Війна за Київ: фальстарт чи передвиборча технологія?
Таке враження, що терпець урвався. Нарешті! Питання про зміну влади в Києві, начебто, стає актуальним. Президент та уряд, головні вороги поточного періоду, роблять гучні заяви, погрожують, оцінюють плани майбутньої кампанії. Але досвід минулого року показує, що войовнича риторика може не давати ефекту в умовах боротьби за київську владу.
Чи це знов-таки, як і у випадку з "імпічментом" Ющенка лише спосіб відволікти людей від думок про "бессмысленный и беспощадный бунт", заробити президентсько-передвиборчі дивіденди та залишити все так як воно є?
Партії
Після спроби запровадити у Києві платну медицину, чергового підвищення житлово-комунальних тарифів, планів відселення мешканців квартир на перших поверхах житлових будинків та "депортації" одиноких бабусь невідомо куди із супутньою конфіскацією майна, а також скандалів з мерськими скачками та іншими "лотереями", популярність Черновецького пішла донизу.
Раніше серед киян побутувала думка, що у провінції можливі будь-які негаразди (відключення гарячої води, світла, опалення) а от у Києві все буде добре. Виходить, що це не зовсім так. У Києві може бути ще гірше, ніж у Мелітополі чи Макіївці.
Як сказав автору цієї статті один знайомий з Харкова: "Наші Дьоба та Гьопа - це дрібні шахраї порівняно з вашим Космосом". Так, і справді масштаб зовсім інший, столичний.
На словах проти Черновецького усі хто є. Особливо прискіпливо до нього ставляться мас-медіа. Називають усіма можливими епітетами, критикують кожну ініціативу, пильнують за кожним публічним кроком. Про блукаючі сторінками інтернет-видань фото київського мера краще промовчимо.
Але власники багатьох медіа, що називають Черновецького не дуже красивими словами, прямо чи опосередковано підтримують його у прийнятті та реалізації принципово важливих рішень. Звісно, сам Черновецький тут ні до чого. Це просто такий вияв свободи слова, яка мало що важить.
Юридично депутати можуть влаштувати Черновецькому "імпічмент". Але для цього потрібно мати дві третини голосів, тобто 80 від 120 київрадівських. А якщо згадати, що Блок Черновецького має 43 "багнети", то стає зрозумілим, що сподіватися на депутатів нема чого.
Але ж можна створити анти-"черновецьку" більшість та блокувати усі непопулярні рішення! Технічно така можливість існує, бо БЮТ має 32 мандати, Блок Кличка - 15, а литвинівці-пилипишинці - 11. Додайте сюди ще горбалівську "регіональну" групу з 6 мандатами та дивне утворення під назвою "фракція Катеринчука" (аж 2 місця) і матимемо хистку більшість, що іноді буде здатна налякати Олеся Довгого.
Але близькі до Банкової кличківці не зможуть довго дружити з бютівцями, а ПР та литвинівцям краще буде просто покрасуватися перед виборцями, ніж розчищати дорогу до влади для Кличка чи кого-небудь ще. Тренд цієї весни - відмежуйся від Черновецького, покажи, що ти не маєш з ним нічого спільного, але не роби зайвих кроків, бо і так добре.
Влада та громада
Загальний настрій киян негативний щодо мера. Незадоволені практично усі. Навіть бабусі починають розуміти, хто він такий.
Але, незважаючи на це, громада нездатна на формулювання та відстоювання власної позиції. Згадуючи 2004 рік, не важко помітити різницю. Тоді весь розумний Київ вийшов на вулицю. Зараз незадоволені всі, але ці "всі" сидять вдома.
У "анти-Черновецького" руху немає лідерів, грошей та символіки. Немає об'єднуючої ідеї. П'ять років тому боролися за краще життя, за рух до Європи та Америки. За що боротися зараз? За дешеві платіжки? За метро на Теремки? За зарплати для байдужих лікарів та некваліфікованих вчителів?
