Самоврядування чи виживання в столиці: нотатки на полях проекту державного бюджету

Загальновідомо, що бюджетний процес в Україні - це не простий і карколомний період взаємин між виконавчою та законодавчою гілками влади. Зазвичай, окрім погодження суто економічних показників та параметрів, українська практика страждає на надмірну політизацію процесу.

Але у вирі політичних баталій на центральному рівні часто забувають про те, що за базовими показниками державного бюджету криються також показники близько семисот місцевих бюджетів, які мають прямі стосунки з державним.

Бюджетному процесу 2011 року поки що вдається уникати надмірної політизації. І єдиною причиною певного недотримання календарного графіку була необхідність дочекатися ухвалення нового податкового кодексу, на базі якого і розроблявся поданий урядом та вже ухвалений парламентом 14 грудня у першому читанні державний бюджет.

Отже, як державні, так і місцеві органи влади вступили в активну фазу бюджетного процесу. Надто це стосується місцевих органів влади, які вивчають проект основного фінансового документу країни, шукаючи позиції власного регіону, району, міста.

Які ж бюджетні параметри на наступний рік отримав Київ? На жаль, це черговий антирекорд у міжбюджетних стосунках Києва і державного бюджету. І цей антирекорд має свою сумну історію.

Хочу нагадати, що, починаючи з 2006 року і до 2009, вилучення з бюджету столиці в державний бюджет зросли у майже 11 разів - з 707 мільйонів гривень до 7,5 мільярда гривень.

У 2009 році Київ повинен був віддати у бюджет країни майже 70% зароблених коштів, які враховуються урядом при визначенні міжбюджетних трансфертів, що вперше за багато років спричинило скорочення по майже всіх соціальних програмах у столиці та призвело до недофінансування навіть так званих захищених статей бюджету.

Цілком очевидно, що така політика щодо Києва та киян не мала під собою жодного економічного підґрунтя. Натомість вона базувалася на відвертому політичному тиску з боку тодішнього уряду на київську міську владу.

2010 рік приніс якісні зміни. Поряд із побудовою чіткої вертикалі влади в столиці новий уряд продемонстрував, що діє не з політичних мотивів та враховує важку економічну ситуацію в країні та в Києві зокрема.

Бюджетні вилучення в поточному році були зменшені та склали трохи більше 6 мільярдів гривень, що поряд зі збільшенням субвенцій на фінансування інфраструктурних проектів дало можливість повернутися Києву на шлях розвитку та побачити більш привабливі перспективи.

Результати не змусили себе довго чекати. За неповний 2010 рік місто добудувало та відкрило 3 нові станції метро. Завершилося будівництво транспортної розв'язки на Московській площі, в обидва боки запрацював Гаванський міст, відкрито автомобільний рух по Дарницькому мосту тощо. 

На черзі низка інших важливих реформ в столиці. Це, в першу чергу, модернізація житлово-комунального господарства. З одного боку, столиця вже сьогодні знаходиться в зоні ризику через зношеність більшої частини комунікацій, що загрожує місту виникненням техногенних та екологічних катастроф.

З другого боку, саме сьогодні у міській владі зібралися профільні спеціалісти, які знають і можуть реалізувати потрібні системі житлово-комунального господарства реформи. Щоправда, це потребуватиме декількох років наполегливої роботи  та, за попередніми оцінками, близько 20 мільярдів гривень.  

Паралельно розпочалася вкрай необхідна робота з розробки стратегії розвитку Києва до 2025 року. Уже в наступному році повинна розпочатись її реалізація, що потребуватиме не лише залучених - кредитних та інвестиційних ресурсів - але і коштів міського бюджету.

Саме тому цілковите здивування викликає "київський рядок" проекту державного бюджету на 2011 рік. Адже цифри засвідчують черговий "бюджетний" поворот на 180 градусів. Загальна сума вилучень з міського до державного бюджету складає 8,5 мільярдів гривень, що є абсолютним антирекордом в міжбюджетних стосунках зі столицею.

Цілком зрозуміло, що за таких обставин в наступному році ми не зможемо говорити не те що про зростання соціальних стандартів, а навіть про їх збереження на існуючому сьогодні рівні.

Щиро сподіваюся, що закладені у проекті державного бюджету на 2011 рік параметри щодо вилучень з бюджету Києва є прикрим непорозумінням, або навіть технічною помилкою.

А мої численні особисті консультації з депутатами Верховної Ради ще більше переконують мене в цьому. Саме тому я сподіваюся, що після розгляду проекту бюджету в другому читанні та при його ухваленні в цілому рядок "вилучення з бюджету Києва" буде змінено.

Столиця завжди була донором державного бюджету та пишається можливістю допомагати іншим регіонам. Утім, я переконаний, що параметри вилучень повинні бути "підйомними" для міської казни.

Лише за таких умов у Києві буде збережено самоврядування, а бюджет міста буде сплановано з врахуванням належних соціальних стандартів, завершення підготовки столиці до ЄВРО-2012 та реалізації реформ, які ставить перед столичною владою президент.

Олесь Довгий, секретар Київради