Лісники без лісу?

Село Лісники, що на околиці Києва, відоме своїм історичним та воєнним минулим. Саме звідси - родина першого Президента УНР Михайла Грушевського, тут є і пам'ятник його батьку.

Місцевість унікальна тим, що тут простягається стародавній природний комплекс - Чернечий ліс (від цього походить і назва села), оточений Змієвими валами, які в свій час були захистом від навали кочівників.

У Лісниках неодноразово проводилися розкопки. Тут були знайдені цінні пам'ятки давньої слов'янської культури: посуд, рештки давніх знарядь праці та інших предметів побуту. Назва "Лісники" існує вже багато століть, про це село знаходять згадки і в давніх літописах часів Київської Русі. Також із селом Лісники пов'язано багато подій часів Богдана Хмельницького.

Ліс, територія якого налічує 718 гектарів, знаходиться між п'ятьма населеними пунктами - Лісники, Хотів, Ходосіївка, Круглик, Кременище. Чернечий ліс називають зеленими легенями Києва.

Зі Змієвими валами пов'язано чимало історичних легенд про Кирила Кожем'яку та змія, який, за повір'ям, хазяйнував на території сучасного Києва та області.

Крім цього, Чернечий ліс - місце, в якому проходили воєнні дії під час Великої Вітчизняної війни. Тут пролягала лінія оборони Київського укріпленого району (КиУР), утворена в 1941 році, яка складається з 7 дотів, командирського гроту та безлічі окопів. Деякі довготривалі вогневі точки, як і стара залізниця часів війни, й зараз збереглися цілими та майже неушкодженими завдяки хащам, які розкинулися навколо. Але частина споруд тепер - тільки руїни.

Довготривалі вогневі точки мали багатогранну або округлу форму, а їх конструкція припускала наявність  казематів для озброєння, приміщень для гарнізону, складських приміщень, допоміжного устаткування, а під усім цим прокладалися підземні галереї. Доти були ретельно замасковані під місцевість, житлові і господарські споруди, для цього на дотах розміщували маскувальні сітки.

У роки Великої Вітчизняної війни свої життя віддали близько сотні місцевих жителів. До 19 вересня 1941 року у Лісниках та на його околицях велися запеклі бої, пізніше, у 1942 до Німеччини було вивезено 33 молодих дівчат і хлопців. Остаточне визволення села Лісники настало у вересні 1943-го завдяки 147 стрілецькій дивізії, яка мужньо змагалася за свободу.

У селі Лісники також і до сьогодні проживають ветерани Другої Світової та діти війни.

Сьогодення села Лісники - невтішне. Здається, мало хто окрім місцевих жителів, батьки, діди та прадіди яких жили тут, пам'ятають про таке важливе історичне минуле цієї місцевості. Зараз Чернечий ліс роздається "направо і наліво".

Вирубка лісу  в Київській області - одне з найбільш гучних питань. Велика частина зеленої території вже віддана під вирубку для мажорних котеджів.

Варто відзначити, що квадратний метр у цій мальовничій місцевості коштує майже стільки, скільки й у центрі столиці. Відповідальні за знищення Чернечого лісу намагаються переконати всіх у тому, що, мовляв, все законно. Одна з версій - просто дерева хворі.

Натомість, знищуються височезні корабельні сосни, величні шістдесятирічні дуби... І це при тому, що на території Чернечого лісу ростуть рідкісні рослини, занесені до Червоної книги.

Дерева винищують разом із корінням - так, аби вже точно.

Крім того, Чернечий ліс - один з найбільших шляхів міграцій перелітних птахів. А що й казати про те, що внаслідок таких "санітарних" чисток можуть зникнути з поверхні нашої землі унікальні Змієві вали, які за весь час витримали не одну запеклу війну...

Невже ветерани та діти війни, які боролися за нашу свободу та яким є що згадати, у 65 річницю з дня перемоги над фашистськими загарбниками побачать замість тисячолітнього лісу лише рештки знищених дерев? Невже вони заслуговують на таке "свято"?..

Ми, нащадки сміливих воїнів, які покоління за поколінням боролися за нашу незалежність, не дамо знищити Чернечий ліс та Змієві вали, адже це те, що розказує нам про наше минуле. Чи може бути майбутнє, якщо не буде минулого? Майбутнє у наших руках!

Олександра Горчинська