Політичні пріорітети команди Черновецького

Фото Дмитра Ларіна

Протягом уже кількох місяців поспіль український виборець спостерігає як один за одним з'являються нові претенденти на крісло глави держави. Станом на початок серпня 2009 року про готовність балотуватися на посаду президента вже заявили 12 політиків, серед яких і чинний мер Києва Леонід Черновецький.

Втім, на порядку денному у Черновецького першим пунктом стоїть завдання збереження посади київського міського голови. Тому "молода команда" зараз активно шукає впливового політичного союзника, який після президентських виборів гарантував би недоторканість чинній київській владі.

Що ж взамін за владні гарантії може запропонувати команда Черновецького? Хибною є думка, що мер Києва володіє 25-30% голосів громади міста, зокрема столичних "любих бабусь", які б не зашкодили будь-якому впливовішому політику, особливо у другому турі.

Рейтинг Черновецького впав у кілька разів і за даними різних досліджень сягає максимум 7%. Проте, у нього є серйозний передвиборчий фонд та розгалужена мережа агітаторів, тобто відповідальних за безпосередню комунікацію у кожному районі міста, будинку, під'їзді.

Також в арсеналі Черновецького є кілька тисяч прихожан "Посольства Божого", які за символічні кошти можуть ефективно провести кампанію "від дверей до дверей".

Зрештою, контрольований столичною владою Київський медіа-холдинг міг би стати непоганим рупором одного з кандидатів у президенти на рівні міського медіапростору.

Одним словом, зацікавленість основних політичних гравців у Черновецькому є логічною. Спробуємо коротко охарактеризувати рівень співпраці Блоку Черновецького з найбільш рейтинговими політсилами.

Партія Регіонів. "Щільна співпраця" ПР і БЛЧ триває вже давно. Найбільш красномовно підтримку чинному меру Києва регіонали продемонстрували під час розгляду у ВР звіту ТСК, яка розслідувала обставини порушення Конституції і законів України, а також протиправні рішення посадових осіб КМДА і Київради.

При першій спробі 5 червня 2009 року за "античерновецький звіт" не проголосував жоден депутат із фракції ПР, згодом, 11 червня 2009, звіт ТСК підтримав лише один регіонал.

Крім цього чітку промерську позицію займає фракція ПР у міськраді, за що керівник фракції Омельяненко якось під час засідання Київради просто випросив у Черновецького посаду керівника КП "Київавтодор".

До речі Черновецького пов'язує з Партією Регіонів давня політична історія. Ще у 2000 році він, як голова політичної партії "За красиву Україну", підписав політичну угоду з Рибаком та Порошенком та увійшов до міжпартійного об'єднання "Партія регіонального відродження "Трудова солідарність України".

Через рік партійці відмовилися від надто довгої назви партії і на позачерговому з'їзді у березні 2001 перейменували її на Партію регіонів.

Тому не дивно, що саме Рибак був присутнім на міській конференції столичної організації ПР, коли люди Черновецького увійшли у виборчий штаб кандидата у президенти Януковича.

БЮТ. Незважаючи на награну ворожість Тимошенко і Черновецького, відносини між ними є досить тісними. Одна з головних причин - БЮТ відмовився від ідеї зміни київської влади.

Тимошенко не вигідні вибори у Києві перед президентськими - невдалий результат вдарив би по її особистому рейтингу і зменшив партійне представництво у Київраді. Тому прем'єру не потрібні додаткові ризики і чіпати Черновецького до президентських виборів вона не збирається. Хоча взаємна публічна критика продовжиться, з суто електоральних мотивів.

Що стосується діяльності фракції БЮТ у Київраді, вона явно маневрує між промерською й опозиційною позиціями. Свого часу столичний БЮТ підтримав ряд одіозних ініціатив Черновецького, голосував за суперечливе рішення по впорядкуванню діяльності МАФів, підтримав проект бюджету Києва на 2009 рік. З іншого боку, у ЗМІ бютівці використовують виключно опозиційну риторику.

Мені пригадується виступ керівника фракції БЮТ попереднього скликання Київради Віктора Манжури, який зазначив: "Ми, Блок Юлії Тимошенко, ішли на вибори з програмою "Справедливий Київ". Наша програма співпадає з програмними засадами Блоку Леоніда Черновецького, тому ми не бачимо жодних розбіжностей, які б могли поставити нас по різні сторони барикад. Власне, самих барикад у місті Києві не повинно бути" (офіційний сайт БЮТ, 15 вересня 2006).

Як на мене, сьогодні ідеологічно нічого по суті не змінилося. Навіть Томенко (який, до речі, планує балотуватися на пост мера Києва) в одному з інтерв'ю двозначно зазначив, що фракція БЮТ у Київраді є лівою чи правою рукою Черновецького.

Та все-таки співпраця на президентських виборах Черновецького й Тимошенко виглядає менш перспективною, аніж з її політичними опонентами.

Фронт змін. Нещодавно надбанням громадськості стала інформація стосовно фінансування київського штабу Яценюка одним із заступників голови КМДА - Міроновим. У київських кулуарах ходять чутки про те, що мер Києва отримав від представників центрального штабу Фронту пропозицію щодо спільних дій під час президентської кампанії.

Однозначно можна стверджувати, що Яценюк не зацікавлений рекламувати спільність своїх дій з командою Черновецького, оскільки потенційний столичний електорат Фронту негативно ставиться до чинної київської влади і не сприймає ідею такої співпраці.

У цьому контексті, напевне, слід розглядати як політичну технологію "конфлікт" Фронту змін з київською владою внаслідок демонтажу їх агітаційних наметів.

Висновок напрошується такий: якщо Яценюк справді націлений на перемогу на виборах, йому, як нікому іншому, потрібно заручитися підтримкою Черновецького в Києві, принаймні, для збільшення шансів пройти у другий тур.

Що ж стосується самого мера Києва, то незважаючи на невдале управління містом, він і його "молода команда" не полишає надії закріпитися не лише на столичному, але й на загальнодержавному рівні.

Для себе вони визначили два основні пріоритети: за будь-яку ціну втриматися при владі у Києві до 2012 року (згідно рішення КС) та якнайвдаліше використати президентську кампанію для подальшого проходження у стіни парламенту.

Хто зможе краще гарантувати виконання цих зобов'язань після президентських виборів, того й підтримає Блок Черновецького. Ясно одне - у будь-якому випадку мер не збирається пасивно спостерігати за розвитком політичних подій у гарячу виборчу пору і буде брати у ній активну участь.

І п'ятнична заява в.о. голови КМДА Голубченка, що мер у відпустці набирається сил перед виборами президента, лише підтверджує цю тезу.

Василь Мокан