Хто стоїть за сміттєспалювальним заводом?

Версія для друку     Додати коментар

05.10.2010  18:34 __ Леся Оробець, для УП

Безмежно вдячна киянам за те, не пошкодували минулої п'ятниці ні часу, ні мужності задля чистого довкілля і здоров'я власних дітей.

Не так просто, погодьтеся, протистояти напору ділків із питань, за яким стоять грубі фінансові інтереси і корупційна підтримка. А тим більш демонструвати із таких питань власну громадянську позицію.

Особлива шана журналістам та іншим фахівцям - екологам, технарям, юристам. Завдяки вашій переконливості й об'єктивності в протиправно збудованого заводу зі спалення сміття не лишилося жодного шансу. Рішення територіальної громади жорстке і недвозначне: демонтувати і крапка! Навіть "заслані козачки" з Укрзалізниці не наважилися голосувати проти волі народу.

Якби ми жили в правовій державі....

Можна було б спинитися на цьому, порадіти душею за співгромадян і ... забути про характерний сморід паленого пластику. Так само, як і про небезпеку отруєння довкілля і навколишніх мешканців. Якби ми жили в правовій державі...

У такому разі, може, і не дійшло б до громадських слухань. І прокуратура б задовго до надісланого мною депутатського звернення запитала Укрзалізницю про дозволи, погодження та інші подібні "дрібнички".

У чому головний парадокс? У тому, що всі добре розуміють, принаймні, дві речі.

З одного боку, те, що йдеться про підприємство, а не "обладнання". Бо ж проектант має погодження транспортної СЕС на "проект будівництва", погодження від пожежного департаменту про "виділення земельної ділянки під забудову", а в проектній документації це технологічне диво прямо називається "сміттєспалювальним комплексом".

Навіщо тоді Укрзалізниця так вільно грається в слова, іменуючи МПК-400 "обладнанням"?

Пояснення напрочуд просте: найближчі житлові будинки знаходяться на відстані 150-200 метрів від підприємства, між тим як відповідно до Додатку №4 до "Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" навколо подібних підприємств встановлюється санітарно-захисна зона в 500 метрів! І лише в тому разі, коли отримано решту дозволів. А на "обладнання" наче ця вимога не поширюється. Іншими словами, назви лайно трояндою - і не затикай носа.

З іншого боку, всім надто добре відомо те, що на погодженні проекту будівництва з боку епідеміологів і пожежників "дозвільна документація" і вичерпується! Нема інших дозволів - а завод стоїть й експлуатується в  порушення чинного законодавства.

Тобто, як не крути, як не грайся в слова й отримані корупційним шляхом висновки, а не мають проектанти жодного дозволу ні на початок будівництва, ні навіть на встановлення хоч якогось сміттєспалювального "обладнання".

Запитання "на засипку": чи знає проектант про те, що він хоче легалізувати експлуатацію не обладнання, а підприємства? Авжеж! Інакше б не звертався до всіх мислимих інстанцій за погодженням "проекту будівництва" й отриманням  землі під "забудову". А чи знає про це голова Солом'янської райдержадміністрації Іван Сидоров? Аякже ж.

Інакше б не скликав громадські слухання, бо не має права без підтримки громади погоджувати проект будівництва, що має шкідливі наслідки для довкілля.

Нарешті, чи знає про це міська прокуратура? Також так. Бо має пряме розпорядження зайнятися цією справою з боку Генпрокуратури, куди я звернулася два тижні тому з вимогою перевірити вищезгадані обставини та вжити заходів прокурорського реагування проти порушників  закону.

Чому не реагує мерія?

Утім, найцікавіше, як ставляться до МПК-400 у мерії?

Не ставлю запитання, чи знають там про нього. Бо ж, виявляється, наступного ж дня після того, як я особисто на власні очі переконалася в тому, що завод палить сміття, біля нього побував перший заступник міського голови Олександр Попов.

Оглянув свіжопофарбований після кіптяви об'єкт, вислухав пояснення начальника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина, котрий запевнив високого гостя в тому, що МПК-400 "має позитивні висновки екологів і гігієністів".

Не знаю, чи повірив заступник столичного градоначальника представнику Укрзалізниці щодо наявності "позитивного висновку екологів", але відповів дипломатично: "Якщо проектна документація в належному вигляді, пройде всі експертизи і буде готовність аргументувати цей проект, то, я думаю, в жителів Солом'янки не буде запитань".

Запитання не лише виникли, але й набули відповідної гостроти. Зокрема, в резолюції громадських слухань їх учасники "1) категорично заперечують проти необхідності подальшої експлуатації підприємства зі спалювання сміття (МПК-400) на території депо ст. "Київ-Пасажирський"; 2) вимагають негайного демонтажу даного підприємства".

Як такого, що завдає істотної шкоди довкіллю та здоров'ю мешканців навколишніх будинків, а також збудованого в порушення закону.

Своє слово громада сказала - тепер м'яч на полі міської влади. Це хороший виклик. І перевірка готовності представляти інтереси киян. Лишилося запитати в проектанта документи, ткнути вказівним пальцем у кіптяву і притягти винних до відповідальності згідно з чинним законодавством.

І демонтувати нарешті клятий завод, який наступного ж дня після громадських слухань знову палив сміття.

За ким усе ж лишиться останнє слово? А відповідь на це запитання залежить лише від нас із вами. Якщо влада вдасться до бюрократичних викрутасів і підтримки протиправних оборудок - вона тим самим оцінить і себе, і політичну силу, котру представляє.

І насамкінець

Варто наголосити на ще одному знаковому наслідку громадських слухань по солом'янському заводу зі спалення сміття.

Синхронно з лісом рук, піднятих за чисте довкілля Шулявки, КПІ та Солом'янки, зажевріла надія у мешканців інших "тривожних" в екологічному сенсі районів - Оболоні, Троєщини та й не тільки.

Он у Львові теж подібне "диво" майструють - за "харківським" зразком. Та й Харків не в захваті від сміттєспалювального комплексу ледь не в центрі міста.

А раптом ще у якомусь з українських регіонів громада повірить у власні сили?