Балада про зелену стрілку або один з варіантів шляху до потойбічного світу

Всі ми чуємо, читаємо та й просто бачимо кожного дня весь цей безлад, що коїться на шляхах нашого міста. Повідомлення з шляхів нагадують сводки інформбюро за фронтів Великої вітчизняної війни, чиновники всіх рівнів (від Президента до мерії) б'ють себе в груди і розповідають про боротьбу за порядок на дорогах України - а віз проблем як стояв на місті, так і стоїть.

Але ж починати робити щось конкретне все одно доведеться. Пропоную для початку закінчити цей людожерський експеримент з зеленими стрілками, що вносить свою частку у безлад на шляхах та додає сивини співробітникам ДАІ.

Починалося все з благих начинянь та дилетантських пропозицій. Вирішили - для інтенсифікації руху дозволити водіям транспортних засобів в порядку експерименту (курсив мій) дозволити виконувати поворот праворуч на червоне світло при наступних умовах:

1. на пішохідній доріжці перехрестя відсутні пішоходи, що йдуть на зелена світло світлофора;

2. на вулиці, що перетинає шлях транспортного засобу, на час здійснення маневру немає транспорту, що рухається.

Бажали зробити як краще, а вийшло...

Ніхто не звернув уваги на очевидну кожному водієві обставину - будь-який маневр на дорозі потрібно підготувати. А ця підготовка вимагає часу. Тому водії, що збиралися повертати праворуч, майже відразу почали нехтували розміткою перехрестя (навіть там, де вона є) і перестали зупинятися на білій смузі, а стали підтягувати свої машини на вихідну позицію для здійснення маневру, тобто на пішохідну доріжку.

Звичайно, при цьому транспортний засіб заважав пішоходам, створював для них небезпечну ситуацію та порушував перший пункт зміни до правил проїзду перехрестя. Але все не так просто - водії почали вважати, що якщо пішохід не знаходиться безпосередньою перед бампером транспортного засобу, то й на пішохідній доріжці пішохода нема.

Я по життю пішохід, хоча як кожний офіцер запасу права маю, правила дорожнього руху знаю і цим знанням користуюсь. Оскільки ситуація мене торкається безпосередньо (кінець кінцем задавлять же), вирішив провести експеримент.

Для початку спробував робити зауваження - у відповідь дізнався про себе багато чого цікавого. Далі вирішив діяти залежно від настрою - маю на особистому рахунку три бійки з водіями.

Про останню, що відбулася вчора, треба розповісти докладніше. Відбулося все на вулиці Шовковичній. Я перебуваю у відпусті, і приблизно о 17-00 вийшов з квартири до магазину купити питної води.

Повертаючись з магазину з пляшкою "Боржомі" в руці, підійшов до перехрестя і став чекани на зелене світло світлофору для переходів, щоб перейти вулицю. Коли зелене світло запалилося і я вийшов на пішохідну доріжку, переді мною з'явився автомобіль з водієм та пасажиром, який нахабно проїхав майже по моїх ногах. Очманівши від такого неприхованого нахабства, я літровою пластиковою пляшкою води стукнув під зад автомобіля (звуковий ефект в салоні, мабуть, вражаючий).

Автомобіль трошки проїхав далі, почав правий поворот, зупинився, з нього вискочив пасажир і накинувся на мене з кулаками (все, як завжди - до цього я вже був готовий).

А от далі відбулася несподіванка (і для мене, і для мого кривдника). Я не звернув уваги, що майже впритул за мною переходив вулицю сержант ДПС. Він втрутився і почав нас рознімати, тобто бійку припинив (зі мною таке сталося вперше, раніше всі співробітники ДАІ, якими переповнені Липки, зникали незрозуміло куди). Далі фізичні дії припинились і почались словесні. Усвідомивши ситуацію, пасажир машини звинуватив мене послідовно:

• у руйнуванні його "залізного коня" (слідів від удару пляшки ми утрьох, на превеликий його жаль, не знайшли);

• у брехні - нібито мене на пішохідній доріжці під час проїзду транспортного засобу не було (він, як і я, теж не помітив сержанта ДПС, що йшов безпосередньо за мною);

• у зневазі до 10-річного досвіду водія, який просто не міг порушити правила проїзду регульованого перехрестя (водію на вигляд 24-26 років).

