Дніпровські острови: останній дерибан

Остання велика зелена зона Києва, яку не встигли роздати під забудову Омельченко і Черновецький – це каскад дніпровських островів. Нова київська влада сприймає це буквально як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти безцінну спадщину.

Київська адміністрація виступила замовником концепції збереження та розвитку островів. Екологи впевнені, що йдеться спроба одним махом забудувати всі острови.

Конкурс на кращий дерибан

Новина про оголошення міжнародного відкритого містобудівного конкурсу "Дніпровські перлини. Концепція збереження та розвитку дніпровських островів" стала логічним розвитком подій після конкурсу на забудову островів Муромець та Долобецький.

Замовником проекту виступає створене при Київській адміністрації КП "Київсистемоменеджмент". З прес-релізу, поширеного 26 жовтня, робота цього КП буде прямо координуватись Головним управлінням містобудування та архітектури КМДА.

З подальшої розповіді стане зрозуміло, що саме цей орган упродовж останнього десятиліття був головним сподвижником ідеї забудови столичних островів.  

Більшість острівних територій Києва мають статус природно-заповідного фонду. Так, майже всі острови входять до складу регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови", також на островах розміщені заказники "Острів Жуків", "Острови Ольжин та Козачий", "Муромець-Лопуховатий" та "Урочище Бобровня". Також, згідно з чинним генеральним планом Києва та рішенням Київради від грудня 1994 року, острів Труханів та парк "Дружби народів" є зарезервованими під заповідання.

Законодавство забороняє здійснення на землях природно-заповідного фонду господарювання, яке пошкоджує його природні комплекси. Першою такою формою господарювання, звісно, є забудова. Адже зрозуміло, що забудова – не сумісна з природою. Більше того, Водний кодекс визначає острови як землі водного фонду, а отже будівництво на них заборонене в принципі.

Заявлену мету конкурсу "виявити кращі ідеї та авторів концепції збереження та розвитку Київських островів" природоохоронці критикують ще до появи перших результатів конкурсу. Які б не були результати конкурсу – їх реалізація все одно стане порушенням законодавства.

"Для чого питати в архітекторів, як зберегти острови, якщо на островах не можна реалізувати архітектурних проектів? – риторично питає заступник командира дружини охорони природи Києва Іван Парнікоза. – Проект-переможець, який покликаний охопити всі острови, безумовно, буде обраний з критерієм вартості. Чим дорожче – тим приорітетніше, тим більші інвестиції можна притягнути в місто. А великі гроші не прийдуть, якщо проект передбачатиме, скажімо, самі охоронні знаки та облаштування однієї-двох екологічних стежок".

Кілька місяців тому Київ вже мав досвід "конкурсного" пошуку кращого проекту благоустрою центральної частини Києва до Євро-2012, що його обрали 30 травня. У разі виконання проект-переможець порушуватиме законодавство України та остаточно спотворить київські схили.

Конкурс був організований київською мерією та зібрав роботи з 16 країн світу, але жоден український проект не потрапив до числа фіналістів. Хоча тільки українські учасники конкурсу мали змогу ознайомитися з законодавчими особливостями та планувальними обмеженнями, про які розказували технічні експерти конкурсу.

Проекти, що потрапили до фіналу конкурсу, передбачають будівництво споруд та конструкцій, що "врізаються" в дніпровські схили, а це робити категорично заборонено.

Переможцем став проект колумбійських архітекторів, який передбачає спорудження ресторанів, будинків, реконструкцію набережної, та встановлення атракціонів на островах. 

У генеральному плані Києва, затвердженому у 2002 році, всі зелені зони включно із островами лишаються недоторканими. Острівний архіпелаг, разом із дніпровськими схилами названий "водно-зеленим діаметром", і в його межах заборонено будь-що будувати.

Проте про новий генплан Києва, проти якого вже активно виступають кияни, такого не скажеш. Він передбачає забудову багатьох ділянок, незаконно наданих Київрадою у зелених зонах і на островах.

За останні 9 років киянам вдалось відбити декілька спроб масштабної забудови островів. Усе почалось у 2003 році. Тоді вперше пролунали плани забудови Труханового острова.

Кияни, активні студенти та науковці поєднались, щоб побороти цю проблему. Тоді виник перший природоохоронний київський сайт. Пізніше на замовлення Київради розроблялись проекти реконструкції всіх центральних островів Києва з різним ступенем забудови. Проте жоден з них не дійшов до практичної реалізації.

Найсерйозніша загроза підступила до берега островів на кінець 2004-го. Знаходимо запис про це в книзі Степана Жабки "Афини у старому місті" (2006):

"...у 2004-му з’явився проект провідного будівника казино Канади "Trillium Gaming", керівник якого, п. Домінік Алфієрі, обіцяв Києву за 7 місяців збудувати на острові за свої 30 000 000 доларів 15-поверховий комплекс казино, котеджних містечок; готелі, пристані для яхт.

Такого звіра в умовах корумпованої української столиці не залякати не регіонально-рідкісними тваринами, ні червонокнижними рослинами, що зустрічаються на острові. Ми це чудово розуміли. Жалілись собі, що у нас, на жаль, не Канада, і нема нормальних радикальних природоохоронних  організацій, які б понищили до біса всю будівельну техніку і поставили б на будівництві крапку. Але Алфієрі-то цього не знає!

Протягом дня, на англійську переклали листа Домінікові, повідомили його про козацький дух, про завзяття українських природоохоронців (а-ля "Earth First!") і про наміри будь-якою ціною не дати побудувати будь-що на Трухановому острові.

Після отримання листа, Алфієрі мав часу на роздуми всього 2 тижні, бо за 2 тижні у нас сталась Помаранчева революція. Алфієрі повірив, що лист – не жарт, що українці дійсно – народ не простий. Від проекту відмовились".

Здається практично про кожен острів можна пригадати, як хтось хотів на ньому побудуватись. Чого варта справа хоча б справа із заказником "Острів Жуків", площу  якого скоротили в 9 разів, щоб роздати під забудову.

Нова влада прагне не гаяти часу

Варто згадати ініціативу, що передує цьому масштабному проекту знищення всіх островів. Це пошук інвестора на забудову острова Муромець і Парк Дружби народів. Про такий намір на сторінках газети "Хрещатик" заявив сам заступник начальника Головного управління економіки та інвестицій київської мерії Роман Качур.

За словами Качура, "рекреаційний проект на острові Муромець для території в 700 га потягне на мільйони". Щоправда, які "рекреаційні проекти" потягнуть на мільйони? Тільки забудова.

Згідно з протоколом засідання комісії по залученню інвесторів до фінансування і будівництва КМДА від 10 червня 2011 року, члени комісії оголосили архітектурний конкурс на розробку концепції розвитку острова Муромець.

Крім того стало відомо і про існування рішення Київради від 14 липня 2011 року Київській міській державній адміністрації доручається провести конкурс для обрання найкращого проекту благоустрою та створення спортивної бази на острові Долобецький.

Разом з тим, не варто забувати, що сам Віктор Янукович доручив до 1 грудня внести пропозиції щодо розширення території природного парку "Голосіївський". Це пропонується зробити переважно за рахунок земель регіонального ландшафтного парку "Дніпровські острови".

То це виходить як? Президент прагне зберегти острови, а КМДА поспішає розробити і затвердити проект їх забудови?

Олексій Василюк, Національний екологічний центр України