Бюджет Києва: куди йдуть наші кошти?
Кошторис міста - тема, яка здавалося б, цікавить далеко не всіх, насправді стосується кожного з нас. Адже бюджет складається з тих податків, які ми сплачуємо, та коштів, що надходять від використання або відчуження нашої з вами спільної власності - землі та майна.
Тому ми маємо повне право знати, скільки коштів іде в бюджет та як саме вони витрачаються на наші з вами найперші потреби - працюючий транспорт, відремонтовані мости й дороги, нові школи, дитсадочки та лікарні, станції метро. Тож який він - реальний бюджет Києва?
"Реальний" бюджет, або Чи кращий бюджет Попова за бюджет Черновецького?
І чиновники в КМДА, і більшість у Київраді дуже тішаться з того, яким "реальним і збалансованим" є столичний бюджет цього року. Мовляв, скільки коштів заклали - стільки і й отримаємо та витратимо. Але чи дійсно це є ознакою того, що бюджет Києва-2011 кращий за попередні?
Попередня влада складала бюджети, роздуваючи їх, аби показати свої "видатні" досягнення. Нова команда у Києві пішла іншим шляхом - бюджет 2011 року аж занадто "реальний", він значно менший від попередніх і складає лише 16,4 мільярда гривень. Тож про яке серйозне покращення економічної ситуації в місті ми можемо говорити?
Адже бюджет зменшився, а ціни ростуть - на комунальні послуги, на продукти харчування, на медикаменти, на пальне... Але ж найбільше киян турбує саме те, як покращиться життя кожного з них?
Відповідь проста - практично ніяк. Бо бюджет-2011 - це бюджет виживання та проїдання, який практично не залишає коштів на розвиток міста.
Безпрецедентні вилучення
Не секрет, що бюджет столиці завжди був найбільшим серед усіх міст України. Тому уряд при формуванні державного бюджету завжди вилучав (фактично - забирав) у киян частину їх бюджету з тим, щоб перерозподілити ці кошти на потреби держави або інших регіонів.
До такої схеми вже звикли, але в 2011 році киян просто пограбували - вилучення носили безпрецедентний характер! І це при тому, що під час передвиборчої кампанії нинішній президент обіцяв повернути Києву 7,5 мільярда гривень, вилучених попереднім урядом.
Та чомусь про ці обіцянки швидко забули - уже в 2010 році столиця передала до державного бюджету 6,4 мільярда гривень. Натомість міська казна отримала із центру менше 2 мільярдів на завершення столичних довгобудів. Фактично ці кошти пішли на погашення існуючих боргів, а не на інвестиції у розвиток міста.
Цього року ситуація ще гірша. Київ повинен віддати у центр вже 8,2 мільярда гривень (50% податку на доходи з фізичних осіб - 6,7 мільярда гривень, і 1,5 мільярда прямих вилучень). Вражаючі суми! Що це, як не нахабне пограбування киян? Чому в нас відбирають чесно зароблені кошти, прикриваючись змінами до діючого законодавства? Як, зрештою, вирішувати проблеми столиці? На жаль, усі ці питання - риторичні.
"Добрий дядя" нам допоможе?
Ми добре знаємо, до якого жахливого стану довела Київ "молода команда" Леоніда Черновецького. Тому сьогодні кожна бюджетна копійка - на вагу золота. Адже вона дає можливість замінити аварійні труби водогону, відремонтувати дороги, забезпечити тепло у домівках людей, здійснити доплату до пенсій ветеранам та інвалідам тощо.
Та де взяти кошти, якщо в бюджеті вони не передбачені? Мов той чарівник, на допомогу приходить "добрий дядя" у вигляді Кабінету міністрів, який дає нам "аж цілий" мільярд гривень на виконання столичних функцій.
Якщо будемо себе гарно поводити, може й на Євро-2012 щось перепаде... Щоправда, арифметика виходить досить дивна - забирають більше 8 мільярдів, а віддають лише один. А чому б не повернути киянам те, що в них забрали іще раніше?
Зрозуміло, тому, що це не вигідно центральній владі. У цьому полягає причина збільшення залежності Києва від державного бюджету. Так, якщо доля держави у фінансуванні капітальних вкладень столиці у 2006 році складала лише 5% (127,5 мільйона гривень), то вже у 2010 році вона була 73% (948,4 мільйона гривень).
Між тим, доля самого Києва відповідно значно зменшилась - із 2 213,4 мільйона у 2006 році до 348,3 мільйона у 2010 році. Тобто якщо раніше кияни обходились без державних "милиць", то тепер вже Київ повністю потрапив в залежність від держави.
Підхід "Забрати, а потім повернути значно меншу суму" вже став нормою у стосунках Києва і центральної влади. Проте саме фінансова незалежність є основою місцевого самоврядування, а довільне поводження з коштами місцевих громад рано чи пізно призведе до їх занепаду.
Депутати Київради не раз вже зверталась до керівництва держави з вимогою припинити цю ганебну практику вилучень зі столичного бюджету, адже громада сама повинна вирішувати, як їй розпоряджатися своїми коштами! Тенденція до фінансової централізації тільки стримує розвиток міст.
