150 гривень – за дві години співів у метро

Версія для друку     Додати коментар

08.09.2011  10:15 __ Олександр Івахнюк

Готуючи радіопрограму на цю тему автор 31 серпня проїхався кілька разів  від станції "Дарниця" до станції "Лівобережна" з диктофоном. За цей час натрапив на двох продавців і трьох співаків.

Найдовше вдалося поспілкуватися з жінкою, яка торгувала цього дня обкладинками для паспортів та інших документів. Цікаво, що зі мною вона спілкувалася своєю рідною, українською мовою, а рекламуючи свій товар пасажирам метро, говорила державною мовою наших сусідів-росіян.

Жіночка, яка назватися відмовилась, повідомила, що питання, стосовно того, чому вона торгує у метро треба ставити не їй, а "вище". Однак, згодом похопилася і так відповіла, хто ж все-таки керує цим незаконним бізнесом. 

- Молодий чоловіче, що ви від мене хочете? Не заважайте мені працювати!

- Це ви працюєте? Ви ж знаєте, що торгівля у вагонах метро заборонена.

- Не до мене таке питання, я можу вас зв'язати з...

- З ким?

- Не буду я вам нічого говорити. Я взагалі-то юрист за освітою І якщо ви не хочете проблем...

- А де ви вчилися на юриста?

- У Харківському університеті.

- То ви певно знаєте, що нині порушуєте закон, раз ви юрист за освітою? 

- Мені треба годувати сім'ю, а про закон я подумаю потім, - сказала моя співрозмовниця і професійно вскочила у вагон метро так, що я вже за нею не встиг. 

Наступним співрозмовником став співак Михайло. Про себе сказав, що він колишній військовий, лейтенант. Пенсії на життя не вистачає, от він і співає у метро. 

Він користується звукопідсилювальною апаратурою, отож проти нього уже і навушники не допоможуть. Він впевнений, що виконання ним пісень з тюремного репертуару  у вагоні метро піднімає людям настрій:

"Вони їдуть з роботи, їм хочеться чогось приємного, я їм співаю".

Ще Михайло розповів, що його часто затримують, "читають мораль", беруть штраф.

"Нас затримують такі ж люди як і ми, вони нас розуміють, тому відпускають", - каже Михайло. 

Щодо заробітків у метро, то колега Михайла, гітарист з освітою сантехніка повідомив, що за дві години гри він заробляє 150 гривень.

Мовляв, за ці ж гроші на будівництві, де він раніше працював доводилося працювати цілий день.

До наступного "метрокомерсанта" я вже підійшов не як журналіст, а як людина, що теж бажає торгувати у метро. Спитав, куди треба подзвонити, щоб влаштуватися. 

"Не вийде у тебе нічого, - пояснив старший чоловік, який торгував голками для швейних машин. -   Зараз тут і так багато, скоро взагалі заборонять, до Євро.  Краще сюди не сунься, чужих тут не люблять".

Міліціонери усіх цих людей добре знають, вітаються з ними і на правопорушення не реагують.

Можливо їх, або їх начальників зацікавили якимось чином? Відповідь на це питання сподіваюсь отримати від керівництва лінійного відділення міліції на метрополітені. Запит надіслано, чекаємо відповіді.

Усіх, кого ця тема цікавить, запрошую приєднуватися. У запиті я запропонував керівництву міліції у метро провести спільний рейд з виявлення незаконної комерційної діяльності у вагонах.  

Звичайно, комусь вигідно заявляти, що концерти, торгівля і збір милостині у вагонах метро - це поодинокі, стихійні  випадки.

Але, з огляду на те, як давно існує цей бізнес, а також на те, як чітко все організовано - це доволі прибуткова справа, якою вміло керують.

Залишилося знайти того, хто отримує кінцевий прибуток від цієї незаконної діяльності.