Жодна з команд не представила цілісної програми розвитку міста. Окремі пропозиції пропонували у тоді ще не-розколотому НУНС, але вони так і залишилися на рівні стратегічних роздумів.
Вакуум у Києві не влаштовує нікого. Це як близькосхідна проблема. Мабуть, у світі знайдеться багато країн незадоволених ізраїльським контролем над Єрусалимом, але жодна з них не візьме на себе відповідальність за цю колиску трьох релігій.
Якщо зняти Черновецького, то хто замість нього? Хто керуватиме Києвом? Ющенку потрібен контрольований мер для забезпечення максимально ширшої підтримки на виборах-2010. Януковичу не потрібно, щоб хтось із "помаранчевих" захопив посаду мера, яка як на сьогодні далека від можливостей Партії регіонів. Тимошенко вже довела свою здатність недооцінювати супротивників у обмежених умовах міської війни. Еліти не можуть домовитися, а люди поміж цим страждають від відчуття власної безпорадності.
Для столичної громади в цьому випадку вимальовується сумна перспектива.
Навпаки, вміння Черновецького маневрувати між різними політичними силами, враховуючи специфічний інтерес кожної з них, обіцяє йому спокійне життя. Бо 2010 рік не розв'яже питання про владу у пост-модерністській Україні. Збережеться стан справ, коли президент контролюватиме далеко не всіх.
Отже своєрідна ніша, яку займає Черновецький буде затребуваною і надалі.
"Кроки назустріч людям"
На цьому можна було б поставити крапку, закінчивши цю історію на сумній інтелектуальній ноті. Однак, є практичні кроки, що можуть вивести киян з коматозу.
1. Референдум про довіру меру.
Зібрати підписи можливо, і в сьогоднішніх умовах може знайтися багато людей, що зголосяться підтримати цю ініціативу. Щоправда, механізм проголошення референдуму не чіткий. Зібрані підписи ще не є гарантією дострокових виборів, але вони здатні показати усвідомлену позицію громади, а не лише емоції окремих бабусь.
2. Розмежування посад голови КМДА та голови міської громади.
Теоретично є можливість призначити голову КМДА указом Президента, адже Київ як і Севастополь має особливий статус міста центрального підпорядкування. Тоді Київ матиме двох мерів, призначеного та обраного, між якими почнеться судова боротьба. Ситуація безвладдя не зможе тривати довго, тож переможе найсильніший з двох суперників.
3. Наполягання на проведенні виборів мера у 2010 році та їх проведення у два тури.
Команда Черновецького наголошує, що чергові вибори мера мають відбутися у Києві не раніше 2012 року, бо у минулому році мали місце вибори дострокові.
Але як каже прес-секретар Комітету виборців України Олександр Черненко: "Чергові місцеві вибори призначаються постановою Верховної Ради по всій Україні одночасно, без вказання назв населених пунктів. Тобто вони будуть призначені і в Києві". А вся Україна має йти на чергові місцеві вибори навесні 2010 року.
А щодо двох турів, то на це потрібна згода депутатів ВР, що мають для цього рішення усі законодавчі можливості.
4. Жорстка критика та опір кожній з нових ініціатив міської влади, що порушують права громадян.
Простий приклад, що ілюструє щоденний наступ влади на громаду - зміна маршруту тролейбусу № 5. Спочатку людям "впарили" проїзні по 600-800 гривень, а потім почали знімати автобуси та тролейбуси, закривати окремі маршрути.
"П'ятий" тролейбус, який їде майже через все місто (з центра до Куренівки), замінити нема чим. Метро тут не допоможе, та і у ньому теж починають з'являтися свої складнощі з інтервалом руху.
Якщо тролейбус № 5 повернеться до свого звичайного маршруту, і люди не будуть змушені їздити невідомо як, це вже буде нашою маленькою перемогою. Навіть без зміни влади.
Юрій Корогодський