Підземний паркінг для Тараса Шевченка

Поблизу Майдану Незалежності, в межах охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, напроти літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка ведеться жваве будівництво.

Особливий охоронний статус цієї земельної ділянки, розміром 0,1 га за адресою провулок Шевченка, 3, закріплений в низці нормативних актів. Найбільш потужним з них є Конвенція про охорону всесвітньої спадщини, підписана та ратифікована Україною. Конвенція передбачає погодження з ЮНЕСКО будівельних проектів в охоронних зонах пам’яток всесвітнього значення.

Незаангажованому спостерігачеві може подуматися, що напроти хати-музею Шевченка зводиться, приведи Боже, Шевченковий архів.

Адже законодавство на цій території дозволяє будівництво "лише особливо важливих споруд …, що регламентується по висоті з урахуванням архітектурної та масштабної ув'язки з існуючою забудовою і загальним силуетом міста".

Втім, умовивід спостерігача буде книжним і геть відірваним від реалій; чинне будівництво стосується Шевченка хіба що просторово. В охоронній зоні ансамблю споруд Софійського собору зводиться шестиповерховий офісний центр з підземним гаражем.

На замовлення інвестора будівництва, ТОВ "Сіті Бізнес Естейт", засідання архітектурно-містобудівної ради ще в листопаді 2010 року схвалило поданий проект, вочевидь, зваживши на "особливу важливість" пропонованої споруди.

Начальник головного управління містобудування Сергій Целовальник, знайомий, принаймні, з номінальною необхідністю ув’язати проект будівництва із характером історичної забудови, у лютому 2011 року висловився про доцільність обмеження будівництва п’ятьма поверхами. Однак, більш розсудливий в.о. начальника все того ж управління Андрій Вавриш у вересні 2011 року припав таки на шість.

Будівництво розпочалося. Підрядником виступило харківське ТОВ "Скорпіон-РП", що спеціалізується на зведенні промислових споруд. Як випливає з інформації, розміщеної на сайті компанії, із будівництвом в історичній зоні, а також із зведенням малих будівель підрядник стикається вперше.

Відтепер, на ексцеси із захистом культурної спадщини почали накладатися порушення будівельних норм. 28 лютого 2012 року впритул до вікон будинку № 2 по вулиці Б. Грінченка був змонтований стаціонарний телескопічний будівельний кран з подовженою робочою стрілою та стрілою з противагами, що ходять точнісінько над житловими будинками. Чи варто пояснювати Інспекції державного будівельно-архітектурного контролю про можливість людських жертв у випадку нестабільної роботи крану?

За словами місцевих жителів, в довколишніх будинках відчувається вібрація від роботи будівельної техніки, хитається підлога, сиплеться штукатурка. З’явилися тріщини на капітальних стінах, перегородках і стелях.

Не варто думати, що протест місцевих мешканців проти будівництва обмежився тихими скаргами одне перед одним. Боротьба за цю ділянку триває з початку 90-х; втім, громада почергово втрачала спочатку спортивний майданчик, потім селекційні каштани, а тепер уже і сонячне світло – інсоляція сусідніх із офісним центром будинків у випадку зведення споруду має скоротитися вдвічі.

Листування із Януковичем, Поповим – останній, схоже, переймається лишень відомими для виборців місцями, на зразок Пейзажної алеї – результатів не принесло.

Численні експертні погодження, які раніше передували будівництву, із прийняттям у травні 2011 року сумнозвісного ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", відтепер забудовникам не потрібні. Разом із відмовою від обов’язкових експертиз втрачений і механізм контролю з боку громади.

Утім, зараз триває суд – місцеві мешканці сподіваються зупинити будівництво. Поряд із постановою суду, кияни очікують на реакцію Київської міської ради і Міністерства культури України, до прямої компетенції якого входить опікування будівництвом в історичній зоні міста.

Матеріал підготовлено в рамках програми "Київський Репортер" – журналістського проекту ГІ "Збережи Старий Київ"

Микола Кузін