Київ усе більше живе в борг
Загальний борг Києва у 2011 році досяг рекордної межі - приблизно 8 мільярдів гривень. Це майже половина бюджету столиці! При цьому значна частина коштів пішла зовсім не на розвиток Києва, а на "латання" дірок у бюджеті.
За словами голови КМДА Олександра Попова, "сьогодні ми маємо консолідований борг у розмірі приблизно 1,2 мільярда доларів". Що це означає? Все просто - якщо зазначену суму поділити на кількість зареєстрованих мешканців столиці, вийде майже по 430 доларів. Саме таку суму кожен із нас (включаючи й маленьких дітей) заборгував завдяки "ефективній" політиці міської влади.
Але не дивлячись на це, чиновники й надалі планують залучати кредитні кошти! Таким чином, кредити (які, між іншим, брали не прості кияни) доведеться сплачувати не лише нам, а й нашім дітям - у наші кишені залізуть двічі.
На що не вистачило бюджетних коштів цього року?
Безліч проблем Києва з року в рік так і залишаються невирішеними - щоразу на них просто не передбачено кошти. На що ж саме не вистачило грошей у 2011?
1. Про належне фінансування шкіл, дитячих садочків та лікарень годі й говорити. Але цього року влада вирішила ще й позбавити 20% надбавки до зарплати столичних медиків, освітян, працівників соціального захисту, культури, фізкультури та спорту. У бюджеті-2011 таку надбавку просто не передбачили!
Згодом, під тиском опозиційних депутатів, більшість Київради знайшла частину необхідних коштів, але їх усе одно не вистачить на те, щоб забезпечити виплату надбавки до кінця року.
2. Упродовж останніх років тарифи на комунальні послуги постійно зростають. Між тим, влада так і не зробила реальних кроків для того, аби послабити тарифний тиск на киян. У більшості будинків досі не встановлені лічильники обліку тепла, хоча більше тисячі приладів вже не один рік припадають пилом на складах Київенерго. Навіщо? Владі вигідно, аби люди платили за ті послуги, які вони не отримують. Тож на встановлення таких лічильників не знайшлося коштів й у цьогорічному бюджеті.
3. У багатьох столичних будинках ліфти ледве працюють - вони настільки зношені, що несуть справжню небезпеку для мешканців. Цифри вражають - 8 тисяч ліфтів вже вичерпали свій термін експлуатації! Однак у бюджеті міста виділили на їх ремонт лише 10 мільйонів гривень. І це при тому, що місто вже заборгувало ремонтникам 32 мілйьони!
4. Зима цього року продемонструвала вкрай незадовільний стан інфраструктури міста - мереж тепло-, водо-, енергопостачання. Тисячі будинків упродовж тривалого часу внаслідок поривів залишалися без тепла та води. Та логіка влади дивує - мовляв, оскільки ця проблема є глобальною, коштів на «локальні» ремонти вирішили практично не виділяти.
5. У жахливому стані знаходиться Бортницька станція аерації. І це - одна з головних загроз Києва. Аварія на БСА може спричинити екологічну катастрофу, від якої постраждають не лише кияни, але й мільйони людей, які живуть вниз по руслу Дніпра. Але за давньою традицією, упродовж років у бюджет міста не закладають грошей для її реконструкції.
6. Нагальною залишається проблема заводу "Енергія", який забруднює навколишнє середовище Лівобережжя, де мешкає понад мільйон киян. Однак влада не заклала в бюджет міста жодної копійки для реконструкції заводу та встановлення обладнання для димової газової очистки.
7. Не закладені в бюджеті і кошти для покращення якості питної води. Хоча у місті нібито має діяти відповідна програма "Питна вода".
8. Попри усі обіцянки відкрити нові станції метро, на їх на будівництво цього року передбачено лише 34 мільйони гривень. Цікаво, скільки саме нових станцій збирається "запустити" столична влада за ці кошти?
9. Немає грошей і на забезпечення якісного освітлення у освітніх закладах Києва. Проблема ця є набагато більш серйозною, аніж здається на перший погляд - за період навчання у поганих умовах освітлення зір наших дітей погіршується у 2-3 рази...
Цей список можна продовжувати до безкінечності. Ми назвали лише частину проблем, які потребують негайного вирішення, але чомусь уперто ігноруються міської владою Києва.
Що ж робити?
Безпрецедентні вилучення з бюджету міста, величезна кредиторська заборгованість, хронічна залежність громади від побажань Уряду та Верховної Ради - усе це веде до банкрутства столиці.
Винна у цьому не лише київська влада (як теперішня, так і попередня) з її неефективною політикою керування столицею, але й влада центральна, дії якої щодо Києва та інших міст часом не піддаються логіці.
Вихід один - припинити ганебну практику вилучень з київського бюджету. Тільки тоді ми зможемо говорити про ефективний розвиток столиці. Громада міста має право самостійно розпоряджатися коштами, і відстоювання такого принципу - справа не лише опозиційних сил, але й міської влади.
Адже її завдання - не у тому, як "догодити центру", а у тому, як швидко вирішити проблеми киян. Якщо ж вона цього не розуміє - таку владу треба змінити.
Наталія Новак, заступник голови фракції Віталія Кличка "УДАР" у Київраді