Якість харчування у школах Києва: чи все найкраще дітям?

Фото gazetairkutsk.ru

                                                     "Якщо харчування є основою існування людини,

                                  то організація харчування - однією з проблем людської культури"

                                                                                                                         Олександр Шалімов

"Усе найкраще - дітям" - кому не знайоме це гасло? У нашому дитинстві воно прикрашало піонерські табори, актові зали, звучало з екранів телевізорів. На жаль, з часом ми зневірились  у вищезазначеному постулаті.

На сьогоднішній день питання про правильне харчування дітей хвилює всіх батьків без винятку. І це цілком зрозуміло - адже саме від того, що і як їдять наші діти, залежить стан їхнього здоров'я.

Дослідження Всесвітньої організації охорони здоров'я, свідчать про те, що здоров'я дитини залежить від роботи медичної служби на 15%, на 25% - від генетичних особливостей і на 60% - від збалансованого харчування.

Останнім часом все частіше у ЗМІ стали з'являтися матеріали про скорочення мережі шкільних їдалень, зміну режиму харчування дітей, спрощення рецептури страв, застосування дешевих продуктів, і, нарешті, масові харчові отруєння дітей.

Чого тільки вартий резонансний випадок в Євпаторії у вересні минулого року, коли більше 70-ти школярів отруїлися їжею з їдальні. Очевидно, що це проблема всеукраїнського масштабу, але на сьогоднішній день вона особливо гостро стоїть у столиці.

Масштаб проблеми в Києві

Відповісти на багато хвилюючих питань у сфері харчування в навчальних закладах Києва належить Тимчасовій контрольній комісії, яка була створена 23 грудня 2010 року.

Доцільність її створення очевидна, адже зараз у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах Києва повсюдно порушуються норми та якість харчування дітей та обсяги його фінансування.

Наразі Комісія виявила, що половина бюджетних грошей, які виділяються на харчування дітей, витрачається на накладні витрати, які до того ж обчислюються цілком не прозоро. Фактично, якщо на харчування однієї дитини має виділятися з міського бюджету 7 гривень на день, то з цієї суми - близько 3,5 гривні йдуть на транспортні та накладні  витрати. Раніше ці витрати становили лише 20%, в останні ж два роки вони часом сягали 60-80%.

Існує і проблема штучного завищення цін на продукти. Наприклад, м'ясо одного і того ж ґатунку в одних районах закуповується по 30 гривень, а в інших в два рази дорожче. У школах одного району столиці діти мають в раціоні йогурти та фрукти, а іншого - чай без цукру.

Притому, що витрати на харчування однієї дитини в усіх районах повинні бути однаковими! Саме тому Комісія прийшла до висновку про необхідність суттєвого зменшення нормативу накладних витрат під час закупівлі продуктів харчування для дітей.

Депутати відправили запит про отримання інформації керівникам районних у Києві державних адміністрацій щодо переліку організацій і підприємств, які на сьогоднішній день надають послуги харчування в навчальних закладах району, а так само щодо вартості закупівельних цін на всі види продуктів і відповідно кінцевої вартості послуги щоденного харчування.

На підставі отриманих даних Комісія зробить відповідні висновки і внесе конкретні пропозиції до Київради і міської адміністрації.

Як у сусідів?

Росія має аналогічну проблему зі шкільним харчування, але деякі шляхи її вирішення знайдені.

Організація шкільного харчування в РФ сьогодні здійснюється за системою державного замовлення. Для того щоб стати постачальником, необхідно, як і в Україні, виграти тендер, а в ньому перемагає той, хто запропонує найбільш дешевий варіант.

Причина несумлінності компаній, які годують школярів - низька відповідальність за невиконання умов договору.

На Заході невідповідність продукції критеріям якості загрожує компанії штрафом, втратою репутації і фактично означає кінець бізнесу. У Росії ж організатори шкільного харчування поки відбуваються лише легким переляком, а до суду, як правило, справа доходить рідко.

Проте, в Москві заходи, покликані поліпшити систему харчування в школах, вживаються вже зараз.

Зрозуміло, що кращих контролерів за харчуванням дітей, ніж їх батьки не знайти. Тому в кожному навчальному закладі організована спеціальна комісія з батьків, які регулярно інспектують кухню і їдальню.

Якщо смак і якість їжі викликає у них нарікання, батьки складають акт, який відправляють фірмі, що організовує харчування, або звертаються до Державної інспекції з якості сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства і в органи прокуратури.

Крім того, щоб батьки як зацікавлена сторона могли контролювати процес організації шкільного харчування з самого початку, мер Москви Сергій Собянін запропонував включати представників батьківських комітетів до складу конкурсних комісій, які проводять тендери серед постачальників.

Запровадивши нові правила, російські школи хоча б частково убезпечили від дій недобросовісних постачальників. Експерти відзначають, що якість харчування після цього покращилась.

За зміну системи шкільного харчування виступає і громадськість: російські незалежні експерти розробили альтернативну схему харчування в навчальних закладах. Відповідно до цієї схеми, контроль якості буде здійснювати сам кінцевий споживач - школяр.

Громадська палата пропонує ввести в Росії систему електронних карток і терміналів, де дитина сама зможе замовити собі обід. У терміналі будуть представлені кілька фірм зі своїм власним меню, які будуть обрані спеціальною комісією на підставі якості продукції цих компаній.

Якщо якась з організацій почне поставляти неякісні або несмачні обіди, це одразу буде помітно: школярі просто перестануть їх вибирати.

Корисний досвід

В Україні також потрібно підвищити рівень контролю з боку батьків за якістю їжі у шкільних їдальнях. Це, в свою чергу, стало б ефективним превентивним засобом.

Наприклад, у навчальних закладах Шевченківського району Львова більше року існує громадський контроль за якістю харчування. Адміністрації шкіл та батьківські комітети спільно періодично перевіряють харчування у школах.

У разі, якщо батьки виявлять, що їх дітей  годують неякісними продуктами, вони відразу ж поскаржаться до відділу гігієни дітей і підлітків Міської санітарно-епідеміологічної служби.

Коли є обґрунтована скарга до СЕС, представники цієї служби повинні відреагувати, наприклад,  позаплановою перевіркою. Крім того, у співробітників СЕС є важелі впливу при виявленні порушень санітарних норм у шкільних їдальнях: накладання штрафу, подання рекомендацій та контроль за їх виконанням, звернення до прокуратури.

Цілком очевидно, що тільки завдяки таким спільним діям можна навести лад у їдальнях навчальних закладів.

Потурбуватися про врегулювання питання харчування дітей у навчальних закладах зобов'язана і держава. Але наказ Міністерства охорони здоров'я та Міністерства освіти і науки "Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах" був прийнятий ще в ... 2005 році і з тих пір жодні зміни до нього не вносилося.

Про яке раціональне і повноцінне харчування дітей і нормальний механізм його організації може йти мова без адекватного законодавчого регулювання?

Поки в даній сфері відсутні повноцінна правова урегульованість і громадський контроль, недобросовісні ділки будуть й надалі набивати свої кишені, ризикуючи здоров'ям наших дітей.

Харчування дітей, як за бюджетний рахунок, так і за власні кошти їх батьків має бути максимально якісним, а ті гроші, які виділяються бюджетом міста, зобов'язані використовуватися максимально ефективно, а не розкрадатися під виглядом фіктивних тендерів постачальників.