Чим ми дихаємо?

Коли ми говоримо про здоров'я, то, як правило, в уяві постає людина в білому халаті. Тобто більшість із нас, на жаль, пов'язує своє здоров'я з медициною. Медицина - дуже важлива сфера нашого життя, але все ж таки для здоров'я головне не медицина, а екологія. Важливо, як ми лікуємося, але ще важливіше - що ми їмо, що п'ємо, чим дихаємо.

Повітря

Згідно з міжнародним рейтингом, складеним компанією Mercer Human Resource Consulting у списку найбільш брудних міст світу Київ посідає 28-е місце. При складанні рейтингу враховувалися показники забрудненості повітря, рівень утилізації відходів, якість питної води, надання медичної допомоги та наявність інфекційних захворювань в 215 великих містах світу.

Є дані, що 70% дерев у Києві хворі. Це свідчить про несприятливу екологію, оскільки дерево першим реагує на стан довкілля.

Основні підприємства-забруднювачі Києва усім відомі: ТЭЦ- 5, ТЭЦ- 6, Дарницька ТЕЦ, сміттєспалювальний завод "Енергія". Можна в перелік першої двадцятки включити і декілька підприємств Солом'янського району - наприклад, ВАТ "КЕВРЗ", районна котельна "Теплових мереж Київенерго".

У Києві псують повітря більше 400 підприємств, а якщо врахувати і всіх дрібних "отруйників", то буде близько 1000 промислових підприємств, що забруднюють київське небо з 25000 труб.

Але основним джерелом забруднення столичного повітря є автотранспорт. З кожним роком кількість шкідливих речовин від мобільних двигунів відчутно зростає, минулого року їх було близько 210 тисяч тонн.

На кожного киянина доводиться в середньому 87,6 кг шкідливих речовин на рік.

Якщо говорити про географію, то найбільший рівень забруднення автотранспортом фіксується в районах Бессарабської площі, Московської площі, бульвару Лесі Українки, проспекту Перемоги, вулиць Довженка, Попудренка, Скляренка.

У Солом'янському районі це бульвари Лепсе та Чоколівський, вул. Ушинського (радіоринок), проспект Комарова, вул. Борщагівська, вул. Індустріальна, проспект Повітрофлотський, Севастопольська площа та вул. Солом'янська, проспект Червонозоряний.

Викиди з вихлопних труб минулого року у нашому районі становили близько 24 тисяч тонн.

Хімія

У Києві з вихлопними газами викидається майже 90% усіх забруднюючих речовин. 80% машин експлуатуються більше дев'яти років, тому не мають спеціальних пристроїв для нейтралізації шкідливих речовин

Усього автомобілі викидають разом з відпрацьованими і картерними газами, випарами палива і масел близько 200 компонентів шкідливих речовин.

Стан забрудненості атмосферного повітря в Києві характеризується стійким перевищенням гранично допустимих концентрацій (ГДК) за такими інгредієнтами, як оксиди вуглецю і азоту. І без того висока концентрація діоксиду азоту в повітрі Києва, яка перевищує норму більш ніж в три рази, влітку може збільшуватися у шість-сім разів.

На автомагістралях Києва ГДК перевищують і діоксид сірки, і просто пил. Останніми роками неухильно росте концентрація бензапирену, формальдегіду.

Це лише мала частина тих речовин, які ми щодня вдихаємо.

Гази життєдіяльності

Одна з найбільших проблем Києва - сміття. Щороку утворюється близько 1,3 мільйона тонн побутових відходів, а на підприємствах міста - понад 3,1 тисячі тонн токсичних відходів.

Звалища навколо Києва - величезна проблема. Сміття не утилізується, утворюється неймовірна кількість відходів, у тому числі таких, які не розкладаються в природі.

Токсичні полістироли, поліетилени, пластмаси накопичуються, в результаті відбувається забруднення ґрунту, ґрунтових вод, водоймищ, що знаходяться поблизу. На звалищах масово збираються птахи, які розносять інфекцію по усьому місту.

З 2007 року в Солом'янському районі впроваджується система роздільного збору твердих побутових відходів, адже близько 40% з них є вторинною сировиною. У районі встановлені спеціалізовані контейнери для збору неорганічних відходів (склобою, макулатури, поліетилену, ПЕТ-пляшок). Відкрито 17 приймальних комплексних пунктів по збору вторинної сировини.

Треба переробляти сміття, як це роблять у всьому світі, а не спалювати його, додаючи в повітря, крім промислових та автомобільних викидів, ще й гази чисто людської життєдіяльності.

ГДК - не орієнтир

У квітні 2008 року Солом'янською райрадою була затверджена та зараз активно виконується екологічна програма.

Вона була розроблена нашими фахівцями разом з науковцями Інституту гігієни і медичної екології Академії наук ім. Марзєєва.

Ми провели виміри повітря району більш ніж у тисячі точок, виявили найбільш забруднені місця. Тепер, встановивши причину забруднення, приймаємо ті, чи інші рішення для покращення екології мікрорайонів. Підхід системний.

