Театральний жест

"На тобі Боже, що мені негоже" - приблизно так звучить позиція аферистів з будівництва біля метро "Театральна", котрі над куполом касового залу звели багатоповерховий торгівельний центр.

Атракціон нечуваної щедрості розпочався не на пустому місці. Суд нещодавно забрав у забудовника землю як незаконно відчужену, і знесення будівлі, що на цій землі встигли звести, перестало бути просто мрією противників будівництва. Забудовник зробив хід конем, і (ніби-то) запропонував заселити туди музей.

Невідомо, хто кого переконував погодитися на те, щоб запустити таку сенсацію - забудовник Попова, чи навпаки.

Вагіфу Алієву, молодшому партнеру Дмитра Фірташа по різних будівельних проектах, дійсно відкрилася перспектива з власної кишені заплатити за знесення власної споруди.

Тому економічно доцільно було б заселити туди когось нещасного - сиріт, прокажених, або музейників, щоб громадськості було складно вимагати зносу будівлі.

Утім, невідомо, чи Алієв ішов до Попова, чи навпаки. Дотепер близький до Партії регіонів бізнесмен ігнорував приписи про призупинення будівництва за допомогою чистої семантики.

Заборонили будувати? Ок, назвемо це "консервацією". Таким чином "наконсервували" ще два поверхи своєї "консерваторії".

Консерваторам було начхати на рішення судів та приписи інстанцій - приблизно так, як зараз це ігнорують колеги Алієва з вулиці Гончара, де впритул до Софії будують елітну багатоповерхівку. Землю суд забрав, але київська влада могла б отримати довжелезну судову війну.

Попову ж треба терміново показати вирішення проблеми, бо попереду - вибори. Такий пам'ятник корупції за 30 метрів від двору КМДА надто негарно відтіняє обличчя чиновників.

Одночасне вирішення двох проблем - безпритульного музею історії Києва і гарячої будівельної точки - могло здатися дивовижно елегантним.

Але воно таким не є. Музей потребує мінімум 6,5 тисячі квадратних метрів для експозицій, і відповідних умов для експонатів археологічної колекції, тобто підвалу з стабільною вологістю та температурою. Торговий центр площею у 3,6 тисячі квадратів, як вже було сказано вище, замість підвалу має метрополітен.

Більше того, через цей метрополітен будівля небезпечна - автор цих рядків нікому не рекомендує спускатися на станцію "Театральну" через вхід біля театру російської драми.

Нарешті, музей має міститися у будівлі, яка сама є історичною пам'яткою, генерує атмосферу давнини. Тисячолітнє місто не має демонструвати своє обличчя у скляному акваріумі, збудованим крадіями на украденій у киян землі.

Доречніше було б там розмістити музей київської корупції - але для цього вже ідеально підходить будівля КМДА.

Утім, поки що у громадськості немає жодного доказу про правдивість намірів Алієва. Перемовини київських начальників з "консерваторами" тривають у дуже сімейній атмосфері, без чужих - журналістів, депутатів Київради, не кажучи вже про громадськість чи місцевих жителів з Театральної.

Тому дівочою наївністю було б всерйоз сприймати запевнення, що забудовник віддасть будівлю так просто. Вже є довід торгового центру "Троїцький", де олігарх-власник здобув собі чималий шмат землі як компенсацію за знесення - до речі, також незаконно - побудованого торгівельного центру.

Забудовник з Театральної не підтвердив публічно намір віддати свою "консерваторію" громаді. (Його небажання контактувати можна зрозуміти - це може бути небезпечно після всього, що летіло у його будівництво, від яєць до ракет.)

Публіці не показано жодного письмового договору між забудовником та адміністрацією, ні про повну, ні про хоча б часткову передачу будівлі. Навіть листа про наміри чи якогось меморандуму про взаєморозуміння, де є живі підписи - немає.

Інформаційний вакуум заповнюють чутки, наприклад, про те, що музею дадуть лише частину "консерваторії", а частину все ж залишать забудовнику - інформація, у яку значно легше повірити, ніж про тотальну здачу позицій Алієвим.

Отож інформація про заселення на Театральну музею історії Києва є або тестом громадської думки, або відтягуванням часу балаканиною, а в будь-якому разі - продовженням корупційних та політичних ігор, а не крапкою в довгій історії боротьби зла з добром над куполом станції метро.

P.S. Тимчасом самому музею ця балаканина вже шкодить. Так званий "будинок Петра" на Подолі, де тимчасово перебуває археологічна колекція, вже силоміць хочуть виселити. За чутками, хтось уже вподобав собі цю будівлю.

Ігор Луценко