Необдумана "боротьба" з водопіллям загрожує природі і державі
24 березня рівень води у Канівському водосховищі приспустили до історично низької позначки. Природоохоронні громадські організації вбачають у цьому неминучу загрозу для риб, що населяють водосховище, оскільки при нинішньому рівні води осушені всі основні нерестовища.
Не так давно стрімкий спуск рівня води у іншому, Київському водосховищі, став причиною масової загибелі риби, яка виявилась придушена кригою. Можливо, саме ця ситуація є наймасштабнішим відомим прецедентом загибелі риби в Україні.
Для створення такого рекордного випадку українським керманичам знадобилось всього кілька днів. Важко оцінити, до яких наслідків призведе наявність у воді, яка використовується для водопостачання у оселях понад 20 мільйонів українців, такої кількості мертвої риби.
Можливо, саме це стане черговою бідою, від якої нас гучно рятуватимуть найближчим часом. Проте, незважаючи на цей безпрецедентний випадок, рівень води у водосховищах планують знижувати далі.
Нещодавно міністр МНС Нестор Шуфрич повідомив, що на засіданні штабу з боротьби із повінню ухвалено рішення знизити рівень води у Київському водосховищі ще на пів метра.
Міністр пояснив, що таке рішення ухвалене у зв'язку із надзвичайно високою небезпекою підтоплення водою значних територій Києва і попросив журналістів не спекулювати цією темою і "не вигадувати дурниць" на кшталт того, що водосховище спускають, буцімто, аби не були пошкоджені ділянки елітної забудови в районі Конча-Заспи.
Важко було б не припускати, що, спускаючи водосховище, рятують саме намивні ділянки Конча-Заспи. Річ у тому, що близько 80% водозбірного басейну Дніпра знаходиться вище за течією від Києва. Тому, скільки водосховища не спускай, однаково, перш ніж потрапити у них, вода спершу повинна буде пройти через Київ.
А найбільше за все їй заважатиме Конча-Заспа. А що таке "Конча-Заспа"? - Це нічим не закріплена купа піску, яка не може і не зможе ніколи протидіяти великій воді.
Тепер черга дійшла до Канівського водосховища? Офіційно визнаний "рівень мертвого об'єму" Канівського водосховища - 91,0 м. Станом на 24 березня, рівень водосховища сягнув значно нижчих позначок.
У нинішніх умовах, коли на чималій частині протяжності Дніпра створені регульовані водосховища, території, придатні для нересту риби, залишаються лише у верхів'ях кожного з них, утворюючись на мілководдях та ділянках залишків заплави в час, коли вона вкривається водою.
Найбільша небезпека чекає на веснянонерестуючі види риб (щука, плітка), багато з яких є промисловими. Значна частка видів риб для нересту потребує мілководь 10-30 см із затопленою рослинністю. Період їх нересту вже мав розпочатись.
Як відомо, в період нересту має підтримуватися стабільний високий рівень води, забороняється коливання її рівня, забороняється будь-яка риболовля та навіть використання моторних човнів. Натомість, цього року ситуація - принципово інша. Нерестовищ немає взагалі. Так, з числа 51 виду риб Канівського водосховища, щонайменш для 10-15 видів нерест пройти не може.
За словами іхтіолога Інституту зоології НАН Юлії Коцоконь, спершу рибу, і головне плідників, розчавили кригою, а тій, що лишилася живою, тепер не дадуть нормально віднереститись.
"Види риб великих розмірів живуть довше і мають тривалі життєві цикли. Саме їм відновити свої популяції буде найважче. Проте, наслідки цього ми відчуємо не відразу - тільки через 3-5 років стане зрозуміло, наскільки підірвані рибні запаси", - сказала Коцоконь.
До цього колосального підриву рибних запасів Дніпра призводить, мабуть, чиясь посадова безвідповідальність. Та досі ніхто не покараний.
Більше того, Державний комітет рибного господарства досі не сформулював претензій з цього приводу та суму збитків, яких зазнали держава і природа у випадку загибелі риби і знищення нерестовищ. Не чути і вимог утримувати рівень води, необхідний для нересту.
Цілком можливо, що покарань і вимог ми так і не дочекаємося. Натомість і надалі будемо спостерігати непрофесіоналізм наших чиновників.
Олексій Василюк, заступник голови Національного екологічного центру України