У Попова розказали, яким буде Київ майбутнього

27.05.2011  15:17 __ Марися Гичка

25 травня столична влада, як і обіцяла, презентувала стратегію розвитку Києва до 2025. Саме цей документ, розроблений компанією "Бостон Консалтинг Груп" на гроші фонду "Ефективне управління" Ріната Ахметова, має лягти в основу Генплану столиці і визначати розвиток міста у найближчі півтора-два десятки років.

Власне, документ, який півтори години представляли в мерії за участю перших осіб держави, далеко не "стратегія" у прямому значенні слова, а скоріше привід в чергове провести межу між минулою столичною владою і теперішньою.

Показати, що призначений президентом голова КМДА  Олександр Попов справжній господарник, хороший керівник, серйозно налаштований на "покращення життя вже сьогодні" і, власне, додати Попову балів на виборах мера Києва, байдуже, коли вони будуть.

Згідно, зі стратегією, з Києва робитимуть щось середнє між Будапештом та Варшавою, а столичним мешканцям, заради рейтингу, накажуть жити на 7 років довше.

Згідно з 6 головними характеристиками, Київ у майбутньому буде містом відкритої економіки, гармонійним, збалансованим, з розумним та потужним управлінням. У ньому розвиватимуть інновації, зберігатимуть унікальність "у глобальному масштабі" та постійно підвищуватимуть якість життя.

До слова, якість життя покращується вже сьогодні - адже на місті скверів і дитячих майданчиків стоїть будівельна техніка, унікальні пам'ятки, як то гори Щекавиця чи Звіринецька нещадно забудовуються палацами, а схили Дніпра готують до закуття у склобетон.  

Ймовірно, коли всі будівництва завершаться, то здійсниться і задум Попова - підняти індекс комфорту життя зі 100 пунктів до 173.

Власне, що це означатиме для міста і його мешканців, поки ніхто пояснити не може. Але життя має покращитися однозначно.

Бо за 15 років Попов і його молода команда планують залучити 82 мільярди євро прямих інвестицій, збільшити вдвічі кількість туристів, які щедро вливатимуть кошти в бюджет міста по  12 мільярдів гривень щороку.

Також до 2025 року регіональна влада планує на 15% зменшити середню зношеність інженерних мереж (дірявих столичних мереж, які завдають чимало клопоту мешканцям, незалежно від пори року), запровадити "Електронний уряд", знайти роботу столичним мешканця, зменшивши рівень безробіття до 3%, збудувати 70 нових дитячих навчальних закладів на 15 тисяч місць.

Разом з цим планується скоротити смертність людей працездатного віку на 30%, а кількість злочинів до 8,5 на 1000 жителів.

Щоб не бути голослівними і "наочно" показати, наскільки покращиться життя у майбутньому Києві-Будапешті чи Києві-Варшаві, розробники назвали 7 "стратегічно важливих цифр".

Так, у реконструкцію тепломереж Києва планують вкласти 1,5 мільярди євро, в модернізацію водоканалів - 850 мільйонів євро, житловий фонд і ліфти планують підлатати на - 224 мільйони, в розвиток метро влити 944 мільйони і будівництво паркінгів - 34 мільйони.

Як з'ясувалось, планів у Попова багато, але чітко окреслити їх не змогли навіть бостонські професіонали з розробки стратегій розвитку.

Так, наприклад, планується організовувати та сприяти кульним подіям, фестивалям, відновити культурні об'єкти, створити "зону вільного мистецтва" та єдиний культурний інтернет-портал; розвивати занедбані та промислові прибережні зони, збільшити кількість спортмайданчиків та велосипедних доріжок, пропагувати здоровий спосіб життя.

Також планується забудувати лівий берег Дніпра бізнес- і торгово-розважальними центрами, готелями та нарешті пустити обіцяне метро на Троєщину.

Власне, в чому краса, геніальність і вагомість цієї стратегії, яку так пафосно презентували, і на основі якої має бути побудований генплан розвитку столиці, незрозуміло.

Ще дивнішим виглядає той факт, що перш ніж будувати стратегію, бостонські розробники забули спитати думку тих, кому жити за цим планом, - киян. Щоправда, за словами головного архітектора Києва Сергія Целовальника, бостонські спеціалісти таки намагалися вийти на Хрещатик і поговорити з киянами. Але ця ініціатива лише розсмішила головного архітектора столиці і він сам вирішив розказати розробникам, що в Києві й до чого.   

Думку киян все ж спитають - для цього "Стратегію розвитку Києва" вивісили на сайті Київської адміністрації, де в усіх охочих долучитися до розвитку міста питають 5 дуже важливих запитань. Серед них:

Що могло би стати символом Києва?

Запропонуйте ваш слоган для "Києва майбутнього".

Як пім ятки ви показали б гостям міста в першу чергу?

Як найкраще розвивати акваторію Дніпра?

Як найкраще зберегти культурно-історичну спадщину міста?

Та який напрямок культури розвивати в першу чергу?

На жаль, перелік питань такий же "змістовний", як і сама стратегія.

Може, й правий був Целовальник - що ті кияни можуть розказати? А раптом - можуть, то це може стати на заваді реалізації планів окремих людей. Бо якщо стратегія розробляється коштом приватного фонду, то не важко передбачити, чиї інтереси будуть враховані в першу чергу.

Марися Гичка

powered by lun.ua