Постійна адреса публікації: http://kiev.pravda.com/columns/4bc873dde93ba/
Українська правда
Київ

Київське море: екологічна катастрофа переходить у нову фазу

17.04.2010  12:27 __ Ігор Тихолаз

Я не здивуюся, якщо завтра в багатьох ЗМІ знову з'явиться інформація подібно до вже колись надрукованого зі слів керівництва Укрводгоспу: "Факти загибелі риби на Київському морі не підтвердилися".

Саме за таким сценарієм розвиваються події: чиновникам не вигідно констатувати факт екологічної катастрофи, адже це тягне за собою відповідальність і покарання. Тому вже зараз робляться спроби приховати сліди катастрофи!

 
Тільки-но мені надійшов сигнал, як я вже був у районі сіл Гориста та Лебедівка з журналістами. Те, що ми там виявили, вражає і жахає. 

По-перше, вся прибережна смуга, метр за метром усипана мертвим судаком (лише інколи трапляється лящ і товстолобик, а ще хвиля прибила до берега великого сома, десь за 50 кг...). І так метр за метром, кілометр за кілометром, і це не враховуючи те, що десятки тонн зібрали люди, і не менше, а то й більше - з'їли чайки, які там просто влаштували бенкет... 

 
По-друге, голий пісок на мілководді гріється під сонечком, рівень води залишається тим самим. Питання: де ж нереститься тій рибі на Київському морі, яка вижила після крижаних лещат критичного спуску води ГЕС?

Катастрофа переходить у нову фазу. Те, що не було вбито, тепер добивається неможливістю нересту... 

 
І найцинічніший, третій факт, який нас просто шокував: хтось вранці приїжджає (сторожа сусіднього яхт-клубу сказали, що не мають уявлення хто це), ретельно збирає рибу і .... закопує просто там, на мілководді!

Ми знайшли ці рибні могильники, тільки в одному місці їх було чотири - ями розміром 5х6 метрів, злегка присипані пісочком. А неподалік, у корчах, навіть не присипані купи судака, сома, ляща, плотви...

 

Сотні кілограм мертвої риби лежать під відкритим небом, виділяючи такий сморід, що навіть у 20 метрах неможливо стояти. І вся берегова лінія заповнена гнилими тушками риби, метр за метром! 

 
Ми спочатку думали, що може це якийсь дбайливий господар не вирішив чекати, що держава збереться прибирати рибну гниль, чи почали працювати офіційні ліквідатори. Але поруч немає ні баз відпочинку, ні стоянок, тільки руїни ще радянських будівель та дикий пляж!

Та й як може офіційний ліквідатор або той же господар зібрати мертву рибу - і звалити її у купи там же? Вона повинна вивозитися в спеціальні скотомогильники, або такі повинні робитися спеціальними заходами. Ймовірно, що хтось просто намагається приховати сліди катастрофи, зменшити її розміри. 

 
Утім, фото та відео матеріали, а також незалежні репортажі та статті моїх колег журналістів є більш ніж незаперечними доказами. Їх матеріали вже були в ефірі та на шпальтах низки газет. 

P.S. Уже зроблені підсумки збору підписів, які організував Громадський Комітет з ліквідації наслідків екологічної катастрофи на КВХ, створений нами, простими рибалками.

Друзі, спасибі всім за цю грандіозну роботу, спасибі в першу чергу тим активістам Комітету (їх 72 члени), які самі розповсюджували інформацію по риболовних магазинах, серед друзів-рибалок, які збирали підписи день за днем, всі три тижні поки йшов збір підписів під вимогами Комітету.

Ви побачили наживо, як апатично відносяться навіть до такої особистої проблеми самі рибалки, і це причина всіх наших проблем у суспільстві - ми, на жаль, не хочемо самі змінювати наше життя на краще.

Байдужість вбиває нас... Але земля крутиться завдяки таким як ми - тим, хто не стоїть на місці, кому не байдуже! Я радий і вдячний долі, що тепер я не один веду боротьбу з системою. Три роки тому все було ще гірше ....

Тим не менше, всього зібрано більше 4,5 тисяч  підписів! Усі аркуші пронумеровані (216 листів на кожному по 20-25 підписів !!!), підписи перераховані, зроблені фотоматеріали водосховища в березні та квітні, вже після сходу льоду, та видрукувано три листи - президенту, прем'єр-міністру та голові ВР.

Три товстелезні папки відправились в офіційному порядку нашим можновладцям. І ми переходимо до більш активних дій: на наступному тижні плануємо і проводимо прес-конференцію, а потім - пікетування секретаріату президента, для того, щоб нас швидше почули!

Iгор Тихолаз, керівник Центру громадських зв'язків Київдержрибоохорони

© 2008-2018, Українська правда - Київ
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на сайт.