Київські водойми і пляжі: як зони відпочинку не перетворити в зони відчуження?

Версія для друку     Додати коментар

06.06.2012  11:05 __ Олена Овраменко

На початку кожного весняно-літнього сезону комунальні підприємства рапортують перед киянами, що пляжі та водойми столиці очищені і безпечні. Це стало вже традицією. 2012-й так само не став винятком – КП "Плесо" повідомило, що підготувало міські зони відпочинку до літнього періоду.

У цілому підготовлено 29 зон відпочинку біля води (серед них 11 міських централізованих пляжів), загальною площею 228,87 га. На всіх зонах відпочинку і пляжах, що знаходяться на балансі КП "Плесо" було проведено роботи по санітарному очищенню територій від побутового сміття, опалого листя та сухостійних дерев.

Такі ж повідомлення були і в 2010 році і в 2011 році. Але чомусь в розпал минулого літнього сезону, коли санлікар Києва поставив питання про закриття всіх пляжів столиці через забруднення води у водоймах. Виявилося, що офіційних дозволів на відкриття не мали 7 з 11 київських пляжів!

Отже фрагментарно проводячи суботники – комплексно проблему зон відпочинку і водойм не вирішити. Це очевидний факт. Безумовно, в останні кілька років в центрі уваги київської влади питання будівництва, підготовка до Євро-2012 і об'єкти інфраструктури. А ось що стосується зелених зон, заповідних територій, пляжів і очищення водойм, то щороку на них звертається традиційно мало уваги.

Цей процес нагадує "латання дірок на швидку руку". Показова ситуація з тим же Гідропарком. З 2008 року піднімається питання розробки комплексної програми розвитку для цього унікального природного парку. Щороку напередодні літнього сезону комунальники з КП "Плесо" і "Київзеленбуду" доповідають киянам через ЗМІ, що територія парку підготовлена ​​і прибрана.

Але ситуація не змінюється роками. Причина проста: на острові вирішуються лише дрібні поточні питання, такі, як встановлення урн або дезінфекція водогонів, при цьому глобальні проблеми, починаючи від триваючого незаконного самозахоплення територій на Гідропарку під МАФи напередодні літнього сезону, закінчуючи не проведеними роботами по озелененню – залишаються невирішеними.

Незмінною залишається ситуація і в рік проведення Євро-2012. Як депутат Київради, я входжу до складу Тимчасової комісії з питань перевірки розміщення об'єктів господарювання в Гідропарку, дотримання правил благоустрою та підготовки до Євро-2012. Від імені Комісії ми змушені були звернутися до голови КМДА і звернути його увагу, що територія Гідропарку не приведена комунальними підприємства в належний вигляд. І це напередодні прийому Києвом гостей з усього світу!

Замість того, щоб знову мусувати питання платного в'їзду на територію парку (що вже не раз викликало подив киян з урахуванням непрозорості збору такої плати), необхідно упродовж лічених днів навести порядок на дільницях, на яких було ще восени проведено демонтаж самовільно встановлених МАФів, звільнити територію парку від стихійних звалищ, відремонтувати асфальтове покриття і відновити зелені насадження. Адже проблеми Гідропарку треба вирішувати комплексно, і найближчим часом вкрай важливим є структурний план його розвитку, в якому б враховувалися всі питання благоустрою та удосконалення його інфраструктури.

Якщо ситуацію з благоустроєм зон відпочинку і пляжів можна вирішити за умови контролю київської влади за роботою комунальників, то ситуація з екологічним станом водойм Києва більш критична. Ще два роки тому на території Києва налічувалося більше 420 озер. На сьогоднішній день їх залишилося не менше 400. На думку екологів, їх кількість щороку скорочується і з такими темпами через 10-15 років кияни можуть втратити і ті, які ще залишилися. У радянські часи практично всі київські озера перебували на балансі столичних підприємств і заводів. Але після того як Україна стала незалежною державою, всі ці структури перетворилися на предмет приватизації та торгу, а то і зовсім наказали довго жити.

У такому занедбаному стані вони перебували майже два десятиліття. Враховуючи той факт, що у них немає реального господаря, багато років ніхто не брався проводити санітарну експертизу якості води, чистити озера від сміття і стежити за дотриманням правил охорони флори і фауни.

Серйозний збиток озерам завдає і самовільне підключення підприємств до каналізаційних мереж. Відходи, часто щедро присмачені хімікатами, потрапляють у воду, отруюючи рибу.

Як врятувати столичні озера? У "Плесо" кажуть, що потрібно серйозне фінансування. "Усі озера потрібно серйозно чистити і робити хороші стоки, щоб вода не застоювалася, а це дорого коштує", - заявляють в ЗМІ комунальники з цього підприємства ...

Екологи неодноразово підкреслювали у своїх дослідженнях, що крім озер, найбільш небезпечні для людської життєдіяльності з точки зору екологічного стану є затоки Дніпра. Цьому сприяє не тільки забруднення, яке рухається по Дніпру, а й зливостоки з житлових масивів.

Крім того, вже багато років на території заток перебувають яхт-клуби і станції для малого флоту, що дає чимале забруднення нафтопродуктами. Фахівці стурбовані критичним забрудненням не тільки води, але і дна: від брухту до нафтопродуктів та радіоактивних відходів.

Щоб зрозуміти рівень критичності ситуації, потрібно звернути увагу на цифри, наведені екологами: навіть якщо одночасно припинити будь-яке забруднення заток Дніпра, для їх природного очищення знадобитися не менше 100 років!

Але знову в риториці чиновників все впирається в недостатнє фінансування. Але навіщо винаходити велосипед? У будь-якій столиці розвиненої країни світу такі проблеми існували і вирішуються вони переважно шляхом залучення інвестора.

Тим же озерам необхідні паспорта, для визначення їх чітких меж. Після цього озера можна здавати в оренду (як, до речі, роблять у багатьох європейських столицях), але чітко прописувати умови використання за призначенням: тобто для відпочинку киян чи розведення і лову риби. В обмін орендарі зобов'язані облагороджувати озеро і давати доступ до нього жителям і гостям столиці.

Ситуація з зонами відпочинку змінитися лише разом зі зміною підходу до її вирішення: від бадьорих звітів та дрібних суботників до комплексної стратегії із залучення інвестування для проведення природоохоронних заходів.

Олена Овраменко, депутат Київради