається в оренду ПАТ "Укрреставрація".

вражати,

Що це за фірма, та кому належить більшість її акцій, і за чиї гроші збирались робити реконструкцію  – тема для окремого розслідування.

Територія Гостинного двору, його внутрішній простір – громадське місце, тобто – користуватись ним МАЮТЬ І МАЛИ право всі громадяни України, тим більше – кияни.

Але чомусь орендар ПАТ "Укрреставрація" (не має жодного стосунку до "Українського державного науково-дослідного і проектного інституту "УкрНДІпроектреставрація") тримав багато років поспіль Гостинний двір закритим та доводив до занепаду, перебудовував внутрішні приміщення, заповнював двір сміттям. Фонд держмайна давно мав розірвати договір з орендарем, тому, що орендар не виконує обов’язки і продемонстрував своє відношення до об’єкту культурної спадщини, що охоронявся законом.

ділитися секретами,

Замість цього, цій компанії-банкроту, до речі, вдруге віддають всі права на Гостинний двір та право його реставрувати і перетворювати на торгівельний центр, фундамент якого збираються укріплювати паркінгом та супермаркетом. Але з пам’яткою архітектури так не можна. Тому "деякі експерти роблять певну низку рішень" (цитата А.Вінграновського з прес-конференції) і готують висновок, що будинок не такий вже й старий, і знімають охоронний статус. І дають зелене світло на будівельні роботи. Попри критику на містобудівній раді, попри критику всіх інших експертів-пам’яткоохоронців, інженерів, архітекторів, києвознавців, і – громади. У неї не питають. Вона мала б довіритись "експертам". Та щось не виходить. 

Незалежні експерти кажуть: ніякої реконструкції будівля не вимагала і не вимагає, вона потребує реставрації. Просто орендар розглядає Гостинний двір як торгівельний центр з магазинами та торгівельними рядами, інший вид інвестування його не цікавить. А для торгівельного центру потрібна саме реконструкція.

Чиновники маніпулюють історією в інтересах бізнесу. Нав'язування ідеї про відновлення історичної функції будівлі – спекуляція, оскільки соціальні умови докорінно змінилися, як і інфраструктура міста. Сто років тому у нас не було дрім-таунів, метроградів, глобусів, і так далі. "Сільпо" напроти Гостинного Двору теж не було. Виходить: охоронного статусу історичної будівлі зняли, а історичну функцію, нібито, повернуть?

навчати

Подивіться на проект. Це схоже на торгівельні ряди минулого сторіччя?! А саме це використовують як основний аргумент у вирішенні функціонального призначення будинку. "Тут були і будуть торгові ряди…" – тепер навіть у КМДА повторяють цю мантру.

А на незручні запитання журналістів автор проекту, Андрій Миргородський, у присутності ЗМІ, дає відповідь: "Вчіться заробляти, гарно вдягайтесь та краще харчуйтесь". Інше додумайте самі (с). Так само дивно у присутності ЗМІ спілкується головний архітектор міста, Сергій Целовальник, що називає активіста з Подолу, що виступає на захист історичної спадщини, "подлянином", замість "подолянина". За те, що людина цікавилась планами на територію свого району. Голова КМДА взагалі звинувачує киян у передвиборчому піарі і недолугості, про всяк випадок, вочевидь.

Але людям, що створюють Гостинну республіку – нема до того діла, і нема часу на балачки. Вони не страйкують, а створюють – справжній відкритий некомерційний мистецько-громадський простір. І це вимагає неймовірних зусиль. Одночасно, республіканцям доводиться зіштовхуватись з новими атаками.  

Попри  все вони заповнюють справжнім життям Гостинний двір і надати можливість киянам взаємодіяти між собою на іншому рівні, культурному, мистецькому, творчому. Спільно вони реалізовують своє право у вирішенні питання – яке функціональне призначення буде у цього простору.

З моменту проголошення Незалежності Гостинної республіки (26 травня) події в республіці почали відбуватись неймовірно швидко. Творча спільнота одразу виявила неабиякий інтерес до процесу. Згодом стали підключатись культурні освітні центри, культурні проекти, гурти, експерти з різних сфер з бажанням підтримати республіку проведенням лекцій, майстер класів, музиканти – концертами, поети – віршами, і так далі.

Але є і побут – адже люди тут знаходяться і вдень, і вночі, щоб ворота двору не закрили. Всі пам’ятають, що в ніч на 1 червня відбувся напад групи спортивних молодиків з метою вигнати всіх та заблокувати двір. Але нічого не вийшло – до ранку республіканці її відстояли.

Команда республіки збільшується, і формуються різні групи: хто по культурній програмі, хто по організації заходів, хто по внутрішньому оздобленню, дизайну, впорядкуванню. За два тижні республіканці змогли відсортувати з величезної, завбільшки з перший поверх гори сміття дошки, а інше – за свій рахунок вивезли. На черзі – газони, оздоблення лекторіїв під відкритим небом, дитячого простору. Тут люди розуміють, що те, що і як вони мають тут для себе створити, ніхто інший за них не зробить. За ними стоять вони самі. Допомагають кияни – і фізично, і матеріально (добровільні внески).

За цей час Гостинну республіку підтримали заходами "Божичі", Грозовська Bend, спільний проект BETV та фестивалю "Трипільске коло" "Двірники" (в рамках якого виступали Kozak system та інші), відомі поети, як молодого, так і старшого покоління, барди (Ірина Капинос, Семен Рубчинський, Анатолій Лемиш та багато інших), Анатолій Вексклярський, Ірена Карпа (QARPA), гурти "Фолькнери" та "Barely Ice".

У дворі на підтримку республіки співали оперні співаки (Андрій Бесчастний), ансамбль стародавньої музики "Алітея" та Silva Rerum, гурт "Animal’s Session". Проходять лекції від культурологів, києвознавців, істориків, правозахисників ті інших представників різних галузей. Відбуваються безкоштовні курси – німецької мови, вже ось-ось розпочнуться курси і української мови. Органічно виглядали у Гостинному дівчата з танців фламенко (українсько-іспанський центр), на черзі – інші школи різних видів танців. Проходить навчання гри на інструментах, різноманітному декоративному мистецтву, виставки видатних київських художників, тематичні кінопокази просто неба в "Кінотеатрі на фасаді", "театр тіней" тощо.

Нещодавно Гостинну республіку підтримав правозахисний кінофестиваль DokuDays. Абсолютно ВСІ заходи проходять безкоштовно і на волонтерських засадах – на підтримку Гостинного Двору, як культурно-освітнього осередку та невід’ємної частини архітектурного ансамблю Подолу. Гостинна республіка – творчій експеримент формування моделі управління громадою міста.

18 червня, до речі, на виставку "Мистецтво у вигнанні", що відбувалась у гостинній республіці, вчинив напад забудовник. За допомогою міліції він, у порушення багатьох процедур, змусив опечатати приміщення. Але на даний момент галерея працює. Там і надалі, окрім інших експонатів, виставлена картина "For rent" – "здається а оренду", авторства Громадянина Художника.

"До тих пір, поки народ не згадає, що він є хазяїном своєї країни, країна буде перебувати в оренді", - вважає Громадянин Художник. Той самий, який намалював "Останній день Ради". Хто він – досі невідомо.

Фото з Facebook

Марія Лебедєва