Логотип Києва: конкурс для одного учасника?

Версія для друку     Додати коментар

19.01.2012  12:09 __ Роман Сухан

Вирішив я взяти участь у конкурсі логотипа міста Києва. Одразу чесно сердечно зізнаюся, що, створивши символ столиці, на перемогу не сподівався, максимум – на потрапляння в десятку кращих.

За умовами конкурсу десятку обирає професійне журі, а потім голосують кияни та іноземці. Після оголошення результату професійного відбору – ...

Шок.

Моя робота, на жаль чи на щастя для мене, не пройшла. Але ті 10 пародій, які пройшли – як на мене, знущання над киянами й професійними дизайнерами.

Ось мій логотип. 

Мабуть, цей лого – і заскладний, і не дуже практичний, можливо, банальний чи позбавлений якогось особливого креативу та геніальності. Тому я був певен, що на конкурсі знайдуться більш оригінальні роботи.

Однак після оприлюднення десятки кращих... Мені здається, що ця робота ліпша принаймні за кілька переможців. Тому у відмазку, що "вибрали що було, бо решта ще гірше" – я не повірю!

Найбільш професійною на сайті КМДА видається робота під номером 10.

Так от, вона мені вже всі очі виїла ще до конкурсу. Цей лого "парять" столиці вже кілька років, якщо не більше. Особисто зустрічав на багатьох заходах флаєри, наклейки із цим лого. В інтернеті навіть є ролики – теж про цей символ. Одразу видно: за справу взялися професіонали.

Туристичний логотип Києва

От тільки сам лого, хоч і професійно намальований, але заскладний у сприйняті й за концепцією. А на моє переконання – просто є компіляцією вже існуючих символів міст. У його основі ідея, що в літеру "К" можна вписувати будь-які малюнки, орнамент тощо. Дуже нагадує ідею логотипа міста Мельбурна з різноманітним наповненням літери "М"...

Не здивуюся, якщо весь конкурс влаштовувався під конкретного учасника. А саме – номера 10. Чи номера 5. Його так само вже не раз пропонувалося столичній владі.

Тільки от він не те що нагадує компіляцію, а справжнісінький плагіат.

Не хочу образити інших колег.

Наприклад, №1, мозаїка – досить креативний, але, нажаль, складний і не практичний.

№2, Трипілля – теж оригінальний, але знову ж таки – не практичний і слабо ідейний.

Але як можна було обрати варіанти 7-8-9 – на голову не налазить!

Сам конкурс для громади закритий. Тобто побачити роботи всіх учасників неможливо. Для широкого загалу – лише 10 "обраних експертами". Тому це дає змогу для таких от результатів...

І це в той час, коли є й позитивні приклади!

Наприклад, у конкурсі логотипу НСК "Олімпійський" усі охочі могли обирати з поміж усіх варіантів, натомість журі обирало з десятки кращих. І, як на мене, маємо досить пристойний логотип стадіону. Нижче – мої варіанти логотипу та переможець. Щиро за нього порадів на нагородженні.

Іншими словами, маємо справу із черговими "Спритком і Гарнюньою", замаскованими під "справедливий" конкурс.

Гірше за все, що якийсь із цих "чудо-символів" таки переможе. І стане візитівкою столиці...

Роман Сухан, спеціально для УП