Сьогодні вже є практичні результати. Наприклад, в нашому районі суттєво зменшено викиди аміаку, які характеризуються високими ризиками для здоров'я, зокрема, вражають органи дихання. Аміак, як відомо, використовують для роботи холодильного обладнання.

Вчені дослідили, що в Солом'янському районі від викидів аміаку під ризик підпадає понад 82 тисячі мешканців. Завдяки спільним зусиллям райадміністрації, співробітників санепідемстанції та виробничників проведена заміна холодоагенту (аміаку) на двох підприємствах: ЗАТ "Укрриба" і ЗАТ "Вікторія".

Ми звільнили район від 9-ти тонн аміаку, оскільки піддавалася ризику четверта частина населення району.

Впровадження такої програми в цілому по місту дозволить визначити найбільш небезпечні для проживання місця в Києві та вжити рішучих екологічних заходів, у тому числі ліквідувати безнадійно шкідливі підприємства.

Що робити?

Якщо проаналізувати екологічну ситуацію в Києві, то виявиться, що це майже суцільна "надзвичайна ситуація".

Сміттєспалювальний завод "Енергія", побудований у 1988 році, мав би бути давно реконструйований. Але сьогодні, я переконаний, вже запізно це робити, а треба закрити завод і забути про нього. Не сміттєспалювальні заводи нам потрібні, а сміттєпереробні комплекси.

Необхідно терміново винести далеко за місто ДНВП "Захід", на якому зберігаються 111 контейнерів зі страшенно отруйним берилієм і який знаходиться майже під вікнами мешканців Академмістечка.

Взагалі, більшість великих підприємств, які не пов'язані безпосередньо з життєзабезпеченням міста, треба винести за його межі. Такі заводи, як "Більшовик", "Радар", "Київ гума" і багато інших не лише отруюють повітря, а й забруднюють ґрунтові товщі ртуттю, свинцем, цинком, хромом, нікелем і т.д.

Треба якнайшвидше завершити видалення ртутних відходів з території заводу "Радикал".

На полігоні №6 (Пирогівське звалище) потрібно негайно побудувати систему ефективної очистки фільтрату, що витікає в річку Віта, яка впадає в Дніпро. Зволікання з цим може призвести до непередбачених наслідків, пов'язаних з забрудненням басейну Дніпра в межах Києва.

Та найголовніше - треба терміново реконструювати Бортницьку станцію аерації, яка є найбільшим забруднювачем Дніпра, споруди якої зношені або знаходяться  в аварійному стані. У будь-який момент може статися серйозна аварія, і тоді киянам на довгі роки залишиться лише мріяти про чисту воду. Тут або терміновий ремонт, або катастрофа - ніякої альтернативи немає.

Треба без зволікання реконструювати каналізаційні та водопровідні мережі міста, адже 66% з них або вичерпали свій ресурс, або знаходяться в аварійному стані.

Реальну загрозу для здоров'я киян становить наш "Водоканал". Із 26 насосних станцій, що сьогодні працюють, тільки 6 переобладнані на електролізне устаткування, в решті - продовжують функціонувати хлораторні, які зношені або знаходяться в незадовільному санітарно-технічному стані.

У такому ж стані і розхідні склади хлору на Дніпровській і Деснянській водопровідних станціях. Досить вже киян хлорувати, треба переходити на сучасні, безпечні для здоров'я методи очищення води.

Як вже сказано, найбільшу шкоду столичній атмосфері завдають викиди автотранспорту. Треба якнайшвидше перевести наш автотранспорт на стандарти Євро-3 і Євро-4 (сьогодні більшість автомобілів у Києві відповідають стандарту Євро-2, а в Європі вже запроваджується Євро-5).

Необхідно будувати нові транспортні розв'язки, ремонтувати дороги з відповідною якістю покриття - адже від цього залежить кількість транспортних викидів.

З центральних районів Києва треба повністю вилучити маршрутки - громадський транспорт, як в містах Європи, має бути екологічно чистим, а це тролейбуси й безшумні трамваї.

Та найперше, що треба зробити, - заборонити в'їзд в Київ багатотонних вантажівок. І не з 7-ї ранку до 8-ї вечора, а цілодобово. Побудова на в'їздах в столицю терміналів та складських комплексів не вимагатиме особливих бюджетних витрат, це зроблять інвестори.

І щоб нам легше дихалося, треба підтримувати "легені" міста. Сьогодні київські парки і сквери - найбільш незахищені території. За останні роки зрубано більше київських дерев, ніж за попередні десятиріччя.

Легені залежать від голови, як і будь-які органи у свідомому організмі. Якщо будемо думати про екологію не менше, ніж про економіку, тоді будемо жити у безпечному та комфортному зеленому місті, яким Київ завжди був.

Максим Шкуро, перший заступник голови Солом'янської у Києві РДА