Голубому злодюжці Альхену з "Дванадцяти стільців" таке й не приснилося б
Фото з сайту КМДА
Завхоз 2-го дома Старсобеса был застенчивый ворюга. Все существо его протестовало против краж, но не красть он не мог. Он крал, и ему было стыдно. Крал он постоянно, постоянно стыдился, и поэтому его хорошо бритые щечки всегда горели румянцем смущения, стыдливости, застенчивости и конфуза.
Завхоза звали Александром Яковлевичем, а жену его Александрой Яковлевной. Он называл ее Сашхен, она звала его Альхен. Свет не видывал еще такого голубого воришки, как Александр Яковлевич. Ильф,Петров "Двенадцать стульев".
Герої нашого часу, чиновництво з Київської міської адміністрації дуже нагадують Альхена по суті, але дещо "вдосконалили" його класичний образ. Їх єство не протестує проти крадіжок, їм не притаманне почуття сорому в принципі. Вони не знічуються, не соромляться, не конфузяться. Совість не для них. ВОНИ НАХАБНО І ВІДКРИТО КРАДУТЬ І ОБДИРАЮТЬ КИЯН!
У листопаді 2008 року в АЕК "Київенерго" виникли проблеми с газопостачанням. На ТЕЦ-5 І ТЕЦ-6 знизились температурні параметри теплоносіїв, внаслідок чого понад 2 мільйони киян майже протягом двох місяців вимушені були сидіти в холодних оселях, без теплої води. Міський голова Леонід Черновецький користуючись захистом з боку президента Віктора Ющенка та донецьких в особі керівника Партії регіонів звинуватив в усьому уряд.
Воістину коли хтось починає волати: "Тримайте злодія!", потрібно уважно придивитися до того, хто волає. Після заяв "праведного" мера виявилось, що він був не щирим і шляхом безпідставних звинувачень інших прагнув приховати аферу, в якій замішане його близьке оточення.
На теплових електростанціях існує хороша професійна традиція - тримати стратегічний недоторканий запас мазуту, на випадок виникнення непередбачуваних ситуацій. У листопаді такі обставини сталися, якраз настав час використати мазут для підтримки необхідних параметрів теплоносіїв в мережі. Цього не сталося. Кияни мерзли. За це міська влада нахабно, з кишень цих же киян - ВКРАЛА мільйони гривень за неякісно надані послуги. Батареї ледве жевріли і квартири дообігрювались електрикою.
Далі більше! У грудні 2008 року на сесії Київської міськради керівник постійної комісії Київради з питань паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства Юрій Бондар поінформував присутніх про те, що переважна більшість зазначених стратегічних запасів мазуту, була перепродана комерційним структурам!? Мова йде про стратегічні запаси!!! Що це розхлябаність, нехлюйство адміністраторів, економічна диверсія, чи злочинний бізнес за рахунок коштів та здоров'я жителів столиці?
Цікавим є той факт, що куплений мазут не було вивезено з підприємств, а залишався у їх сховищах. Пізніше міський голова Леонід Черновецький зробив заяву, що лише після його особистої участі в переговорах з новими власниками купленого (читай, вкраденого) мазуту йому вдалось з ними домовитись і придбати його для ТЕЦ-5 І ТЕЦ-6 за пільговими для киян цінами і ТЕЦ запрацювали!?
Спочатку зменшуємо ціни і продаємо мазут для близьких приватних структур, потім у них же купляємо, за цінами набагато вищими. Тобто крадуть вдруге. Вершиною цинізму була спроба міського голови видати подібну подію в якості великих здобутків за часів його керівництва містом.
Подібні дії не могли не викликати низки запитань. Особисто я у березні зробив депутатський запит з проханням про проведення детального та всебічного розслідування цієї справи, встановлення та притягнення до відповідальності осіб причетних до противоправних оборудок.
6 квітня 2009 року міністр внутрішніх справ відповів на запит, та повідомив про факти фальсифікації якісних показників мазуту, що зумовило подальший його продаж комерційним структурам за зниженою ціною.
За матеріалами дослідчої перевірки слідчим управлінням зазначеного ГУМВС у квітні було винесено постанову про порушення кримінальної справи за шахрайство.
Слідчим міліцейського управління було установлено факт продажу мазуту за ціною вдвічі нижчою від реальної його вартості - по 740 гривень замість 1570 гривень за тону.
Таким чином міська влада здійснила крадіжку на суму 71 мільйонів гривень. Слідство зацікавив "щасливий покупець халявного мазуту". І тут почались творитись різні дива.
Ні для кого не є секретом факт кураторства з боку Партії регіонів Прокуратури. Не треба скидати з рахунків і особливі стосунки між Прокураторую та Київською міською владою, яку започаткував ще Олександр Омельченко. Мова йде про досить сумнівні земельні та квартирні оборудки, в яких не останнє місце займає саме Прокуратура.
Тому не дивно, що саме Прокуратура зажадала справу на перевірку, хоча в принципі, не повинна була цього робити. Справу почали "динамити" та затягувати. Майже місяць вона там пролежала і лише після мого звернення у травні до президента, прем'єра, генерального прокурора, міністра МВС справу повернули.
У червні Прокуратора Києва своїм листом до мене констатувала, що в провадженні СУ ГУ МВС України в Києві перебуває кримінальна справа, порушена за фактом заволодіння чужим майном, а саме мазутом, який зберігався в сховищах "Київенерго", шляхом обману, вчиненого в особисто великих розмірах.
"На даний час у справі проводяться усі необхідні та можливі слідчі дії, а також оперативно-розшукові заходи, направлені на розкриття злочину та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Разом з цим, з метою повного, всебічного та об'єктивного розслідування обставин вчинення злочину прокуратурою міста у справі видано письмові вказівки. Досудове слідство триває".
Складно сказати, якого роду були згадані письмові вказівки.
На календарі вже 10 листопада 2009. Слідство триває... Справа припадає пилом.
Подібна логіка цілком зрозуміла, сьогоднішнє завдання регіоналів та Черновецького -протриматись ще декілька місяців. Вони сподіваються, що Янукович переможе і тоді проблема розсмокчеться сама по собі. Тому й маємо факт саботажу та блокування даної кримінальної справи.
"Дойдя до слова "музыкальный", Александр Яковлевич покраснел. Сначала запылал подбородок, потом лоб и щеки. Альхену было очень стыдно. Он давно уже продал все инструменты духовой капеллы. Слабые легкие старух все равно выдували из них только щенячий визг. Было смешно видеть эту громаду металла в таком беспомощном положении. Альхен не мог не украсть капеллу. И теперь ему было очень стыдно. Ильф, Петров "Двенадцать стульев".
Леонід Михайлович, його донецькі покровителі, любий друг з Банкової, схоже, про сором забули після свого першого "чесно заробленого мільйона". Ну як тут не скористатись коли твоя сім'я контролює в столиці усіх і вся. Ну не міг Леонід Михайлович не украсти мазут у киян цілих два рази, якщо ті продовжують жувати гречку та давно протерміновані шпроти і слухають псалми Аделаджі.
Він так зневажає киян, що не обтяжує свою совість стражданнями. Таке Альхену не могло приснитись навіть в страшному сні.
Хочу, щоб цю публікацію Генеральна прокуратура сприйняла, як черговий мій депутатський запит та передала справу до суду.
 |