Місцевим виборам у Києві бути. Питання як?

Верховна Рада ухвалила рішення про призначення чергових місцевих виборів на 31 жовтня цього року. У столиці вибори торкнуться лише районних рад, Київрада та київський міський голова, згідно з ухвалою Конституційного суду, підуть на вибори лише у 2013 та 2012 роках відповідно.

Законопроект № 6601 "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", поданий головою фракції Партії Регіонів Олександром Єфремовим, мав відповісти на питання, яким же чином будуть проведені чергові місцеві вибори. Проте документ був проголосований лише у першому читанні.

І хоча у ЗМІ вже неодноразово зупинялися на особливостях законопроекту, дозволю собі повторити найголовніші моменти, особливо ті, які безпосередньо стосуються столиці. 

Перше. Новий закон запроваджує проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою.

Тобто половина від складу районної ради буде обиратися за списками від місцевих організацій політичних партій, а половина за мажоритарною системою. При цьому мажоритарщики будуть висуватися тільки на партійній основі. Тобто ніяких самовисувань.

Друге. Кандидат у депутати може одночасно висуватися як у багатомандатному виборчому окрузі, так і одномандатному мажоритарному виборчому окрузі але до однієї і тієї ж районної ради. Тобто кандидат, який захоче потрапити до Деснянської районної ради за списком певної політичної сили зможе бути мажоритарщиком тільки на відповідному окрузі до цієї ж ради.

Висувати кандидатів зможуть місцеві організації партій, що були зареєстровані не пізніш як за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів. (Ось тут більшості парій доведеться залізти у глибокі архіви з тим, щоб перевірити, а чи взагалі зареєстрована їх політична структура у Києві. Може таке статися, що і ні).

Третє і майже найцікавіше. Статтею 22, якою регулюється порядок формування складу територіальних виборчих комісій, передбачається, що територіальні виборчі комісії формуються за поданнями місцевих організацій представлених у Верховній Раді України поточного скликання політичних партій.

"При цьому відповідні місцеві організації об’єднаних в одну депутатську фракцію у Верховній Раді України поточного скликання політичних партій або місцева організація тієї політичної партії, що сформувала свою депутатську фракцію у Верховній Раді України поточного скликання, можуть подати до складу відповідної територіальної виборчої комісії не більше трьох кандидатур". 

Тобто Партія Регіонів, як єдино партійна парламентська фракція без проблем подасть до ТВК 3 кандидатури, КПУ теж. З рештою будуть проблеми. Як мінімум внутрішньоблокові конфлікти. І якщо Блок Литвина, сформований з 2 партій, чи БЮТ, до складу якого входять 3 партії ще якось висунуть по 3 кандидата, то що буде робити восьмиголова НУ-НС, залишається загадкою. 

І це при тому, що подання кандидатур до складу ТВК мають підписуватися керівником відповідної місцевої партійної організації.

Зрозуміло, що ця норма стане яблуком розбрату для "занадто демократичних" блоків, представлених у ВР відповідними фракціями. 

Проте, справедливо розуміючи, що захмарних рейтингів Партії Регіонів у Києві не домогтися, вони зробили ставку на переформатуванні влади у районах.

Новий закон продовжує лінію укріплення адміністративної вертикалі у Києві. Після кардинальних кадрових змін у КМДА можна було очікувати чого завгодно. Кулуарами поширювалися чутки про ліквідацію районів. Проте Партія Регіонів і тут проявила неабияку кмітливість. 

Замість того, щоб ухвалити новий закон про столицю, знявши "омельчинківські" недолугості, як то поєднання в особі мера функцій Київського міського голови і голови КМДА, просто змінила керівну київську верхівку. Замість того, щоб ліквідувати позбавлені Черновецьким повноважень райони, новим законом про вибори пропонує модифікувати механізми призначення їх голів. 
 
Зокрема, у прикінцевих положеннях (не кожен птах долетить до кінця цього майже 200-сторінкового документу) йдеться про внесення змін до Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ".

Цими змінами передбачається, що голови районних у місті Києві державних адміністрацій будуть призначатися і звільнятися з посад президентом. При цьому виключається норма про те, що головою РДА призначається обраний з числа депутатів ради голова районної ради (згідно з відповідними конституційними роз’ясненнями від 2005 року, які теж виключаються з тексту Закону про столицю). Тобто у районах запроваджується дуумвірат у складі голови районної ради та голови РДА. 

При цьому розширяються повноваження голів РДА. "Голова районної у місті ради підписує рішення відповідної ради та невідкладно направляє його голові відповідної районної у місті Києві державної адміністрації для взяття до виконання". 

До того ж "голова районної у місті Києві державної адміністрації протягом п'яти днів з дня одержання від районної у місті ради рішення вправі мотивовано відмовити раді від взяття його до виконання". 

Це вето рада може подолати тільки не менш ніж двома третинами від загального складу ради.

Для більшого контролю прописана норма, згідно з якою перший заступник та заступники голови районних у місті Києві державних адміністрацій призначаються на посади та звільняються з посад головою відповідної районної у місті Києві державної адміністрації, але за погодженням з президентом та Кабінетом Міністрів.

Ухвалюючи законопроект № 6601 "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" у першому читанні спікер Володимир Литвин врахував поправку про виключення прикінцевих положень з документу. Проте це зовсім не означає, що так і буде зроблено, оскільки на етапі підготовки законопроекту до другого читання будь-які правки можуть як вноситися так і зніматися з розгляду.

Але цей крок спікера (а саме у його волі було враховувати чи не враховувати запропоновані депутатами поправки) дозволяє говорити як мінімум про наявність внутрішньокоаліційної дискусії щодо ситуації у Києві. Як максимум – про зазіхання самого Литвина на посаду столичного мера. Саме тому він не бажає розділення повноважень Київського міського голови і голови КМДА. 

Яким дійде до депутатів остаточний варіант Закону про місцеві вибори ми побачимо вже на наступному тижні. 
 
Партія Регіонів чітко дала зрозуміти, що ситуація у Києві знаходиться під їх повним контролем. І таке бажання навести лад у столиці не можу не тішити, особливо враховуючи ющенківський лібералізм до всього того хаосу, у який за останні роки втягнула Київ молода команда Черновецького. 

Проте запропоновані заходи лише напівміра, далека від справжнього реформування місцевого самоврядування. Вони призведуть до остаточної нівеляції районних рад і посилення влади державних адміністрацій. Районами буде легше керувати, проте вони ще більше віддаляться від своїх територіальних громад. 

У цій ситуації, як це не банально, все залежить від киян. Вони мають сформувати дієві і відповідальні ради. Обрати гідних представників громади, здатних відстоювати передусім їх інтереси, а потім вже партійні. І якщо очікувати реформування місцевого самоврядування згори поки що годі, сама громада має розпочати процес.

Леонід Ємець, депутат Печерської районної у м. Києві ради