Столичні дитсадки: для малюків чи орендарів?

Версія для друку     Додати коментар

26.03.2012  12:37 __ Людмила Закревська

Парадоксальна ситуація – влаштувати сина чи доньку в столичний дитсадок сьогодні так же складно, як і в університет. Звичайно, фінансових затрат це потребує менше, але нервових клітин батьки витратять чимало.

Попередній запис, переповнені групи, віддалений від місця проживання садок, пошук "неформальних" шляхів влаштування дитини до нього – далеко не всі "проблеми", з якими стикаються батьки маленьких киян. Однак хіба саме так має бути у європейській столиці?

Питання, зрештою, риторичне. Очевидно, що проблема потребує негайного вирішення. Однак, яким чином це слід робити, влада не уточнює – реальних  механізмів для цього так і не розроблено. Можу говорити про це не лише як депутат, але й як голова тимчасової комісії, котра нещодавно досліджувала проблему дитячих садків у столиці.

Наведу трохи статистики. Сьогодні у Києві працює 582 дошкільних навчальних закладів (садочки, школи-садочки, навчально-виховні комплекси) більш ніж 90% з яких – комунальні. Приватних закладів налічується 24.  Мережа дошкільних навчальних закладів зазнала суттєвих втрат в 1980-1990 роках, коли впала народжуваність, і садки почали масово закриватися та виводитися з реєстру ДНЗ міста. Кількість таких втрачених закладів дуже суттєва – 113.

У різних районах Києва, звичайно, своя специфіка. І кількість працюючих дитячих садків різниться – від 81 у Дніпровському районі до 26 у Печерському. Але загальна тенденція просліджується чітко – ситуація не покращується та не відповідає зростаючим потребам і народжуваності.

Дитячі садки перевантажено: станом на 1 січня 2012 року на 100 місць – 112 дітей. Дуже проблемною є ситуація з відомчими садками – з 52 таких закладів працює тільки 13, тобто лише кожний четвертий . Підприємства та відомства  просто не хочуть брати на себе додатковий фінансовий тягар утримання садків, і в той же час не мають бажання передавати їх до комунальної власності, докладаючи максимум зусиль для виведення їх з реєстру.

До прикладу, завод "Ленкузня" наприкінці минулого року звернувся до комісії Київради з гуманітарних питань, аби та підтримала виключення з реєстру дошкільних навчальних закладів №14 та №309. Підприємство хоче розпоряджатися відповідним майном на власний розсуд, хоча це й суперечить закону "Про дошкільну освіту".

Яскравим прикладом є ситуація з "Укрзалізницею", за клопотанням якої більшість в Київраді нещодавно виключила з реєстру садок №392 у дуже проблемному (з точки зору перевантаженості дитячих закладів) Печерському районі. Не було прийнято до уваги ні відсутність погодження Головного управління науки та освіти міста, ні подальший протест столичної прокуратури, що надійшов на це рішення.

Загалом по Києву не функціонує за своїм прямим призначенням більше 100 дитсадків (відомчих і комунальних), які числяться в мережі дошкільних навчальних закладів. Більшість з них здано в оренду, як правило, довготермінову. Суттєвий ресурс! Здається,  пора б вже закінчити з наданням дитсадків в оренду для організацій, які не займаються роботою з дітьми.

Але… наприкінці 2010 року більшість в Київраді рішенням сесії надала в оренду на 10 років садок №238 у Голосіївському районі, роботу якого планувалося відновити, Службі зовнішньої розвідки України. Після цього були намагання СЗР вивести його з реєстру, взяти в оперативне (безстрокове) управління… Напевне, розвідникам дитсадок потрібніший, ніж дітям!

Значна частина працюючих дитсадків не використовується у відповідності до своєї проектної потужності з різних причин (оренда, непрацюючі групи). Підраховано, що тільки завдяки відновленню проектної потужності можна додатково отримати  6,1 тисячі місць. Вочевидь, що існує нагальна потреба задіяти всі наявні можливості збільшення кількості місць у садках.

