Активісти селища переконані, що, отримавши цей статус, буде одразу ж затверджений і оприлюднений генплан, яким узаконять розпаювання прадавнього лісу.
Нагадаємо, що депутати селищної ради Коцюбинського самовільно розширили межі селища за рахунок лісу громади міста Києва.
"Українська правда" вже рік проводить розслідування щодо вирубки лісу, яке розпочав ідеолог партії "Пряма дія" Андрій Старовойт.
Місцеві мешканці намагалися ініціювати референдум, але після зборів документи селищна рада не зареєструвала.
На вихідних депутати селищної ради від "Прямої дії" ініціювали збори для проведення референдуму, щоб надати селищу статус міста обласного підпорядкування. Активісти подали заяву до сільради, щоб внести у порядок денний зборів і питання щодо скасування рішень селищної ради, якими було самовільно розширено межі селища і ліс змінив свій статус на зелені насадження в межах Коцюбинського.
Попри те, що ініціативу активістів про скасування рішень на зборах підтримали кілька десятків людей, голова зборів Володимир Жарков відмовився ставити її на голосування для включення у порядок денний зборів.
"Дивує неповага депутатів до громадян. Люди хочуть поставити на референдум питання, яке турбує всю громаду. Для депутатів це був шанс хоча б частково очиститись і захистити ліс.
Дуже помилково було з їхнього боку проігнорувати ініціативу коцюбинчан про розширення порядку денного.
Тепер у громадян усі підстави скасувати рішення про реєстрацію ініціативної групи Жаркова, навіть якщо її погодить селищна рада", - аналізує ситуацію Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти, який був організатором трьох місцевих референдумів на Закарпатті.
Жарков також виступив проти пропозиції активістів селища ставити на референдумі відкрите питання щодо статусу Коцюбинського, яке дало б можливість мешканцям селища визначитись за що вони хочуть проголосувати безпосередньо на референдумі: за збереження статусу селища міського типу, за приєднання до столиці чи за отримання статусу міста обласного підпорядкування.
Саме тому на зборах питання було сформульоване таким чином, щоб на референдумі у людей була можливість висловитись лише за чи проти надання статусу міста обласного підпорядкування.
Голова зборів пояснив це в розмові з журналістами тим, що їхня пропозиція стратегічно невигідна, бо вони виступають тільки за такий статус, як за єдину можливість розвивати Коцюбинське. Інакше ті, хто хоче приєднатись до столиці чи зберегти статус "смт" можуть розпорошити голоси.
"А як ви хочете розвивати селище? У сорок п'ятому році межі Коцюбинського були значно більшими, ніж зараз. Тому єдиний варіант самозахват", - пояснює журналістам і активістам громади селища Марія Сова - депутат селищної ради і однопартійниця Володимира Жаркова.
"Так я отримала тут ділянку і хочу щоб і інші отримали", - додає вона.
Володимир Жарков і Марія Сова, яка "отримала землю" |
Жаркова прийшли підтримати на зборах двоє невідомих, які журналістам представились як його друзі. Один з них відверто запитав ініціативну групу перед зборами: "Ви що дійсно вірите в те, що щось вдасться змінити? Де ви бачили щоб було по іншому? В Швейцарії?"
Друзі Жаркова: Петро Щербина та Іван Слободяник |
Коли ж представниця ініціативної групи запитала в іншого анонімного друга Жаркова щодо вирубки лісу, яку розпочав головний ідеолог "Прямої дії" Андрій Старовойт задля побудови власної школи бойового мистецтва, то відповідь була такою: "А ви за спорт чи за розвиток наркоманії у селищі?"
На питання, чи володіє він інформацією, якою є площа пустирів і полів довкола Києва та в області для розбудови шкіл та інших соціальних об'єктів і навіщо при цьому нищити ліс, який понад сто років ріс, анонімний друг Володимира Жаркова і некоцюбинчанин не відповів.
"Ініціатива "Рідне Коцюбинське" створена спеціально під вибори для Володимира Жаркова. Селищна рада роздала землю громади Києва і позиція депутатів доволі відверта. Після виборів вони хочуть стати господарями на вотчині й шляхом референдуму узаконити свою попередню діяльність. Україна вже має гіркий досвід з Лозинським.
Усі маніпулятивні формулювання: ви за спорт чи за наркоманів - безпідставні. Школи можна будувати там, де немає лісу. Щодо спортивних шкіл, то в Україні кожна більш-менш серйозна олігархічна сила виховує під виглядом спорт-секції своїх приватних силовиків, яких використовує для залагодження своїх конфліктних інтересів", - заявляє Андрій Нечипоренко, юрист АК "Наталія Субота і партнери".
Щодо минулого кількох членів "Прямої дії", в тому числі й трудової біографії Володимира Жаркова, то вони працювали в скандальній будівельній компанії "УкрАзіаБуд", яка за період свого існування встигла нанести державі шкоди на кілька десятків мільйонів гривень, що було встановлено в ході досудового слідства.
Ще більшої слави "УкрАзіаБуд" зажив із скандальними дніпровськими вежами на Троєщині, які роками стоять недобудованими.
Поки генеральна прокуратура й правоохоронці вже рік працюють над матеріалами щодо незаконного розподілу лісу, почалася нова вирубка й обнесення парканами нових ділянок.
На деревах у лісі з'явились такі таблички |
Пеньки обтягли колючим дротом, утворивши "паркан" |
"Є плани... Коли реалізуємо, тоді озвучимо", - заявив Анатолій Присяжнюк, голова Київської облдержадміністрації в ексклюзивному інтерв'ю журналістам.
У лісі "процвітає" будівництво |
У той час як Коцюбинчани за опалення сплачують сьогодні від 5,5 гривні, а подекуди більше 7 гривень за 1 метр квадратний і часто судяться через здирницькі тарифи, а один куб холодної води з водовідведенням їм обходиться у 5,4 гривні, кияни сплачують за опалення 3 гривні 20 копійок за квадратний метр, а куб холодної води з водовідведенням в столиці коштує 2 гривні 87 копійок.
Ініціативна група, якій селищна рада відмовила у реєстрації документів щодо проведення референдуму задля збереження лісу, стверджує, що порядок подачі заяви про проведення зборів під головуванням депутатів селищної ради та оформлення щонайменше листів з підписами учасників зборів, за логікою вимог селищної ради, теж би мали не зареєструвати.
PS. Як стало відомо "Українській правді", двоє друзів Жаркова - це Петро Щербина, керівник відділу зовнішніх комунікацій Київського медіа-холдингу (комунальні ЗМІ столиці), та Іван Слободяник, керівник громадської ініціативи "За якісну освіту".
Журналістське розслідування щодо розпаювання і вирубки десятків гектарів прадавнього лісу триває.