Приймати, не можна зволікати, або Чому бюджетна кома має стояти саме в цьому місці

Трохи більше 50 годин на ухвалення бюджету столиці та Програми соціально-економічного розвитку Києва... Багатогодинні погоджувальні ради, напружені засідання бюджетної комісії, сотні показників і тисячі цифр... Усе ж сподіваюся, що бюджет Києва буде ухвалений у цьому році. І переконаний, що це буде не лише останнє цьогорічне голосування в сесійній залі, а й своєрідний підсумок роботи Київради у 2010 році.

Оцінка державного бюджету

Щойно стали відомими показники державного бюджету, я вважав за необхідне озвучити публічно свою позицію щодо бюджетного процесу. 

Депутати почали обговорювати бюджет Києва-2011. фото з сайту Олеся Довгого

По-перше, бюджет і країни, і міських громад у жодному разі не може бути предметом політичних спекуляцій. Вдалі PR-порівняння, різноманітні маніпуляції з цифрами задля прихильності людей, взаємні звинувачення і нагнітання атмосфери - шлях в нікуди. За нинішніх економічних обставин не маємо права ані на центральному рівні, ані на місцях робити всю країну заручником політичного протистояння та спекулятивних дискусій.

Уряд має нести свою частку відповідальності за стратегію реформ і економічний розвиток країни, в реалізації яких бюджет є одним з найважливіших інструментів. Місцеве самоврядування має свою сферу відповідальності. І бракує лише якісної співпраці на шляху подолання наявних проблем.

Отже, ухвалення державного бюджету - це передусім сигнал до опрацювання більш як 700 місцевих бюджетів по всій країні, а не початок полювання на відьом.

По-друге, очевидно, що бюджет столиці вкрай необхідно приймати ще в цьому році. Адже для киян він має цьогоріч свою особливість. Адміністративна реформа, що була проведена в Києві восени цього року, ліквідувала районні ради, які мали свої власні бюджети та міжбюджетні стосунки з містом.

Відсутність районних бюджетів як таких автоматично унеможливлює фінансування районних програм у разі несвоєчасного прийняття міського бюджету за т. зв. принципом 1/12 бюджету в кожному з місяців.

Отже, фінансова стабільність бюджетної та соціальної сфер напряму залежить від якнайшвидшого прийняття бюджету міста. І місце розташування бюджетної коми просто-таки не можливо змінити, не зачепивши при цьому графік виплати заробітних плат, пенсій і т. д., і т. д.

По-третє, доведені до місцевих громад показники держбюджету вкрай важко охарактеризувати позитивними та оптимістичними епітетами. Радше навпаки, вони мають присмак централізації.

Але... Це знову-таки не привід "вмивати руки", скоса поглядаючи на Кабінет Міністрів чи парламент. Це системна проблема міжбюджетних відносин, яка є і ще більшою мірою має стати предметом широкого та ґрунтовного обговорення й фахової дискусії. Але, водночас, не перетворюватися на камінь спотикання для конкретного бюджетного процесу.

Для мене все ще залишається своєрідною загадкою, чому проголошений владою курс на зміцнення та розвиток місцевого самоврядування не отримав належного підтвердження в бюджеті.

Чому громади по всій країні у наступному році отримають лише 80% коштів необхідних на фінансування делегованих державою повноважень, і дефіцит по країні сягне 18 мільярдів гривень?

Чому має місце випереджаюче збільшення фінансування центральних органів влади порівняно з місцевими громадами, тобто питома вага місцевих бюджетів у структурі зведеного бюджету країни зменшується?

Чому за двадцять років, які минули від часу проголошення в Україні європейських принципів місцевого самоврядування, ми знову стоїмо на порозі фінансової централізації, яка власне й перекриває весь кисень українським громадам?

Відповіді на ці та багато інших подібних питань обов'язково треба давати. Але в ситуації, що складається сьогодні, я переконаний, більш практичним, корисним і конструктивним буде підхід, який не ігнорує реальність, а прагне підкорити її.

Отже, маємо знайти вихід, шукати додаткових ресурсів, реально розширювати дохідну частину місцевих бюджетів. І я абсолютно переконаний, що така можливість у місцевого самоврядування сьогодні є.

Наступний рік має стати не просто тяжким роком виживання, а справжніми "університетами" місцевих влад на шляху пристосування до нових економічних реалій та більш ефективного оперування власними можливостями.