Сьогодні ми маємо катастрофічне перенавантаження в дитячих садках. Адже в середньому по місту у нас 100 місць припадає 112 маленьких киян.  А в Печерському районі на 100 місць взагалі – 128 дітей,  у Дарницькому – 127, у Шевченківському (для дітей до 3 років) – 123.  В окремих мікрорайонах ситуація ще критичніша, як, наприклад, на Оболоні. Там у двох мікрорайонах на 100 місць – 154 та 148 дітей відповідно! У цілому ж по місту перевантажено 67 % садків! От і змушені батьки шукати і варіанти, і  аргументи, аби вирішити проблему. А яку ж допомогу їм натомість пропонує влада?

Програма "Освіта Києва. 2011-2015 роки" обіцяє залучити до дитсадків 68% маленьких киян у 2015 році, тобто збільшити на 5% у порівнянні з нинішньою ситуацією. Свої плани диктує й Стратегія розвитку Києва до 2025 року. Так, уже через п’ять років місто має досягти показника по завантаженості 100 дітей на 100 місць, а в 2025 році – 92 дитини на 100 місць.

Але досі не розуміло, за рахунок чого це відбуватиметься. Адже ніяких сталих зрушень для відновлення роботи непрацюючих дитсадків ми так і не побачили. А саме це – один з головних шляхів до вирішення проблеми, а в районах старої забудови – практично єдиний. На папері все виглядає гарно, а от на практиці, як завжди, є проблеми.

Аналізуємо Програму відновлення роботи  непрацюючих ДНЗ і що бачимо? Серйозні складнощі з її виконанням через брак коштів. Та й сам документ містить досить приблизні дані. Зокрема, уже в 2012 році перелік об’єктів, який планується відновити, не співпадає з Програмою. Очевидно, що вона носить рекомендаційний характер, фінансово не забезпечена та не є обов’язковою для виконання. То що ж робити за таких обставин?

Перш за все – комплексно підійти до проблеми. Зрештою, влада має зрозуміти, що "дитяче питання" більш актуальне, аніж підготовка до виборів та безкоштовна підписка пенсіонерів на "Вечірній Київ". І "забалакати" проблему перед виборам не вдасться, бо вона така ж значуща, як високі тарифи, неякісні ЖКГ-послуги та постійні корки в місті.

Сьогодні ми маємо зробити все для того, щоб проблема "як влаштувати дитину" в садочок перестала існувати. Як саме? Для початку необхідно запропонувати зміни до законодавства, які б дозволяли отримати в комунальну власність непрацюючі відомчі дитсадки. Переконана, що відповідне звернення до Верховної Ради та Кабміну слід направити якнайшвидше.

Другий крок – подати на розгляд Київради фінансово обґрунтовану Програму "Відновлений дошкільний навчальний заклад. 2012-2015 роки". Іще раз підкреслюю – фінансово обґрунтовану та реальну для виконання. Проект цього документу уже розроблено – не з красивими обіцянками, а з чітким переліком закладів і груп, які мають відновити свою роботу. Залишається його обговорити, доопрацювати, прийняти і контролювати її виконання, змінюючи програму тільки для збільшення кількості відновлюваних об’єктів.  І найголовніше – обов’язково  передбачити в бюджеті Києва кошти, необхідні для реалізації програми, довівши, що проблеми дітей є пріоритетними серед всіх інших.

Крім того, КМДА повинна розробити детальний план звільнення від оренди дитсадків та зробити усе можливе, аби не допустити в майбутньому їх виведення з реєстру.

Але головне, що треба для вирішення проблеми дитячих садків – воля столичної влади, яка повинна зайнятися цим питанням не для отримання дивідендів під вибори, а заради киян. На жаль, поки що вона більше переймається встановленням нових кіосків та зведенням торгових центрів. Очевидно, ці теми для чиновників більш вигідні. У тому числі й з фінансової точки зору.

Людмила Закревська, депутат Київради від фракції "УДАР Віталія Кличка"