Черновецький і пам’ятник Гонгадзе: піар на кістках?
Фото прес-служби КМДА
Черновецький приїхав зі свитою: з заступником Віталієм Журавським, з керівниками прес-служби, з купою охорони і чомусь із лідером Соціалістичної партії Олександром Морозом.
І як не дивно, все було підлаштоване саме під приїзд градоначальника, вихід якого оголосили заздалегідь по гучномовцю.
Спочатку мер ішов з театрально похнюпленою головою під звуки духового оркестру, але після того, як стягнули простирадло з монументу, мер почав сміятися і перешіптуватися Морозом, який прийшов на церемонію відкриття "у якості свідка тих подій".
Здавалося, що вечірню годину для відкриття пам'ятника вибрали невипадково. Монумент підсвітили прожекторами, у світлі яких мерехтів сніг, а довкола стояли люди зі смолоскипами. Не зі звичними свічками, з якими люди вшановують щороку Георгія на Майдані, а зі справжніми смолоскипами, що робило вечір схожим на містичне дійство.
Під час хвилини мовчання було чути лунке цокання друкарської машинки. Черновецький перехрестився і опустив голову. Але за мить суму мера як не було: градоначальник почав слухати "людину, якою він пишається", Олександра Мороза.
Лідер соціалістів у свою чергу відразу взявся співати оду градоначальнику.
"Любі друзі , шановні кияни і всі, хто тут знаходяться! Шановний Леоніде Михайловичу, це велика справа, яку зробило сьогодні керівництво міста, - створення пам'ятника Георгію Гонгадзе і журналістам", - пафосно розпочав Мороз.
Він назвав встановлення пам'ятника "через 8 років" - почесним обов'язком для всієї влади.
"Але цей обов'язок взяла на себе міська влада, - оглядався соціаліст на Черновецького. - Шкода тільки, що на цей момент ми ще не знаємо правду всю правду юридично зафіксовану про те, як сталася біда, як сталася така трагедія, котра ганьбить сьогодні Україну".
Згадав Олександр Олександрович і матір Георгія - Лесю Гонгадзе, яка, до речі протягом цих років виступала категорично проти, встановлення будь-яких пам'ятних знаків її сину.
"Шкода, що ми не можемо сьогодні дати можливість матері Гонгадзе покласти квіти на його могилу, бо вперше, мабуть, в світовій історії жертва трагедії не знайшла свого притулку в нашій землі", - сказав, опустивши голову Мороз.
Далі були гучні фрази про "крапки у цій справі", про "відповідальність за заподіяне зло", про "замовників і організаторів вбивства", про "покладене за свободу слова життя", про "вічний подвиг і вічне життя в серцях людей"... Гарно звучало, але не вірилося жодному слову.
Не вірилося, що і градоначальник прийшов вшанувати пам'ять. Хоча, то з якого боку подивитися: про те, щоби київського мера запам'ятали, Черновецький дбає кожним словом і рухом.
Не даремно спочатку звернувся до тих, хто дивитиметься, слухатиме і читатиме про те, як "великий мер усіх киян" усупереч всім перешкодам рветься зробити благу справу.
"Я хочу сказати з повною відповідальністю, що Георгій Гонгадзе живий, і він буде жити завжди в серцях справжніх патріотів України. Я точно знаю, що такі ж пам'ятники, а можливо і кращі, відкриються у всіх містах і селах нашої країни, тому що Гонгадзе - це справжній герой, це символ української незалежності, мужня людина", - заливався Черновецький.
Але сказавши кілька слів про журналіста, градоначальник перейшов на ... самого себе - чому б не задати про зроблене ним добро за такої нагоди.
"Я щасливий, що саме з моєї ініціативи ми приступили до створення і реалізації цієї глобальної ідеї. З різних сторін лунали зовсім різні заклики. По-перше налаштувала одна з політичних сил, найвідоміша сьогодні в Україні, матір Гонгадзе - нещасну жінку, дуже хорошу і справжню патріотку - цей пам'ятник не ставити", - наголосив на своїй величі мер, не забувши принагідно і задля більшого контрасту полити кого-небудь брудом.
Далі Черновецький висловив побажання "ставити пам'ятники, не чекаючи смерті, кожному герою, в тому числі і тим журналістам, які і тут присутні".
