Саме за таким сценарієм розвиваються події: чиновникам не вигідно констатувати факт екологічної катастрофи, адже це тягне за собою відповідальність і покарання. Тому вже зараз робляться спроби приховати сліди катастрофи!
По-перше, вся прибережна смуга, метр за метром усипана мертвим судаком (лише інколи трапляється лящ і товстолобик, а ще хвиля прибила до берега великого сома, десь за 50 кг...). І так метр за метром, кілометр за кілометром, і це не враховуючи те, що десятки тонн зібрали люди, і не менше, а то й більше - з'їли чайки, які там просто влаштували бенкет...
Катастрофа переходить у нову фазу. Те, що не було вбито, тепер добивається неможливістю нересту...
Ми знайшли ці рибні могильники, тільки в одному місці їх було чотири - ями розміром 5х6 метрів, злегка присипані пісочком. А неподалік, у корчах, навіть не присипані купи судака, сома, ляща, плотви...
Сотні кілограм мертвої риби лежать під відкритим небом, виділяючи такий сморід, що навіть у 20 метрах неможливо стояти. І вся берегова лінія заповнена гнилими тушками риби, метр за метром!
Та й як може офіційний ліквідатор або той же господар зібрати мертву рибу - і звалити її у купи там же? Вона повинна вивозитися в спеціальні скотомогильники, або такі повинні робитися спеціальними заходами. Ймовірно, що хтось просто намагається приховати сліди катастрофи, зменшити її розміри.
P.S. Уже зроблені підсумки збору підписів, які організував Громадський Комітет з ліквідації наслідків екологічної катастрофи на КВХ, створений нами, простими рибалками.
Друзі, спасибі всім за цю грандіозну роботу, спасибі в першу чергу тим активістам Комітету (їх 72 члени), які самі розповсюджували інформацію по риболовних магазинах, серед друзів-рибалок, які збирали підписи день за днем, всі три тижні поки йшов збір підписів під вимогами Комітету.
Ви побачили наживо, як апатично відносяться навіть до такої особистої проблеми самі рибалки, і це причина всіх наших проблем у суспільстві - ми, на жаль, не хочемо самі змінювати наше життя на краще.
Байдужість вбиває нас... Але земля крутиться завдяки таким як ми - тим, хто не стоїть на місці, кому не байдуже! Я радий і вдячний долі, що тепер я не один веду боротьбу з системою. Три роки тому все було ще гірше ....
Тим не менше, всього зібрано більше 4,5 тисяч підписів! Усі аркуші пронумеровані (216 листів на кожному по 20-25 підписів !!!), підписи перераховані, зроблені фотоматеріали водосховища в березні та квітні, вже після сходу льоду, та видрукувано три листи - президенту, прем'єр-міністру та голові ВР.
Три товстелезні папки відправились в офіційному порядку нашим можновладцям. І ми переходимо до більш активних дій: на наступному тижні плануємо і проводимо прес-конференцію, а потім - пікетування секретаріату президента, для того, щоб нас швидше почули!
Iгор Тихолаз, керівник Центру громадських зв'язків Київдержрибоохорони