Чи продовжаться спроби русифікації київських шкіл напередодні нового навчального року?

З'явилося продовження у справі щодо намірів міської влади, починаючи з вересня 2011 року, закривати в Києві україномовні класи  та групи в садках, про що йшлося у статті "Новий інтернаціоналізм чи нова русифікація".

Тоді Координаційна рада з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства "Меморіал" ім. В.Стуса звернулася до голови Київської адміністрації Олександра Попова з проханням пояснити свої наміри щодо можливого закриття україномовних шкіл і садків.

Згадане звернення і проведений 1 червня пікет під стінами мерії були спричинені відповідними публічними заявами начальника Головного управління освіти КМДА Віри Горюнової.

Автори звернення, яке було зареєстроване того ж дня (вхідний № 23253), вимагали:

1) забезпечити належне громадське обговорення вищезгаданого питання за участі експертів, науковців, батьків, освітян, провести громадські слухання, широко висвітливши їх у засобах масової інформації;

2) офіційно спростувати чи підтвердити публічні заяви Горюнової щодо планів русифікації освіти в столиці;

3) припинити адміністративний тиск на директорів шкіл і дитячих садків, вчителів і батьків.

За інформацією канцелярії КМДА, понад тиждень звернення було на розгляді у заступника Попова Леоніда Новохатька, відтак перекочувало на стіл Горюновій.

Минув місяць, минув перший тиждень другого місяця, а відповіді не було.

Тож 8 липня довелося подати "Запит на отримання публічної інформації" (вхідний № 195). Це спрацювало - та так, що дивним чином не лише зупинило час, але, мабуть, повернуло його трохи назад. Лист від заступника Попова датований 29 червня 2011 року  йшов (чи стояв, чи один крок уперед, а два - назад) два тижні.

Сама по собі відповідь побудована так, щоб її не дати. Натомість наводяться вже відомі статистичні дані, яких ми не просили, і цитуються окремі закони. До речі, ст. 60 Закону "Про освіту", на яку посилається Новохатько, не містить норми про "відкриття або формування класів та груп з російською мовою навчання".

Там визначено: "Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати заклад освіти для неповнолітніх дітей...", що жодним чином не вказує на мову навчання.

Проте у листі нічого не сказано ані про належне громадське обговорення і проведення громадських слухань, ані про заяви Горюнової, ані про адміністративний тиск на директорів шкіл і дитячих садків, вчителів і батьків. Хіба що звертають на себе увагу останні абзаци - про те, що "в усіх дошкільних навчальних закладах міста навчально-виховний процес здійснюється українською мовою" і що "звернення батьків щодо організації для дітей дошкільної освіти російською мовою до Київської міської державної адміністрації не надходили". 

Мабуть, невипадково Новохатько проігнорував наші вимоги-запити, адже ніхто не збирається відмовлятися від озвучених планів, якщо судити із заяви народного депутата В'ячеслава Кириленка: "Заступник голови КМДА Леонід Новохатько офіційно підтвердив, що з нового навчального року планується "формування класів та груп з російською мовою навчання залежно від потреб мешканців столиці".  

Складається враження, що в Києві, як і в країні в цілому, діє план, спущений згори. Борючись нібито за права людини, чиновники від Партії регіонів намагаються дати сигнал суспільству, педагогічній громадськості і батькам, що в Україні з приходом до влади Віктора Януковича розпочався новий курс, курс на деукраїнізацію, на відновлення русифікації українських дітей "радянського розливу".

Саме в цьому контексті слід розцінювати ініційоване Дмитром Табачником зовнішнє незалежне оцінювання з російської мови. Був розрахунок, що абітурієнти і їхні батьки масово підтримають це нововведення.

Але тест з російської мови, фактично, провалився. За інформацією палкої прихильниці російської мови, колишньої правої руки Табачника, директора Українського центру оцінювання якості освіти Ірини Зайцевої, з 258 тисяч охочих пройти тести, російську мову вибрали менше 6 тисяч, що є найнижчим показником з усіх предметів тестування. 

Якщо бути точним, то для участі у тестуванні зареєструвалося 5 тисяч 458 осіб, а взяло участь у ньому 3 тисячі 371 особа, що склало 1,3 % від усіх абітурієнтів. І це на 1800 державних російськомовних шкіл, які, за даними Табачника, діють в Україні.

Нескладно підрахувати, що на кожну державну російськомовну школу припадає по 1,7 учасника зовнішнього незалежного оцінювання з російської мови.

Наприклад, у всій великій Донецькій області на тестування прийшло 346 осіб, Харківській області - 181 особа, а в Сумській, Полтавській, та Тернопільській областях - відповідно 51, 64 і 23 абітурієнти.

Питання, поставлене у заголовку статті, залишається відкритим.

Тарас Марусик,голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства "Меморіал" ім. В.Стуса, колишній завідувач відділу з питань мовної та етнонаціональної політики секретаріату Президента