"Насправді це буде справедливо - у світі є така практика. Це правильно. Ми присвоїли одній з центральних вулиць ім'я Гонгадзе, ми зробили його почесним громадянином Києва. І він для мене завжди живий. Інше питання, що злочинці, які вбили цю відому людину, не покарані", - схилив голову мер.
Але відразу ж наголосив, що вбивці "ніколи не будуть покарані, поки в нашій країні не буде хоча б елементарний порядок", знову натякнувши на прем'єра Тимошенко.
"Мені соромно! За владу, яка так ставиться до своїх кращих героїв. Я не мав честі знати Георгія Гонгадзе, але зі мною разом в офісі партії "За красиву Україну" працювала його дружина", - знайшов таки зв'язок з Гонгадзе столичний градоначальник.
Не забув мер (скрививши обличчя) згадати 1998 рік, коли він "за деякими прогнозами долав 10% бар'єр на вибори президента України, чи Верховної Ради", і коли йому погрожували в адміністрації президента.
"В адміністрації президента мені тоді непрозоро натякнули, про те, що я сам буду полишений життя. І я точно знаю, що на місці Гонгадзе міг опинитися я", - шокував новою заявою Черновецький.
Порівнявши себе з Гонгадзе, мер розповів навіть про свої відчуття, мовляв, я відчував те саме, що міг відчувати Георгій.
"Я це відчув буквально шкірою, я ніколи не забуду цей день, я добре його пам'ятаю. Я перший раз у своєму житті - більше ніколи такого не було - я злякався. І мені соромно зізнатися в цьому", - сумним голосом говорив Черновецький.
Далі звісно настала черга зворотних компліментів Олександру Морозу, якого Черновецький назвав "справжнім патріотом України". Варто відзначити, що цього разу, зазвичай небагатослівний мер, читав як по писаному!
"Він перший на Україні підняв тему вбивства Гонгадзе. Я пишаюся ним, що я живу з ним на одній землі, і дихаю з ним одним повітрям , бо можна говорити про себе, що завгодно про свій героїзм і націоналізмі, а насправді бути рабом. На жаль, вижимати з себе раба доведеться всім нам", - чомусь перервав оспівування Мороза Черновецький.
І швидко перейшов на журналістів, які (мер сподівається - чесні люди) покажуть чергову "добру справу" мера. Словом, градоначальник навіть на кістках знайде спосіб пропіарити себе. А для того, щоб усі були зацікавлені показати "мерську благодійність", Черновецький вирішив провести свого роду акцію (це вже стало традицією у мерії).
"В мене є для вас хороша новина: за кращий репортаж (а з сьогоднішнього дня ми будемо моніторити всю пресу), я встановлю дуже значну премію зі своїх особистих грошей. З сьогоднішнього дня буде підписане моє особисте розпорядження - обов'язково можуть розраховувати на премію, якщо напишуть в газети журнали чи книги про Георгія Гонгадзе", - намагався підкупити журналістів Черновецький.
Підтекст цілком зрозумілий: мер готовий щедро заплатити за похвали на свою честь. Далі йшла черга обіцянок градоначальника.
І здавалося, їм не буде кінця і краю: Черновецький заснує і стипендію імені Георгія Гонгадзе для кращих студентів журфаків з усієї України, і планує "назвати ім'ям Гонгадзе не тільки центральну вулицю, але і площі, а може, і багато інших значимих для Києва об'єктів". І щоб ніхто не сумнівався, все мер збирається зробити за власні гроші.
Ще раз підкреслюючи, наскільки важливі справи робить градоначальник, він знову не зміг втриматися, щоб не похвалити себе. Мовляв, жителі дуже задоволені його роботою, постійно висловлюють йому подяку з цього приводу.
"І насамкінець я хотів би бачити по всій Україні справжніх героїв. Я завжди буду для них опорою, доки я буду дихати моєю Україною, моєю батьківщиною. Тому я всіх, хто буде слухати ваші передачі, звертаю на це увагу. Я знаю, що поки ми разом, Україна має шанс стати справжньою суверенною республікою", - підсумував Черновецький.
