Боротьба за ліс у Коцюбинському, або стовп ганьби для влади

Одразу після Харкова акцію "Сьогодні дерево - завтра ти" на вихідних провели в смт. Коцюбинському. Тут місцева влада незаконно роздерибанила ліс київської громади. Ділянки за рахунок лісу столиці отримали депутати селищної ради та "свої".

Рівно рік громада селища Коцюбинське веде боротьбу за збереження понад ста гектарів прадавнього лісу столиці.

Після підтримки акції у Харкові за збереження парку імені Горького активісти селища вирішили організувати акцію "Сьогодні дерево - завтра ти" у рідному селищі.

Громада поблизу сільського клубу встановила місцевій владі символічний стовп ганьби. Мешканці селища вимагали в місцевої влади відзвітувати за весь період роботи.

Імена чиновників, причетних до дерибану лісу, висять на свіжозрубаній забудовниками сосні

Головною вимогою було скасування рішень селищної ради, якими ліс київської громади змінив свій статус, цільове призначення й став приватною власністю для побудови житлових споруд депутатів селищної ради та "своїх".

Ані голова селищної ради Вадим Садовський, ані депутати селищної ради, яких налічується кілька десятків, не з'явилися, щоб відзвітувати на вимогу громади. Хоча представник сільради на акції таки був.

Секретар та депутат сільради Олександр Ковтач відвів організаторів акції осторонь та замість того, щоб публічно відзвітувати запропонував не розпочинати мітинг, бо музика і шум заважають людям і громадському порядку.

Більше того, акція, на його думку, заважає громадянам ходити поблизу клубу, творчим гурткам клубу вона перешкоджає займатися й творити, а дітям на прилеглих майданчиках вона заважає гратися.

Двері сільського клубу в цей день були зачиненими, тобто гуртки, очевидно, там не займались.

Після запитання мешканців, де ж офіційний лист від селищної ради, в якому б про це все йшлося, депутат Ковтач кудись пішов. Правоохоронці заквапилися до відділення пошти.

За кілька хвилин вони вже зачитували з факсокопії рішення селищної ради з такою ж аргументацією, але попри численні прохання активістів навіть цю копію громаді не дали.

Звукові колонки організаторів зборів, які були підключені до мережі однієї з громадських міських установ, довелося вимкнути.

Нагадаємо, що кілька тижнів тому депутат селищної ради Володимир Жарков проводив свій захід на цьому ж місці і від початку до кінця використовував колонки, які були підключені безпосередньо до мережі живлення сільського клубу.

Жодних зауважень щодо шуму, перешкоджань роботи клубу чи грі дітей на дитячих майданчиках селищна рада на заході свого колеги-депутата не висловила.

Місцеві правоохоронці на додачу повідомили громаду про те, що даний захід суперечить чинному законодавству, оскільки активісти попередили селищну раду про акцію лише за кілька днів, а не за 10, як це передбачено нормативно-правовою базою УРСР.

Міліція з народом: Українські правоохоронці посилаються на закони СРСР - так сказало начальство

"То селищна рада прийняла рішення минулого року і відновила самовільно межі селища, які були до 1941 року, то вона законами СРСР починає керуватися", - знизує плечима учасниця акції Вікторія.

Експертна юридична оцінка законодавчого поля щодо застосування радянської десятиденної норми в цій ситуації виявилась не на користь правоохоронців й місцевої влади.

"Конституція України і закони не встановлюють чітких строків, за скільки днів потрібно попереджати органи місцевої влади про запланований захід. Заборонити проводити захід може виключно суд. Отже, місцеву владу треба лише проінформувати", - пояснює юрист адвокатської компанії "Наталія Субота і партнери" Андрій Нечипоренко.

"Конституційний суд у своєму рішенні щодо строків дійшов висновку, що проінформувати місцеву владу потрібно у розумні строки і вказав в якості орієнтиру строку термін за 1 добу, щоб у органу місцевої влади був час на звернення до суду. Але наголосив, що остаточне право визначати строки належить виключно Верховній Раді України.

Положення постанови радянського часу використовується владою й правоохоронцями з метою незаконного перешкодити громадянам здійснити своє конституційне право на мирні збори", - додає він.

Ворота влади: Учасники акції інстальовані ворота злочинної й бездіяльної влади вимастили дьогтем

З-поміж громадян, присутніх на акції, був один чоловік, який висловився за розпаювання лісу й роздачу земель громади.

"Неважно, девушка. Я хочу чтобы здесь жили новые люди. У меня здесь свой личный интерес. Здесь в Беличах в лесу постоянно ходят одни бомжи и наркоманы" , - відповів на прохання аргументувати свою позицію чоловік, який зазначив, що він сам з Донецької області тут проживає кілька років, але громаді представитися не захотів.   

Активістів відверто здивувала позиція кількох провідних телеканалів, журналісти яких приїхали на акцію й сказали, що цю акцію вони висвітлювати не будуть, бо це PR для ВО "Свобода". Саме ця організація цього разу вирішила підтримати захід.

"Ми зверталися до Ющенка і Януковича як чинних президентів. Під час передвиборчих перегонів щодо цієї теми мали зустріч з представниками Яценюка та Гриценка, блоку Литвина та Соціалістичної партії, нардепів різних політичних сил.

Журналісти подавали клопотання до генпрокуратури й відповідних комітетів ВРУ. Всі давали відписки або просто були байдужими. Від імені громади ми звернулися й до "Свободи", і вони, на щастя, нам не відмовили й підтримали", - заявляє активістка Юлія.

"Нам все одно хто рятуватиме ліс. Не хотіли б піару - зробили б це як їхні колеги з УТ-1. Зняли б на додачу незаконну вирубку і забудову лісу, рови, якими вже ліс окопують. Бажання деяких представників четвертої влади допомогти й висвітлити проблему лісу просто дивує", - додає учасниця зборів.

Свіжовириті рови для проведення комунікацій в лісі залишились поза увагою журналістів

Акцію коцюбинчан приїхали підтримати мешканці столиці, громада масиву Біличі. Вони запропонували зібрати підписи й домогтися надання лісу статусу культурної спадщини. За таких умов навіть якщо ліс перебуває в приватній власності його рубати не можна.

Громада селища налаштована доволі серйозно. Активісти не бачать іншого виходу, як всім громадам України об'єднатися, щоб гуртом захищати природне багатство країни.

На минулому тижні у Харкові коцюбинчани підтримали місцевих мешканців, які теж борються за збереження дерев у парку імені Горького.

"Висловлюємо своє захоплення тим, що не зважаючи на проблеми у своїй громаді, ви знайшли час і можливість приїхати і підтримати харків'ян у боротьбі за лісопарк.

Не зважаючи на те, що ми далеко від Вас, хочеться вірити, що все ж ми разом: думками, устремліннями й ідеалами, заради яких ми ініціювали цю, на перший погляд, безнадійну справу.

Друзі, тримайтеся! Нам теж нелегко. Але нас не так вже й мало, правда?" - йдеться в подяці коцюбинчанам активістки з Харкова Анни Геращенко.

Зранку місцеві жителі зареєстрували лист в селищній раді з вимогою скасувати ті рішення місцевої влади, згідно з якими ліс розпаювали і перетворили на приватну власність.

Громада у зверненні вимагає також проведення громадських слухань щодо цих питань. Але деякі активісти не виключають, що слухання влада організує за харківським сценарієм: масово прийдуть на вимогу влади працівники лікарень, поліклінік та шкіл, яким дадуть чіткі "ЦУ". 

Журналістське розслідування триває.

Олег Боровий