Завод зі спалення сміття, який турнули з Солом’янки, розмістять на Чоколівці

Доки в мерії міста планують "глибоку" перспективу екологічної політики міста до 2025 року, в них під носом - і не виключено, що за погодженням - Укрзалізниця вибудовує власне "екологічне" бачення даного питання.

Принаймні, не минуло і року від марних спроб "натуралізувати" завод зі спалення сміття в районі Солом'янки і Шулявки, як у ролі нових жертв стратегів-залізничників опинилися мешканці не менш густонаселених районів столиці - Відрадного і Чоколівки.

Міфічні збори та їх наслідки

До мене як до народного депутата звернулися мешканці будинків, розташованих у районі вулиці Пост-Волинської.

Спочатку їхню увагу привернули оголошення, якими їх нібито запрошували взяти участь у громадських слуханнях, ініційованих Святошинською держадміністрацією і Південно-Західною залізницею. Тема цікава - щодо "розміщення обладнання по термічному знешкодженню відходів" (МПК-400). Але ще цікавішою виявилася дата проведення слухань - 12 липня, що вже кілька днів як минулася.

А ще кілька днів потому з'ясувалося, що восьми десяткам "учасникам" таких слухань таки страшенно сподобалася перспектива розміщення на їхній вулиці сміттєспалювального заводу. Недоброзичливці, щоправда, стверджували, що залізниця "заднім числом" підписала власних співробітників, які жодного стосунку до мікрорайону не мали.

Ділки, мабуть, і гадки не мали, що це легко перевіряється за списками реєстрації учасників слухань, які відповідно до законодавства мають подавати разом із протоколом і проектною документацією до райдержадміністрації на погодження.

Якщо голова Святошинської адміністрації таке погодження дає - він бере на себе відповідальність. А решта нюансів легко деталізуються прокуратурою, що має відреагувати на моє депутатське звернення.

Чому шифрується голова держадміністрації?

Головна нинішня інтрига полягає в тому, чи завізує голова Святошинської держадміністрації Сергій Рюмшин проектну документацію МПК-400?

З одного боку, є прикриття у вигляді "рішення" громадських слухань - але воно відверто шите білими нитками і легко виводиться на чисту воду.

З іншого боку, є живі, тобто реальні мешканці Відрадного і Чоколівки, які не залишать у спокої ні Сергія Рюмшина, ні Олександра Попова, який відповідає за екологічну ситуацію в місті в цілому.

Як мені повідомили в Святошинській адміністрації, проектна документація наразі знаходиться на підписі у голови. Втім, сам голова всіляко уникав коментувати ситуацію, у тому числі, під час офіційно встановленої ним же "гарячої" телефонної лінії - третя середа місяця з 15:00 до 16:00 (одна година на місяць).

З огляду на це довелося йому ставити низку запитань офіційно. У тому числі, щодо проектної документації, громадських слухань, точної відстані від об'єкту до найближчих помешкань і фонової концентрації шкідливих речовин за адресою вул. Пост-Волинська, 1 порівняно з гранично допустимою концентрацією (ГДК).

Сморід відчує не лише Чоколівка і Відрадний...

Як показує досвід успішного протистояння громади спробам зґвалтувати її чисте довкілля, важливо побачити проблему в комплексі. Адже в разі встановлення МПК-400, мешканці дихатимуть не лише його шкідливими викидами.

Тут і без нього в атмосфері бруду вистачає - до прикладу, фонова концентрації діоксиду азоту вже вдвічі перевищує ГДК.

При цьому відповідно до проектної документації МПК-400 викидатиме щорічно в атмосферу близько 3,3 тон шкідливих речовин, у тому числі: діоксиду азоту - півтори тонни, півтонни - оксиду вуглецю, хлористого водню - три центнери, діоксиду сірки - два центнери.

Концентрація небезпечних речовин, щоправда, може зменшуватися в разі вітряної погоди. Але навряд чи таке "провітрювання" прийдеться до смаку мешканцям сусідніх вулиць і мікрорайонів столиці.

За даними екологів, лише одна тонна побутових відходів, спалюваних на подібних заводах, породжує до 8 тисяч кубометрів шкідливих викидів в атмосферу. З огляду на їх високу летючість, вони вкриватимуть рівним шаром всіх киян - і байдужих, і не дуже.

Утім, найбільше запитання, яке в зв'язку хочеться адресувати меру - чи є така вже критична потреба в розміщенні сміттєспалювальних заводів у межах густонаселеного мегаполісу?

Якщо Укрзалізниця наполягає на потребі утилізації сміття, яке десятиліттями складалося за містом - на 5-му полігоні - чому не розмістити МПК-400 там?! Який сенс везти давнє сміття знову до Києва?

Олеся Оробець, народний депутат