Бондіана-2011: Київ успішно завершив випуск єврооблігацій

Fed quod potui, faciant meliora potentes

Сьогодні Київ успішно завершив випуск єврооблігацій на міжнародних ринках капіталу, розпочатий ще на початку року, на суму $300 мільйонів із процентною ставкою 9,375% річних та строком погашення 11 липня 2016 року.

Оцінюючи загальні умови, що існували на момент виходу Києва на міжнародний ринок ми вважаємо цей випуск успішним. Поясню чому.

Рішення щодо майбутнього випуску було прийнято наприкінці 2010 року, коли місто розпочало тендерну процедуру, в результаті якої у лютому серед пропозицій провідних міжнародних банківських установ лід-менеджером було обрано Кредіт Свісс.

Надалі також були залучені Дойче банк, ВТБ Капітал Лондон та ВЕБ Капітал Лондон. Юридичними радниками випуску виступили Бейкер енд Макензі на стороні міста, Вайт енд Кейс та Авеллум на стороні лід-менеджерів.

На початку трансакції відповідно до рішення Київради планувалося залучити кошти під відсоткову ставку 7,8%. Аналізуючи ринок, результати попередніх переговорів із банками та інвесторами та скидаючись на п'ятирічний випуск єврооблігацій України, який мав місце напередодні, була розрахована реальна дохідність п'ятирічних паперів міста.

Вона мала скласти 9,5% без урахування премії за новий випуск, що зазвичай враховується при здійсненні нових випусків. З огляду на це Мінфіном було погоджено ставку у розмірі 9,6%.

Експерт інвестиційно-банківського департаменту Драгон Капітал Влад Верченко з цього приводу припустив, що Мінфін завідомо встановив занижену максимальну дохідність з метою "відчути" ринок перед встановленням справедливого максимуму вартості запозичень міста. Така стратегія дозволила стримати очікування інвесторів на більш високу премію.

Іншим фактором, який вплинув на позитивний результат випуску, було успішно проведене роуд-шоу, під час якого багато інвесторів виявили бажання зустрітися з представниками міста.

Необхідно зазначити, що спілкування інвесторів з Києвом в останнє відбувалося лише у 2007 році. Роуд-шоу охопило Лондон, Цюріх, Женеву та Нью-Йорк, під час якого було проведено понад 20 зустрічей, під час яких місто сприймалося дуже позитивно.

Ми фактично "жили" в літаку, але успішне спілкування з інвесторами, їхнє сприйняття Києва надавало драйву та сил.

Формування книги заявок відбулося протягом 29-30 червня, коли нам вдалося набрати книгу на понад $800 мільйонів. Такий жвавий інтерес інвесторів спостерігається ВПЕРШЕ за історію зовнішніх запозичень міста.

Це дало можливість встановити коридор відсоткової ставки у межах 9,375 - 9,5 % із загальною сумою у $300 мільйонів. Прайсинг відбувся 30 червня, за результатами якого місто зафіксувало найнижчу ставку - у 9,375%.

Іноземні експерти зазначають, що стратегія міста вийти на ринок одразу після резолюції Єврокомісії по Греції була правильною та добре розрахованою. Враховуючи, що ринок паперів із високою дохідністю на момент виходу міста був неактивний, пропозиція Києва одразу привернула на себе увагу, що відобразилося на книзі із пропозиціями понад 800 мільйонів доларів (International Financing Review, 05.07.2011)

На момент випуску спред становив між суверенними чотирирічними паперами та паперами Києва 307 базисних пункти, при цьому 5-річні облігації України котирувалися по ставці 6,43. Таким чином, справедлива розрахункова ставка, не враховуючи премію за випуск становить 9,5%. Проте, місту ВДАЛОСЯ здійснити випуск під 9,375%.

Залучені кошти місто має намір спрямувати на погашення позики, отриманої у 2004 році в розмірі $200 мільйонів під 8.625 %, решту - на фінансування проектів розвитку міської інфраструктури.

Наостанок хочу зазначити, що найважчі моменти навколо випуску єврооблігацій ми пережили вдома. Критикувалась ставка, критикувався сам факт випуску, напередодні відкриття книги з'явилась інформація про зрив випуску.

Закидались різні звинувачення, що ми не виберемось з боргової ями, що добрий господар не нарощує борги та інше. Я не хочу повертатись до минулих років і аналізувати, на що були витрачені кошти від попередніх чотирьох випусків. Будемо говорити про сьогодення.

Так от, за кілька днів ми вчасно розрахуємось за єврооблігації 2004 року, уникнемо дефолту та підтвердимо імідж міста як надійного позичальника.

Уже найближчим часом ще $100 мільйонів будуть спрямовані на розвиток міської інфраструктури, що у майбутньому значно зекономить кошти на її ремонт та обслуговування, а кияни отримають відремонтовані дахи та ліфти сьогодні, а не післязавтра.

Може хтось з критиків знає, як можна було вийти з цієї ситуації в інший спосіб, та до цього моменту гідної альтернативи ніхто не запропонував.

Тож я вважаю, що рішення про випуск єврооблігацій у такому обсязі було правильним і найоптимальнішим для міста у сьогоднішніх умовах.

Наостанок хочеться нагадати слова, сказані більше двох тисяч років тому Цицероном: я зробив те, що міг, хай ті, хто можуть, зроблять краще.