Як не дивно, але мер під час промови не похвалився, скільки грошей вклали в пам'ятник. Проте подив розвіявся, коли Черновецький підійшов до журналістів. Після нагадування, що Лесю Гонгадзе залякала щоденними дзвінками Юлія Тимошенко, мер як на духу виклав, що "його трирічна праця реалізована", а пам'ятник коштує 8 мільйонів гривень". Мер нагадав, що долучився фінансово до цієї справи (ну як же без цього?), "бо в країні криза, але у мене в душі кризи немає, у мене все в порядку з совістю".
Верхом цинізму Черновецького було те, що піаритися коло щойновідкритого пам'ятника мер вирішив щотижня. За словами мера, він хоче, щоб сюди приїжджали молодята.
"Сьогодні багато молодят ходять то до Леніна, то до Сталіна (якого?), то ще кудись - є ж хороші місця... Тепер я запрошую вас сюди. Кожної неділі я буду тут. Починаючи з 12 години піду помолюся до церкви і прийду сюди", - сказав Черновецький, додавши, що тут він буде фотографуватися з молодятами.
"Хто любить київського мера - ласкаво прошу! Я з задоволенням обіймусь з молодими українками і українцями", - не забув мер згадати про любов до себе.
Леся Гонгадзе: "Черновецький не гребує нічим, щоб заробити гроші"
Водночас мати журналіста Леся Гонгадзе в коментарі "Українській правді" висловила своє обурення таким діям влади.
"Я хочу висловити своє обурення і огидне почуття, яке мене охопило, коли я побачила на 5 каналі відкриття пам'ятника моєму сину. Це гидотне почуття до Черновецького і Мороза, мерзенне відчуття. Мороз вже стільки років використовує прізвище мого сина для піару, але він цього не розуміє, та вже треба давно зупинитися. Він нічого не робить (для з'ясування обставин вбивства) і від цього втрачає своє людське обличчя разом з паном Черновецьким", - сказала Леся Гонгадзе.
Вона відзначила, що розцінює "цей піар, як розважально-ритуальний характер керівництва нашої держави приурочений до певних свят, бо протягом 8 років певні політичні сили тільки й займаються ритуальними дійствами.
"Бо встановлення могили в центрі України, символічної, з таким дорогим хрестом гранітним, з неодноразовими приходами найвищих діячів на чолі з попом якимось, який відправляв і кадив - це все викликає у мене і у людей дивне почуття ритуального дійства", - сказала Леся Гонгадзе.
"Я глибоко від серця бажаю тим, хто приходить до цієї могили, і хто долучився до відкриття пам'ятника моєму синові, щоб вони опинилися в моєму становищі, як мами, і тоді зрозуміли, як же низько, гидко вони впали. Нижче каналізаційної системи України", - висловила обурення матір загиблого журналіста.
Коментуючи слова Черновецького, що її залякала прем'єр Юлія Тимошенко, Леся Гонгадзе наголосила, що "нічого спільного не має з прем'єром".
"Ніколи вона до мене не зверталася і не спілкувалася ми на ці теми. А пан Черновецький забавляється почуттями батьківської і материнської любові. Тому його постійні вислови "а ви подзвоніть батькам" виглядають брехнею. В нього-бо нічого людського в середині немає", - сказала Леся Гонгадзе, додавши, що Черновецький "не гребує нічим, щоб заробляти гроші".
Про відкриття пам'ятника, за словами Лесі Гонгадзе, вона дізналася випадково. І в тому, що її не запросили на відкриття вбачає небажання влади почути думку матері.
"Ніхто мене не повідомляв, що буде відкриватися пам'ятник, і тільки вчора побачила по телебаченню це. Я би обов'язково приїхала і висловила би обурення до всіх тих, хто був присутній і причетний до цього. Тоді вони би від мене почули те, що не хотіли би почути і було би неприємно. Обурення немає меж, мої сльози ллються на їхні серця, і вони колись нарешті щось зрозуміють", - сказала Леся Гонгадзе.
Варто відзначити, що Леся Гонгадзе не проти встановлення пам'ятника журналістам. Вона просто не хотіла, щоб там фігурувало ім'я її сина.
"Нехай би ставили пам'ятники журналістам. Прошу дуже. Я тільки за. Їх же стільки понищили - хай ставлять. Але тільки не моєму сину... бо я не знаю, де мій син", - сказала матір Георгія Гонгадзе.
Ірина Балачук