На Софіївській площі запалала арт-інсталяція

11 травня на Софіївській площі відбулося незвичне дійство – відкриття велетенського "Вівтаря націй" художниці Оксани Мась.

Арт-інсталяцію можна було побачити ще задовго до відкриття, тому охочих перехожих на Софіївській площі ставало дедалі більше ще з обіду.

Проте офіційне відкриття відбулося о 20.00, коли композиція раптово освітилася вогнями, а для відвідувачів відкрили залізний постамент, з якого відкривався повний вид на інсталяцію.

Наразі композиція сягає у висоту 22 метри, шириною у 38 метрів. Сама художниця запевняє, що це лише частина задуманого, завершена ж робота буде складатися з 302 панелей і займе площу 92 на 134 метри.

Її незвичною особливістю є те, що сама композиція складається не з мозаїки чи подібного матеріалу, як може здатися на перший погляд, а з різнобарвних писанок, які так уміло розвішані на каркасі, що створюють ілюзію фрески, подібно до того, як пікселі складаються у зображення на екрані монітору.

Сам же твір Оксани Мась відтворює Гентський вівтар, шедевр епохи Відродження відомих братів-майстрів Ван Ейк. На дерев’яних елементах (всього їх поки 11), зображені людські пристрасті, бажання та мрії (писанки розписували у різних країнах усі: від звичайних перехожих до ув’язнених).

Загалом робота вражає своєю оригінальністю, а також масштабом – мало коли одна із центральних вулиць Києва була так незвично прикрашена, не порушуючи разом із цим композицію навколишніх будинків.

Організатори свята також вирішили створити неповторну атмосферу, яка б супроводжувала проект. Саме тому по боках від композиції було вмонтовано аудіо-систему, і коли інсталяція вперше запалала вогнями, залунали дивні і приглушені звуки, що нагадували відлуння довгої підземної печери, крапель води, які невпинно зривалися і розбивалися об каміння, а також далеке та незрозуміле шепотіння декількох людей.

Усі ці звуки гармонічно вписалися в атмосферу, створюючи враження, що всі присутні потрапили в знамениті печерні лабіринти під Києвом.

До прорахунків організаторів дійства можна віднести деякі прикрощі, що супроводжували відвідувачів. Добратися до інсталяції, а особливо підійти напрочуд близько і на власні очі переконатися, з чого її зроблено, було вкрай важко.

Заважали затори на дорозі біля Софіївської площі (сотні машин стояли в тягнучці, і світлофор слугував хіба що сигналом одного скупчення водіїв на мить відділитися від іншого).

А от для того, аби відвідувачі змогли побачити роботу зверху(особливо враховуючи те, що 4 з 11 площин не були закріплені вертикально, а лежали просто неба на підлозі), було встановлено спеціальне підвищення, яке одночасно могло вмістити до ста людей.

Проте і тут виявилося, що коли ціла гурба відвідувачів з камерами і фотоапаратами ринула на постамент, від їхніх кроків залізна конструкція з дерев’яним покриттям під ногами почала трохи хитатися, залишаючи малоприємні враження.

Загалом же арт-інсталяція вразила всіх своєю масштабністю та неповторністю. Ще три дні вона побуде в Києві, де кожен охочий зможе сфотографуватися на її фоні.

Ну а потім, за словами авторки, роботу буде представлено в інших містах, як подарунок українцям і тим людям, які повірили в чарівну силу мистецтва та самі долучилися до створення проекту, адже всі писанки-елементи незвичної фрески розписувалися простими людьми, від дітей до пенсіонерів.

"Думаю, що проект буде цікавий всім, хто хоче зрозуміти і долучитися до нього", - наостанок зазначила художниця.

Усі фото автора

Олександр Румянцев