До пори глечик воду носить

Версія для друку     Додати коментар

20.08.2009  11:13 __ Остап Семерак, для УП

Історія, яку я розповів читачам УП в публікації "Гроші не пахнуть. Особливо, коли вони смердять", отримала продовження. 

Нагадаю, йшлося про виставки-ярмарки, які в лютому-березні цього року за вказівкою з київської мерії були організовані у столичних школах. 

У добровільно-примусовому  порядку школярі виготовляли, продавали та купували різні вироби - іграшки, сувеніри тощо. Виручка, як їм пояснили, мала потрапити до інтернатів Київської області, де виховуються діти-інваліди. 

Однак, як виявилося, гроші дорогою "заблукали". У відповідь на авторове депутатське звернення Головне управління освіти і науки Київської міськдержадміністрації повідомило, що виторг у сумі 32,7 тисяч гривень потрапив на рахунок, з якого дають подачки "улюбленим бабусям" мера. 

Проте навіть елементарний підрахунок не залишає сумнівів щодо того, що насправді сума, зібрана з усіх шкіл, була на декілька порядків більшою - адже лише один клас, батьківський комітет якого звернувся до мене, заробив на ярмарку 1800 гривень (а в Києві понад 500 шкіл, і в кожній - десятки класів)! 

Однак київська міська прокуратура "підстав для вжиття заходів прокурорського реагування" в цій історії не знайшла. На моє звернення там відповіли, що "наказ про обов'язкове проведення школами виставок-ярмарків не видавався, зазначені акції є добровільні, проводяться за згодою батьків, дітей та педагогічного колективу"... 

Тим часом, перша публікація отримала резонанс - відгукнулися батьки, діти яких навчаються в різних школах столиці. Дозволю собі процитувати низку коментарів: 

"Школа №178. Мою дочь обязали сделать поделку и купить поделку своей одноклассницы. 5 гривен тоже деньги. Учителя трясутся и готовы выкладывать свои кровные на этого "космонавта". У меня двое детей-школьников и 84-летняя бабушка-пенсионер с мизерной пенсией, которую я обеспечиваю. Черновецкий нашел с кого доить деньги себе в бюджет...". 

"Харьковский массив, школа №267: прошла ярмарка продажи поделок, участвовали принудительно с 1 по 5 класс. Деньги ушли в казну Черновецкого". 

"СШ №27, Нивки. Накануне 8 Марта учеников заставили принести всякие ненужные вещи на ярмарку. И ученики сами эти же вещи покупали. Куда ушла выручка - не известно". 

"Оболонь.  СШ №232. 5 марта прошла ярмарка товаров, которые сделали ученики школы. Все вырученные от продажи деньги собрали учителя. На вопрос, куда они собирают деньги, получили ответ: Черновецкому, для его бабушек". 

"Моя дочь-четвертоклассница сообщила, что нужна поделка (но не из картона, стекла и т.д.) в дом ребенка к 8 Марта. Я полдня сидела в инете, чтобы что-то найти подобное. Полвечера с дочерью делали куклу-мотанку, вышивали, одевали. До чего я была возмущена, когда забрала ребенка со школы со слезами и нежеланием идти на следующий день в школу. 

Оказалось, поделка "не та". Нужна другая, чтобы можно было продать. А кто ослушается, то будет вам полечка с выходом, с характеристиками на родителей и "не поступите вы в хорошие школы" (мы заканчиваем школу-садик и все переходим в новые школы). 

Ребенок в истерике, я в  гневе. Итого - следующий вечер муж с температурой с дочерью лепят "нужную поделку" для обогащения наших слуг. Сколько могут над нами издеваться, родители?!!!!". 

Цю інформацію я переадресував до Генеральної прокуратури, направивши туди чергове депутатське звернення з вимогою ще раз, як слід, перевірити законність проведення таких ярмарків, використання дитячої праці для отримання прибутків та цільове використання цих прибутків. 

Після цього  я отримав листа, підписаного  заступником Генпрокурора Корняковою, в якому повідомляється:  

"Встановлено, що заступником голови Київської міської державної адміністрації Журавським В.С. направлено керівникам дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, спеціалізованих та професійно-технічних закладів м. Києва листа від 06.02.2009 № 005-189 з вимогою організувати у зазначених закладах виготовлення мистецьких виробів учнів і вихованців та реалізувати їх на благодійних виставках-ярмарках. 

Отримані  кошти від проведених заходів зорієнтовано перерахувати на конкретний розрахунковий рахунок "Гранти на покращення рівня життя соціально незахищених верств населення" Головного фінансового управління КМДА для підтримки одиноких, непрацездатних громадян і людей похилого віку. 

Зважаючи  на те, що дії службових осіб Київської міської державної адміністрації суперечать вимогам ст.ст. 6, 61 Закону України "Про освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1222 "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування", прокурору м. Києва доручено внести протест на незаконні дії". 

Отже, крига на каламутній воді, в яку намагалися сховати кінці цієї оборудки, нібито скресла. Однак і надалі відкритим залишається питання, скільки ж насправді грошей "заробили" на дітях столичні можновладці, і куди ці гроші поділися. 

Тим більше, що, як випливає з інформації Генпрокуратури, ярмарки проводилися не лише у школах, але й у "дошкільних, позашкільних, спеціалізованих та професійно-технічних закладах м. Києва". Тобто сума мала бути значно більшою, ніж ми могли припустити раніше. 

Щоправда, дотеперішня результативність роботи столичної прокуратури - коли йдеться про контроль за діяльністю міської влади - не викликає оптимізму. Може, правду кажуть злі язики, що у прокуратури, добре підгодованої мерією, рука на неї просто не підіймається? 

Якщо це не так, то чому ж тоді справа зрушилася з мертвої точки лише після наполягання Генеральної Прокуратури? 

Переконаний, що чимало киян теж хочуть отримати відповіді на ці запитання. І не лише на ці, а ще на багато-багато інших, які накопичилися за період "князювання" в Києві пана Черновецького з компанією. 

Ми намагатимемось ці відповіді отримати і донести їх до громадськості. "До пори глечик воду носить", - говорить народна мудрість. Чиновницьке свавілля, помножене на зухвалу безкарність, що процвітає в самому центрі нашої країни, має бути зупинене.