СТОЛИЧНІ – ЗЕМЛЯ І ВЛАДА

16.10.2009  14:15 __ Тетяна Меліхова


Фото з сайту КМДА
Між столичними землею та владою завжди були непрості стосунки. Точніше сказати, непрозорі. А з приходом у Київ мера Леоніда Черновецького вони стали ще туманнішими.

Наприклад, за першу каденцію Леоніда Михайловича Київрадою було роздано 3500 га землі, з них 2200 га - вільні земельні ділянки, які б могли бути передані на конкурентних засадах. І бюджет м. Києва додатково міг би отримати не один мільярд гривень. 

Ці цифри, певно, наштовхують Вас на питання "Чому так відбувається?" Що робить опозиція і зокрема БЮТ? Питання логічне. 

Дуже часто депутати, так само, як і кияни, опиняються у ситуації спостерігачів за театралізованою грою провладної більшості у сесійній залі Київради. З одного боку, засідання транслюються в прямому ефірі муніципальної телекомпанії "Київ", у кулуарах сесійної зали працюють журналісти...

З іншого, по телевізору кияни бачать лише те, що знімає для них автоматична камера, керована режисерами засідання, журналістам документи зазвичай видаються без "земельних питань", а зачитування доповідачем цих питань звужується до номерів кадастрових справ чи "натяків" на "земельні ділянки у Святошинському районі", за якими незрозуміло що стоїть. Аналогічно часто виглядають для депутатів і проекти рішень - лише назва у порядку денному, без пояснювальних записок або жодних інших документів. У таких випадках БЮТ не голосує. 

Так, наприклад, дві сесії тому одним-єдиним проектом рішення більшість Леоніда Черновецького готова була забетонувати пів-Києва. Я веду мову про Схему розміщення готелів у місті Києві на період до 2020 року, яку депутатам подали без адресного переліку.

Пізніше з'ясувалося, що для будівництва готелів планується відвести 150 га землі, з них 50 га - це зелені зони, ліси та парки столиці. А в залі все це було завуальовано під "голосуємо за питання №". І лише завдяки наполегливості депутатів БЮТ місту, а потім і міжнародній спільноті став відомий зміст цього проекту рішення.

Зокрема, те, що на території заповідника Бабин Яр, який є історичною пам'яткою та культурною цінністю декількох народів, міг бути зведений тризірковий готель. 

Бачачи, що на місцевих рівнях і, в першу чергу, в Києві відбувається неконтрольована роздача вільних від забудови земельних ділянок, уряд Юлії Тимошенко при затвердженні бюджету України на 2008 рік вніс зміни до Земельного кодексу України, які передбачали відведення вільних наділів лише на аукціонних засадах. 

Але молоде та перспективне оточення Леоніда Черновецького знайшло шпаринку навіть попри зміни у законодавстві: клопотання, які надійшли до 1 січня 2008 року правдою й неправдою активно продовжували вноситись та затверджуватись на сесіях.

І лише 15 жовтня 2009 року вступила в силу постанова Кабінету міністрів України, відповідно до якої на сесійних засіданнях місцевих рад забороняється надавати вільні від забудови земельні ділянки юридичним особам без проведення конкурсів та аукціонів, незалежно від дати реєстрації клопотання. 

Саме тому в Київраді народилися два останніх "за старими земельними правилами" пленарних засідання 13 та 14 жовтня, що фактично й стало "земельною агонією" черновецьких.

Подив викликала поява у сесійній залі Київради депутатів Верховної Ради України від Партії регіонів, які силою взялись протидіяти опозиції, що намагалась не допустити запланований оточенням мера земельний дерибан.

Адже на цих пленарних засіданнях планувалась роздача більше 100 га столичної землі. З них половина - вільні земельні ділянки, де 40 га - це зелені зони. І лише завдяки діям опозиції ці засідання не відбулися, і наступну сесію призначили на 29 жовтня. 

Серед плеяди земельних питань планувалось виділення 21 гектару ділянок, вкритих лісом, у Кончі-Заспі вздовж Столичного шосе. Єдиним неприхованим стало питання "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Девін-Трейд" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування розважально-виставкового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями адміністративного і торгівельного призначення на Столичному шосе, 33 у Голосіївському районі".

Вищезгаданому товариству хотіли передати у власність 2,21 га землі для реалізації проекту розважального центру, заради побудови якого на цій землі будуть знищені всі зелені насадження лісової території (117 дерев, 64 кущі та 10 тисяч 260 кв.м трави).

Іншим рішенням - ТОВ "Центр екологічних ініціатив" намагались передати 13 гектарів, в тому числі прибережної смуги, вздовж Столичного шосе у затоці Старик. У 2007 році цьому ж "Центру екологічних ініціатив" Київрада вже намагалась надати ці ж 13 гектарів, однак суд не дозволив. 

Давайте згадаємо інші найбільш кричущі надання столичних земель останніх сесій:

  • Протасів Яр - хотіли віддати 0,098 га для будівництва офісного центру за рахунок частини території гірськолижного комплексу "Протасів Яр". Проект рішення не погоджувався екологічною комісією і передбачав внесення змін до Генерального плану та програми розвитку зеленої зони.
  • Сирецький гай - 1, 62 га території зелених насаджень відвели під житлову забудову апарату Ради національної безпеки та оборони України
  • Парк навколо заводу ДШК на перетині вул. Червоногвардійської та Червоноткацької. При внесенні змін до попереднього рішення 5,78 га повністю вилучили з земельної зони - для будівництва торговельно-розважального комплексу.
  • ТОВ "Інтерфарм" - 0,17 га по вул. Кондратюка отримало за рахунок території, раніше відведеної під будівництво комплексної лікарні.

 Дивним  чином, винятком стали декілька проектів рішень щодо передачі земельних ділянок  навколо станцій метро по проспекту  Бажана, які дійсно були передані 8 жовтня 2009 р. за результатами проведених у 2007 р. інвестиційних конкурсів. 

З огляду на безцеремонне ставлення столичної  влади до зелених зон та вільних від забудови земельних ділянок, наша фракція займає жорстку позицію - в земельному дерибані участі не приймати. 

Свого часу БЮТ застосовував різні методи тиску на оточення Черновецького: і блокування трибуни, й інформування громади через ЗМІ, і звернення до правоохоронних органів, включаючи Генеральну прокуратуру, і позови до суду.

Як приклад, хочу нагадати результати сесії 1 жовтня 2007 р., коли через підставних осіб (15 сумнівним кооперативам із 7 засновників) було віддано 1500 га земель Кончі Заспи, Жукова острова, зелених зон разом з водоймами, земель сільгосппризначення та інших. Але система столичної влади за Черновецького вибудувана так, що опротестувати зацікавлені рішення, отримати наявний у владної команди перелік вільних ділянок, які вони роздавали на свій розсуд чи бодай звіт про поіменне голосування сесійної зали практично неможливо. Відповідні документи тримають за сімома замками. 

Саме  це й стало однією з причин ініціювання урядом Юлії Тимошенко рішення, яке відтепер дозволяє передавати вільні ділянки підприємцям лише на конкурентних засадах. Щоправда, виходячи з досвіду 3-річного господарювання у столиці мера Черновецького, розраховувати на те, що його оточення 100-відсотково виконуватиме усі нормативні документи, не доводиться.

І як не банально це звучить, справжнім рецептом проти земельного дерибану у м. Києві, на моє переконання, може бути лише зміна столичної влади. 
 

Тетяна  Меліхова, голова депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" у Київській міській раді

powered by lun.ua