У свою чергу, у працюючого населення спостерігається замороження, а частіше, як правило, зменшення розміру заробітної плати, та при цьому зростає ще й показник затримки з її виплатою.
Не оминула криза і представників малого та середнього бізнесу. Так, у державному бюджеті 2009 року фінансування програми розвитку малого бізнесу зменшено уп'ятеро, припинено фінансування програми з компенсації відсоткових ставок за кредитами для підприємців, підвищено ставки ринкового і транспортного зборів.
Ця критична ситуація призвела до того, що минулого року за рейтингом Світового банку Україна посіла 145-те місце у світі за легкістю ведення бізнесу. І якщо у країнах ЄС на малий і середній бізнес припадає до 60-70% ВВП, то в Україні лише 15% ВВП.
Усі ці кризові явища, присутні і в місті Києві. І в цій ситуації місцева влада повинна не лише чекати допомоги від держави, але й сама активно сприяти відновленню підприємницької діяльності у місті.
Адже, збільшення працюючих підприємств - це більші надходження у бюджет Києва, і як наслідок більше коштів на соціальні та інфраструктурні проекти.
Тим часом дії міської влади, не додають оптимізму представникам малого та середнього бізнесу в столиці. Як вихід із складної ситуації по наповненню бюджету Києва, влада застосувала примітивні, як для нинішньої складної кризової ситуації, способи та дії.
Так, було посилено податковий тиск на представників малого та середнього бізнесу, підвищивши ціни на все і за все: від отримання дозвільної документації до (що найбільш суттєво) плати за оренду земельних ділянок.
Причому зростання орендної плати за земельні ділянки відбулося не на кілька відсотків, а в десятки разів. Такий тягар через значне падіння купівельної спроможності населення є на сьогоднішній день непідйомним для підприємств Києва. А для киян - споживачів та покупців це підвищення цін на продукти та товари першої необхідності, при зменшенні їх доходів.
Результатом цього було закриття торговельних закладів, підприємств громадського харчування та роздрібної торгівлі, які ще на початку минулого року так жваво працювали.
Тим самим збільшилась кількість сімей, які залишилися без засобів до існування.
Але для того щоб виправити цю ситуацію не потрібно вигадувати велосипед. У багатьох зарубіжних країнах вибрали тактику боротьби з кризою шляхом зниження податків з метою стимулювання економік.
У результаті зросла підприємницька активність, збільшилась кількість працюючих підприємств і зросли надходження до бюджету.
Цим шляхом повинні піти і депутати Київради. Допомогти київським підприємствам можна виправивши раніше допущені помилки і пом'якшити податковий тиск на бізнес у столиці, повернувшись хоча б до докризових показників плати оренди за землю.
Ще рік тому ми разом з підприємцями міста підготували проект, яким передбачалось зниження податку на землю та внесла його на розгляд Київради.
Однак, рішення по цьому проекту довелося чекати більше ніж півроку. Для прискорення проекту даного рішення були виступи з заявами на пленарних засіданнях Київради, писалися офіційні листи міському голові, секретарю Київради, голові бюджетної комісії.
У результаті проект рішення, яким зменшився податок на землю для бізнесу було включено у бюджет міста Києва на 2010 рік. Глибоко переконана, що завдяки цьому рішенню зросте підприємницька активність у місті Києві, збільшиться кількість малих підприємств і завдяки цьому - збільшаться надходження у бюджет Києва.
Олена Овраменко, депутат Київради від Блоку Литвина
14.11.2017, 14:56 Сергій Огородник |
13.11.2017, 11:59 Олександр Вовченко |