Далі відбулася друга несподіванка - офіцер ДАІ, що відповідає за перехрестя, не витримав такого нахабства, вийшов з будки і втрутився в ситуацію (перевірив права водія і пояснив йому його порушення). На це я аж ніяк не розраховував - за моїм особистим досвідом, посадові особи цього відомства з пішоходами не спілкуються. Відчувши моральну підтримку, я заявив, що зараз напишу заяву про напад на мене.

І раптом все змінилося. Пасажир транспортного засобу, який був ладен мене тільки що як мінімум відлупцювати, почав розповідати про хвору мамусю, що з вадами зору лежить у лікарні, і волати до моєї людяності. Від цього стало гидко не тільки мені. Зустрівшись поглядом з офіцером ДАІ, я зрозумів, що йому теж не по собі від цього повороту "в протилежному напрямі". Коротше, відпустили ми їх.

Повернувшись додому і охолонувши, я зрозумів, що вчинив правильно, припинивши ескалацію ситуації. Має рацію Козьма Прутков - "Зри в корень". Кінець кінцем, винувата "зелена стрілка" (тобто той чиновник, який вирішив імітувати бурхливу діяльність з покращення дорожнього руху замість кропіткої комплексної роботи з розвитку дорожньої мережі України).

Пропоную негайно скасувати цей "експеримент" над нервами пішоходів, водіїв, співробітників ДАІ та взагалі всіх учасників дорожнього руху, визнавши його невдалим.

Потреби в його продовженні не бачу. Щоб довести це, я проаналізував роботу світлофорів на одному перехресті з інтенсивним рухом транспорту в центрі Києва - на перетині вулиць Шовковичної ти Інститутської.

Фотозйомку роботи світлофорів виконував о шостій ранку, щоб нікому не заважати.

Рис. 1. Саме цей світлофор я вибрав для спостережень

На рис.1 рух транспорту дозволено по вул. Шовковичній, а пішоходів - через вул. Інститутську.

Рис. 2. Рух транспорту дозволено по вул. Шовковичній, а рух пішоходів заборонено (на 15 секунд, сам заміряв).

Водії транспортних засобів, що рухаються по вул. Шовковичній, можуть вільно повертати праворуч та ліворуч.

Рис. 3. Рух транспорту дозволено по вул. Інститутський, а рух пішоходів - через вул. Шовковичну.

Рис. 4. Рух транспорту дозволено по вул. Інститутський, а рух пішоходів заборонено.

Це повний цикл перемикання світлофорів на цьому перехресті. І скажіть мені, будь ласка, навіщо потрібна ця клята зелена стрілка?

Для тих читачів, які бажають вивчити питання досконаліше, пропоную переглянути відеоролик зйомки перехрестя.

На закінчення звертаюсь до всіх громадян України з проханнями:

Шановні водії! Пішоходу на перехресті для переходу вулиці відводиться максимум 20 секунд (сам перевіряв). Постійте ці 20 секунд на білій смузі перед пішохідною доріжкою (як того вимагають правила дорожнього руху) і нікуди не смикайтесь.

Шановні пішоходи! Дивиться тільки на сигнали свого світлофора і сумлінно їх виконуйте. Заборона на перехід вулиці на кожному перехресті своя, залежить від інтенсивності руху транспорту (найбільша на Верхньому валу та Нижньому валу біля Житнього ринку на Подолі - 80 секунд).

Не бігайте через вулицю, ці секунди в Ваших справах нічого не вирішують, а от передчасну зустріч з Святим Петром забезпечити цілком спроможні. До того ж, пожалійте водіїв. Рух на дорогах і так інтенсивний, а тут ще й ми бігаємо перед капотом без всякої на це потреби.

Шановні чиновники департаменту ДАІ! Відмініть негайно цей людожерський експеримент, дайте команду зняти зелені стрілки і відрегулювати належним чином всі світлофори в межах України.

Андрій Вусатюк, киянин, доцент кафедри інформатики та обчислювальної техніки Інституту післядипломної освіти Національного університету харчових технологій, за засобом пересування - пішохід.