Украсти за кілька секунд, або Від кого залежатиме Київ?

З давніх-давен серцем будь-якого будинку є вогнище. Гарний господар завжди дбав про його збереження, адже воно захищало людину від сил природи, зігрівало, годувало - допомагало вижити. І зрозуміло, що гарний господар ніколи свідомо його не знищив би.

Столиці останнім часом не щастить з гарними господарями, які дійсно б дбали про Київ та киян. Натомість кожен намагається щось прихопити - собі або ж "соратникам по партії".

Отим самим вогнищем, яке сьогодні дарує киянам світло й тепло, забезпечує роботу насосних станцій та виконує безліч інших корисних функцій, є теплоенергетичний комплекс Києва - унікальний і чи не останній цінний актив столиці.

Він складається з кількох цілісних майнових комплексів: ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, теплових мереж, теплових розподільчих мереж, "Житлотеплоенерго", заводу "Енергія" тощо. У разі зупинки цих об'єктів життя в Києві буде повністю паралізоване.

І якщо раніше для захоплення влади необхідно було брати "мости, вокзали, телеграф і телефон", то сьогодні достатньо заволодіти майном теплоенергетичного комплексу. Без перебільшення, він є вкрай важливим стратегічним об'єктом, і той, хто ним володітиме - володітиме Києвом.

А в багатомільйонному місті за умови монопольного становища власника теплоенергетичного комплексу та при економічно обґрунтованих тарифах цей комплекс може приносити шалені прибутки.

Безумовно, найцінніший актив Києва не залишився без уваги українських олігархів. Запах грошей вони відчувають добре, тож вже розробляють схеми позбавлення територіальної громади Києва права на ці об'єкти.

А міська адміністрація з метою "реалізації" цього завдання готує та подає на розгляд Київради проект рішення "Про надання в концесію об'єктів теплоенергетичного комплексу права комунальної власності територіальної громади Києва". Разом із самим проектом рішення до рук депутатів потрапила й така собі "Презентація по концесії об'єктів теплоенергетики комунальної власності".

У цьому документі під грифом "Конфиденциально. Только для внутреннего пользования АК "Киевэнерго" було повністю викладено розроблену керівництвом компанії "Київенерго" схему "прихватизації" теплоенергетичного комплексу.

Як казав колишній мер Києва Олександр Омельченко, "у киян вкрали землю, майно, заберіть ще тепло і світло - залишиться тільки повітря". Здається, що слова екс-мера справджуються у повній мірі - завдяки діям тих, хто поклав око на столичну теплоенергетику.

Та повернемося до самої схеми. Проаналізувавши проект рішення Київради і текст "конфіденційного документу", ми прийшли до наступних висновків:

1. Планується, що об'єкти теплоенергетичного комплексу надаються в оренду на 49 років. Передавати майно у концесію на такий тривалий термін означає, що воно передається навічно. За цей термін ми можемо попрощатись із столичним майном.

2. У зазначеному документі йдеться про те, що компанія, яка отримає майно теплоенергетичного комплексу, визначатиметься на конкурсних засадах. Ось як про це написано: "Конкурсная комиссия проводит конкурс, и по его результатам, согласно решения КГС, заключается с АК "Киевэнерго" договор концессии в соответствии с требованиями законодательства".

Виходить, що до прийняття рішення Київрадою про надання у концесію об'єктів теплоенергетичного комплексу переможець вже відомий - це АК "Київенерго"?? Усім відомий і співвласник АК "Київенерго", якому належить 40% акцій компанії - це ТОВ "Донбаська паливно-енергетична компанія" (ДПЕК, Донецьк, управляє енергетичними активами групи "Систем Кепітал Менеджмент" Рината Ахметова).

Не секрет, що це майно з 2001 року експлуатує саме АК "Київенерго". При цьому, експлуатує украй неефективно. Тільки за останні чотири місяці - низка грандіозних проривів тепломереж, внаслідок чого без тепла залишаються цілі мікрорайони столиці. Інвестиції у покращення стану тепломереж - мізерні, натомість - колосальні борги та постійні ініціативи про підняття тарифів.

3. На сесії Київради голова КМДА Олександр Попов повідомив про чималі інвестиції, що вкладатимуться у розвиток теплоенергетичного комплексу. Дійсно, у "конфіденційному" документі йде мова про те, що "Київенерго" планує протягом 2011-2019 років залучити 2,04 мільярда гривень: "Улучшение (реконструкция и развитие) объекта концессии будет происходить в соответствии с инвестиционной программой АК "Киевэнерго", которая учитывается в утвержденных тарифах на произведенные (предоставленные) товары (услуги)".