На прикладі Києва ми вже можемо говорити про те, що попередній екзамен з бюджетоутворення складено. Столиця стала першою громадою, яка розпочала свій бюджетний процес. 28 грудня сесія Київради взяла до розгляду Бюджет міста Києва на 2011 рік, ухваливши його в першому читанні. 

За цими двома книжками Київ фінансуватиметься і розвиватиметься у наступному році. Фото з сайту Олеся Довгого

Фінансова конституція Києва

Київ за своїм статусом має в бюджетному процесі низку своїх особливостей. Часом вони виступають як позитивні, часом як негативні чинники в житті столиці.

Передусім слід нагадати, що Київ був і залишається одним із найбільших донорів державного бюджету. Але, ніде правди діти, цю курку, що несе золоті яйця, останніми роками надто наполегливо експлуатують урядники державної скарбниці. За п'ять останніх років вилучення з бюджету міста лише неухильно зростали, як гриби після дощу.

З 707 мільйонів гривень у 2006 році до 8,25 мільярдів, запланованих на наступний рік. Це безперечно негативний чинник.

Проте столиця має і свої компенсатори. У цьому році місто вже мало можливість відчути їх у дії через механізм прямого фінансування найважливіших інфраструктурних об'єктів з державної казни. Адже саме за рахунок ресурсів з центру місто змогло добудувати та запустити в експлуатацію три станції метро, розв'язку на Московській площі, Гаванський міст, автомобільний рух Залізничним мостом, частину Жулянського шляхопроводу.

Фото з сайту КМДА

У 2011 році столиця також (поряд із вилученнями з бюджету) отримає чималий ресурс із центру. Зокрема, майже на 500 мільйонів гривень (на 29,4%), тобто до 2 мільярдів 149 мільйонів гривень зросте загальний обсяг субвенцій з державного бюджету. При цьому обсяг субвенцій соціального призначення зросте на 42,2%.

Окрім цього, на відміну від минулого року, коли Київ не отримав жодної гривні на виконання функцій столиці, у цьому році через міністерство фінансів місту буде виділено 1 мільярд гривень.

Не варто також забувати і той факт, що на фінансування масштабних проектів, пов'язаних з підготовкою міста до проведення Євро-2010, місто отримає з державного бюджету фінансування у розмірі приблизно 2,4 мільярда гривень, які прямо не передбачені у бюджеті столиці.

З урахуванням субвенцій з державної казни, доходи та видатки міського бюджету у 2011 році складуть 16 мільярдів 370 мільйонів гривень.

І, на відміну від поточного року, коли, за співставних обсягів бюджету його виконання залишає бажати кращого, у наступному році є усі підстави сподіватися на те, що бюджет буде виконано, а відтак, реалізовано три базові принципи, на яких розроблявся проект головного фінансового документу Києва на 2011 рік:

Гарантування соціальних стандартів на рівні не нижче 2010 року;

Реалізація пріоритетних проектів розвитку міста;

Вирішення питання щодо погашення бюджетної заборгованості, яка виникла у попередні роки.

До найважливіших досягнень проекту бюджету на 2011 рік, безумовно, слід віднести збільшення на понад 1 мільярд гривень видатків на галузь освіти.

Також на півмільярда гривень, порівняно з доведеними з держбюджету показниками, збільшено видатки на охорону здоров'я. На закупівлю медикаментів у наступному році планується витратити на 42,3 мільйона гривень, або 23% більше, ніж у минулому році.

До 1,32 мільярда гривень, або більш як на 130 мільйонів гривень більше, ніж у 2010 році, зростають видатки на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Серед пріоритетних проектів розвитку у 2011 році планується профінансувати подальше будівництво Подільського мостового переходу, роботи щодо розвитку мережі метро, зокрема від станції "Либідська" до Одеської площі, завершення будівництва швидкісного трамваю, реконструкцію та ремонт існуючих доріг.

Також шляхом рефінансування боргових зобов'язань планується вирішити питання обслуговування боргу минулих років у розмірі майже 900 мільйонів гривень.

Отже, коли працюєш, тоді й маєш. Сподіваюся, що вже в четвер 30 грудня, після двох діб доопрацювання документу фракціями, бюджетною комісією та фінансовим управлінням виконавчого органу Київрада ухвалить бюджет столиці в цілому.

Але дискусію пропоную не закривати. Особливо в частині міжбюджетних стосунків по лінії державний бюджет - місцеві бюджети та посилення фінансової самостійності місцевих громад.  

Олесь Довгий, секретар Київради