Іншими словами, виходячи з документу, інвестором тут виступатиме не АК "Київенерго", а кияни, яким банально вкотре підвищать тарифи.

4. У чому ж тоді має бути зацікавленість громади міста? Може, за надані у концесію об'єкти громада отримає значні кошти? Нічого подібного. Документ нам каже, що "при справедливой стоимости основных средств и объектов незавершенного строительства коммунальной собственности 1480,3 миллиона гривен,...концессионный платеж...составит 109,7 миллиона гривен" і буде зменшуватись на суму амортизаційних відрахувань, які мають витрачатися на покращення роботи об'єкта. Що це означає? Те, що бюджет Києва навряд чи побачить хоч одну копійку з цих задекларованих 109,7 мільйона гривень.

5. Документ також передбачає, що концесіонерам збиткових та низькорентабельних об'єктів, які мають важливе соціальне значення, Київська міська рада може надавати пільги щодо концесійних платежів, "в том числе в виде рассрочки, отсрочки, полного или частичного освобождения от уплаты концессионных платежей на определенный срок, а также предусматривать в договоре предоставление дотаций, компенсаций и льгот".

Зрозуміло, що об'єкти майбутньої концесії уже заздалегідь розглядаються як такі, обслуговування котрих потребує надання пільг. Як бачите, і тут спрацьовує схема - можливі прибутки столичної громади знову перетворюються на мильну бульбашку.

6. У документі перераховано й джерела фінансування видатків на поліпшення стану об'єктів теплоенергетичного комплексу:

- кошти, отримані від надання в оренду комунального майна;

- кошти, отримані Київською міською радою від сплати земельного податку;

- амортизаційні відрахування на комунальне майно;

- кошти, що виділяються з бюджету міста на фінансування окремих програм;

- власні кошти Акціонерної компанії, які підлягають компенсації з місцевого бюджету,  або ж за рахунок реалізації прав компанії на спільну власність на новостворені об'єкти;

- кошти, отримані від передачі у власність АК "Київенерго" об'єктів електроенергетики.

Разом з тим, у цьому переліку фактично відсутні кошти, які сама компанія планувала б вкласти у розвиток теплоенергетичного комплексу міста.

7. Крім того, ще до укладення концесійної угоди компанія збирається вивести з власності територіальної громади міста найбільш прибуткові електроенергетичні об'єкти (ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та ін.) - мотивуючи це тим, що компанія вже нібито зробила певні кроки для їх покращення та потребує компенсацій.

І це при тому, що "Київенерго" протягом багатьох років фактично безкоштовно користувалася майном киян, і мала право на продукцію й прибуток, який отримувала за рахунок територіальної громади міста.

Виходить, і зазначені покращення були зроблені за рахунок киян?? Але тих, хто розробив тіньові схеми приватизації комплексу, це не цікавить. Бо ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 - об'єкти, що дають найбільший прибуток, і без яких теплоенергетичний комплекс стає повністю збитковим й "потребує пільг" відповідно до пункту п'ять.

8. І наостанок. Через 49 років (або ж при достроковому припиненні угоди) вартість усіх "поліпшень" та ремонтних робіт, які власним коштом здійснить компанія, і які не будуть закладені у тарифи, має компенсуватися з бюджету міста. А що ж таке власні кошти АК "Київенерго"?

У документі їх походження визначене досить чітко: "право на прибыль, полученную от управления объектом концессии, а также на продукцию принадлежит концессионеру". Так що, шановні кияни, готуйтеся. Бо, як кажуть, "любой каприз - за ваши деньги": киянам - космічні тарифи, а олігархам - теплоенергетичні комплекси та мільярдні прибутки!

Отже, передавати чи не передавати теплоенергетичний комплекс міста у концесію - це питання вже дуже скоро буде вирішувати Київська міська рада. Подає ж цей проект на розгляд київського парламенту нова політична команда КМДА. Для чого? Хіба що для ще більшого збагачення однієї політичної сили.

Нинішню київську владу хотілося б застерегти від політики подвійних стандартів - декларуючи повернення вкраденого у киян, ви тримаєтеся курсу попередньої влади на позбавлення територіальної громади Києва найбільш цінних активів.

Позиція депутатської фракції "УДАР Віталія Кличка" лишається незмінною - стратегічні об'єкти мають бути виключно під контролем територіальної громади Києва, а не віддаватися за безцінь у приватні руки.

Щиро сподіваємося, що під час голосування за передачу у концесію теплоенергетичного комплексу столиці у сесійній залі Київради у нас знайдуться однодумці.

Наталія Новак, депутат Київради, заступник голови фракції "УДАР Віталія Кличка"